Ухвала
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 761/36549/18
провадження № 61-5314 вно 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Опалюк Сергій Валерійович,
відповідач - Асоціація товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року за нововиявленими обставинами,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про стягнення заборгованості із заробітної плати, суми у зв'язку із втратою працездатності, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за затримку видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 01 січня 2011 року вона перебувала у трудових правовідносинах з Асоціацією товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна», працювала на посаді фінансового директора.
Із 12 березня 2018 року її було звільнено на підставі частини першої статті 36 КЗпП України (угода сторін).
У період із 23 лютого 2018 року до 08 березня 2018 року вона перебувала
на лікарняному.
У день звільнення вона звернулася до відповідача із заявою про отримання трудової книжки та додала лікарняний лист, у цей день з нею не було проведено розрахунок, їй не виплачено заробітну плату за лютий та березень 2018 року, не здійснено виплату у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за 13 днів у розмірі 16 477,02 грн та компенсацію за невикористану відпустку за 2004-2018 роки за 86 днів. Трудову книжку вона отримала поштою
20 березня 2018 року.
Крім того, внаслідок порушення її трудових прав вона зазнала моральних страждань.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 16 857,14 грн, суму
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 16 477,02 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 211 921,51 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі
186 810,88 грн, середній заробіток за затримку видачі трудової книжки
у розмірі 10 216,22 грн, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1» на користь
ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 63 888,24 грн, середній заробіток за затримку видачі трудової книжки у розмірі 7 317,05 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку
при звільненні у розмірі 89 462,35 грн.
Стягнуто з Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1» на користь держави судовий збір у розмірі 1 606,68 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заробітна плата за другу половину лютого 2018 року була перерахована через відділення відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 03 березня 2018 року, а заробітна плата за березень 2018 року, виплата у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, виплата за невикористану відпустку та інші необхідні платежі були перераховані через відділення відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 16 березня 2018 року, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Визначаючи розмір компенсації за невикористану відпустку, суд виходив
із того, що при звільненні позивача було виплачено компенсацію за 23 дні невикористаної відпустки, а тому з відповідача підлягає стягненню компенсація за 26 днів невикористаної відпустки. При здійсненні розрахунку кількості використаних днів відпустки суд виходив із відомостей, вказаних
в оригіналі особової картки ОСОБА_1 (334 дні відпустки), а також відпустки, яка надана на підставі заяв позивача від 08 серпня 2005 року
(18 днів) та від 18 жовтня 2007 року (5 днів).
Стягуючи середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, суд виходив із того, що наказ про звільнення позивача датований 22 лютого
2018 року, а тому відповідач мав можливість підготувати та видати трудову книжку позивачу 12 березня 2018 року. Відповідач не надав суду доказів на спростування власної вини у невидачі трудової книжки у день звільнення.
Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд пропорційно зменшив розмір належного до стягнення середнього заробітку, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів, що у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні вона зазнала моральних страждань, втратила нормальні життєві зв'язки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу представника Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року у частині стягнення з Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відмови у стягненні моральної шкоди скасовано, позов у цій частині задоволено частково.
Стягнуто з Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки у розмірі 7 155,70 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 143 159,80 грн, 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі
1 345,17 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем було порушено строки видачі працівнику трудової книжки. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач перебувала на лікарняному у лютому 2018 році, тому для розрахунку середнього заробітку слід брати до уваги повні попередні останні два календарні місяці роботи, тобто грудень 2017 року та січень 2018 року, у зв'язку з чим сума середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки становить 7 155,70 грн.
Судом першої інстанції правильно встановлено кількість днів затримки розрахунку при звільненні - 384, тобто з 13 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення - 25 вересня 2019 року, а тому, виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 1 431,14 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні складає 549 557,76 грн. Проте апеляційний суд застосував процентне співвідношення задоволених і заявлених позовних вимог і зменшив його розмір до 143 159, 80 грн.
Також апеляційний суд, враховуючи характер, тривалість та наслідки порушення трудових прав ОСОБА_1 , принцип розумності, виваженості
та справедливості, стягнув з відповідача на її користь 1 000,00 грн
на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року касаційну скаргу Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 рокуу частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки відмовлено.
У решті рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року
у нескасованих частинах залишено без змін.
Поновлено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду
від 29 січня 2020 року у нескасованих частинах (провадження
№ 61-4174 св 20).
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року
у вищевказаній справі на підставі пункту 1 частини другої статті 423
ЦПК України у зв'язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинамидо суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 02 квітня 2021 року заяву Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» залишено без руху для усунення її недоліків, а саме: запропоновано доплатити судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами та надати документи, що підтверджують його доплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено
про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у цій справі.
Витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу
№ 761/36549/18.
Справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Надіслано учасникам справи копію заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року
та доданих до неї документів.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про виклик свідків.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами
Заява Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим,
що у позивача, яка працювала на посаді головного бухгалтера, виник злочинний умисел на заволодіння майном роботодавця, на реалізацію якого було складено детальний план та залучено невідомих осіб, у тому числі, колишнього працівника правоохоронних органів ОСОБА_2 .
