09 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/10923/21
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, стягнення коштів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача - Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги за 2021 рік в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком та стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в сумі 8992,00 грн..
В обґрунтування позову вказано, що право позивача на отримання щорічної допомоги до 5 травня у визначеному законом розмірі порушено.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Від Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надійшло клопотання, у якому відповідач просить вказав, що виплатити допомогу у розмірах, встановлених Законом Центр немає можливості, оскільки це буде бюджетним правопорушення. Одночасно надав розрахунок недоотриманої допомоги в розмірі 8992,00 грн..
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як свідчать матеріали справи, позивач є інвалідом війни 3 групи, у зв'язку з чим він перебуває на обліку як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
У 2021 році позивачу перерахована допомога до 5 травня в розмірі 3391,00 грн., як це передбачено Міністерством соціальної політики України у паспорті бюджетної програми, розміри виплат у якому зазначені згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325.
За наслідками розгляду заяви позивача, Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надіслав позивачу лист, в якому зазначив, що позивачу надіслав позивачу лист, в якому зазначив, що позивачу здійснена виплата грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду війни 3 групи в розмірі, визначеному постановою КМУ від 08.04.2021 №325 - 3391,00 грн..
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у належному розмірі, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII).
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2021 році позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення із заявами до відповідачів про перерахунок допомоги, діяла ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 3 групи - 7 мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" (далі - Постанова №325), де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 421 гривня; II групи - 3 906 гривень; III групи - 3 391 гривня.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
З огляду на викладене, суд зазначає, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV. При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені при розгляді зразкової справи у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20.
Так, як вбачаться з позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20, яка є обов'язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.
Вихідним критерієм для обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є саме мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 1769 гривень.
З огляду на наведене, з урахуванням встановленого обов'язку відповідача здійснити виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам, які мають статус інваліда війни 3 групи, суд визнає бездіяльність щодо виплати такої допомоги у меншому розмірі протиправною.
Як зазначалось раніше, відповідач не заперечує право позивача на недоотриману допомогу до 5 травня за 2021 рік. Більш того, відповідача надав розрахунок недоотриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, із врахуванням проведеної виплати, в сумі 8992,00 гривень (1769,00 грн.*7)-3391,00 грн..
Зважаючи на встановлення судом порушеного права, оскільки позивач має статус інваліда війни 3 групи, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, суд вважає за необхідне стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в сумі 8992,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Приймаючи рішення по суті вказаних правовідносин суд врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 від 13.01.2021.
Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул.Чуднівська,105, м.Житомир, 10005, ЄДРПОУ 20405992) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги, як інваліду війни 3 групи за 2021 рік в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в сумі 8992,00 грн. (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос