Ухвала
08 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 541/2069/19
провадження № 61-17163ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Скворцова Любов Вікторівна, на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання свідоцтва про право власності на 1/2 частину житлового будинку недійсним,
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Скворцова Л. В., із застосування засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на зазначене судове рішення.
Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки на порушення пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заявниця у касаційній скарзі не вказала підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі заявниця посилається на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 911/3142/19, від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20, від 12 квітня 2021 року у справі № 400/183/21, від 28 липня 2021 року у справі № 308/6915/19, у справі № 910/17792/17; недослідження апеляційним судом доказів та ухвалення рішення на підставі недопустимих доказів.
Проте, посилаючись на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, заявниця не зазначила яку (які) саме норму (норми) права застосувала апеляційний суд без урахування цих висновків, а також не конкретизувла підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України., частиною третьою статті 411 цього Кодексу.
Указаний недолік змісту касаційної скарги унеможливлює вирішення питання відкриття касаційного провадження.
Тому заявниці необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Скворцова Любов Вікторівна, на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Яремко