09 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/13000/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у основному розмірі 74% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позову зазначає, що зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках є протиправним так як зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що перерахунок пенсії проведено з 01.01.2018 за діючою на час перерахунку редакцією ст.13 Закону, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". При призначенні пенсії її розмір становив 74% грошового забезпечення позивача.
Внаслідок зміни грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до постанови КМ України від 21.02.2018 № 103, позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70 % грошового забезпечення. Відповідачем зазначений факт не заперечується.
За результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення, відповідач повідомив позивача, що перерахунок пенсії проведено з 01.01.2018 за діючою на час перерахунку редакцією ст. 13 Закону, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 74% на 70% грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1,- 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінені цифрами "70".
Здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на виконання Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач застосував норми ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, які почали діяти після призначення пенсії позивачу.
Варто зазначити, що частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 відсотків від грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №564/2288/16-а (№К/9901/23573/18) та від 04.02.2019 у справі №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18).
Згідно висновків Верховного суду, викладених в рішенні від 04.02.2019 та постанові від 16.10.2019 по справі № 240/5401/18, при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії, тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, відповідачем протиправно при перерахунку пенсії було зменшено основний розмір з 74% та 70% сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень ч. 2 ст. 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В порушення вказаної норми відповідачем не було доведено правомірності у проведенні перерахунку пенсії позивачу, та зменшенні розміру пенсії за вислугу років з 74% на 70% грошового забезпечення.
Доводи відповідача, що підвищення до пенсії позивача підлягає перерахунку тільки не більше як за 12 місяців перед поданням пенсіонером додаткових документів, є юридично безпідставними. Саме протиправні дії органу УПФУ стали причиною ненарахування та невиплати пенсії у повному розмірі. Час звернення позивача із заявою про нарахування і виплату пенсії у повному розмірі не має значення, оскільки з 01.01.2018 мала місце протиправність дій органу УПФУ, який не нараховував і не виплачував пенсію у повному розмірі, а тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення статті 98 Закону №1788-ХІІ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для повного захисту порушених прав позивача, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у основному розмірі 74% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.
Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) щодо зменшення з 01.01.2018 при перерахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) основного розміру пенсії з 74% на 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії у основному розмірі 74% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос