08 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/7375/21
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Майстренко Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати разової грошової допомоги та стягнути з відповідача на його користь разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, за 2020 рік у розмірі 6800 грн. (5 мінімальних пенсій за віком).
В обґрунтування позову вказує, що відповідач у 2020 році виплатив разову грошову допомогу до 5 травня у зменшеному розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, та на підставі п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України. У той же час, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 поновлено право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач не надав відзив на позовну заяву.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для ветеранів війни - учасників бойових дій, у тому числі, і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявною у матеріалах справи.
Відповідач здійснив позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно до постанови КМУ №112 у розмірі 1390,00 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому Законом №3551-XII.
Листом від 25.03.2021 відповідач повідомив позивача про те, що разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік нарахована та виплачена відповідно до чинного законодавства. Головним розпорядником таких коштів є Мінсоцполітики.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України. Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №112), якою передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків - 1390 гривень.
Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і постанова №112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому статтею 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV.
При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком, визначений у частині першій статті 28 Закону України №1058-IV, який є єдиним законодавчим актом, що визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені при розгляді зразкової справи у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.
Враховуючи викладене, невиплата позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, встановленому Законом, а виплата її відповідно до постанови №112 у зменшеному розмірі, є неправомірними.
З огляду на встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій у визначеному законом розмірі, та правові висновки Верховного Суду у зразковій справі, суд вважає за необхідне відповідно до обраного позивачем способу захисту порушеного права стягнути з відповідача на користь позивача разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, за 2020 рік у розмірі 6800,00 грн., зважаючи на що задовольняє позов.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАС України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005, ЄДРПОУ 20405992), яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (с. Паволоч, Попільнянський район, Житомирська область, РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6800,00 грн. (п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.11.2021.
Суддя Н.М. Майстренко