Про ці обставини відповідачу стало відомо після того, як старший економіст з питань обліку ОСОБА_3 отримав копію ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року у справі
№ 760/1249/21. Цією ухвалою було надано дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до речей та документів відповідача у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 42020100000000299 від 02 вересня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)).
У вказаному кримінальному провадженні відповідні відомості було внесено саме за заявою ОСОБА_2 , який виклав неправдиві факти щодо комерційної діяльності відповідача.
Вказує, що позивач під час звільнення вимагала у роботодавця
1 000 000,00 грн за нерозголошення конфіденційної комерційної інформації, незвернення до правоохоронних органів та суду, за фактом чого здійснюється досудове розслідування № 12021110410000057 від 29 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України (шахрайство).
У березні 2021 року керівнику відповідача надійшли вимоги про передачу
2 000 000,00 грн за невикористання інформації, якою володіє позивач. Такі погрози містять реальний характер, оскільки після виконання відповідачем рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі позивач звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку про звільнення.
Крім того, працівники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (надавав послуги на підставі цивільно-правових договорів) повідомили, що позивач перед своїм звільненням пропонувала їм звільнитися за схемою,
яка в подальшому дозволила б звернутися до суду і стягнути з роботодавця кошти за невчасні розрахунки. Також пропонувала разом «пригрозити» розголошенням конфіденційної інформації, що допомогло б їм отримати значну компенсацію.
Зазначала, що під час перевірки документації було виявлено відсутність багатьох наказів про надання позивачу матеріальної допомоги.
Про всі ці обставини керівнику Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» стало відомо від вищевказаних працівників у березні 2021 року.
Доводи особи, яка подала відзив на заяву про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами
У червні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Опалюк С. В., подав до Верховного Суду відзив на заяву про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами, в якому зазначено, що посилання відповідача на відомості, які було повідомлено його працівниками, не можна вважати нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України. При цьому вони не спростовують факт несвоєчасного розрахунку при звільненні позивача.
Крім того, з урахуванням всіх встановлених у цій справі обставин, показань свідків, виникають сумніви, чи взагалі мали місце обставини, про які заявник указує у своїй заяві.
Посилання на погрози з боку позивача є припущенням, а досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021110410000057,
яке відкрито уже після постанови Верховного Суду від 19 серпня 2020 року,
не має правового значення для наявності підстав щодо перегляду постанови суду касаційної інстанії за нововиявленими обставинами.
Наголошує, що повторне звернення позивача до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
є її законним правом доступу до суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У зв'язку з викладеним, в ухвалі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, так як у такому порядку здійснювався касаційний перегляд.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про перегляд постанови Верховного Суду від 19 серпня 2020 року
за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Відповідно до статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
На вказаному судам роз'яснено у пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами».
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку
з нововиявленими обставинами (пункт 5 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, на який посилався заявник, є те,
що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування
у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб,
які беруть участь у справі.
Подібні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а, провадження № 11-12заі20.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п'ята статті 423
ЦПК України).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини,
що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Крім того, у пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17, провадження № 14-41цс21 зазначено, що процедура перегляду остаточного судового рішення
за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи
та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути
на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину
та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі
з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені Асоціацією товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» у заяві обставини, зокрема, наявність злочинного умислу ОСОБА_1 про заволодіння майном заявника та його реалізація шляхом змови з іншими особами, підбурювання інших осіб до звільнення та стягнення з роботодавця компенсаційних виплат у судовому порядку, відкриті кримінальні провадження з цього приводу
не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423
ЦПК України.
У справі, яка переглядалася Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (провадження № 61-4174 св 20), касаційний суд, з урахуванням встановлених порушень роботодавцем трудового законодавства, правильно виходив із того, що за порушення трудових прав працівника при одному звільненні не можливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117
КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.
У цій частині касаційним судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі
№ 6-2912цс16, з якою неодноразово погоджувався й Верховний Суд (зокрема, справа № 758/14834/15-ц, провадження № 61-18501св19), і яка є незмінною.
Таким чином, оскільки більш тривале порушення трудових прав ОСОБА_1 викликано невиплатою всіх належних їй сум у день звільнення, тому Верховний Суд правильно вважав за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення статті 117 КЗпП України.
Обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення касаційного суду, і вони
не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену касаційним судом у судовому рішенні та у розумінні статті 423 ЦПК України такими
не являються, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 19 серпня 2020 року.
Крім того, інформація, яку керівник Асоціацією товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» отримав від працівників цієї організації у березні 2021 року,
яка стосується позивача, фактично існувала й на час рогляду справи судами.
При належному виконанні заявником своїх обов'язків у змагальному процесі, зазначені ним обставини могли бути йому відомі до ухвалення судового рішення, а відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, у тому числі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом
та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
До того ж, ОСОБА_4 надала у суді першої інстанції власні показання з приводу відомих їй обставин, які мали значення для справи (а. с. 167-168, т. 2).
При цьому кримінальне провадження № 12021110410000057 було зареєстровано у січні 2021 року, тобто уже після ухвалення Верховним Судом судового рішення у вказаній справі, вироку у справі немає.
Отже, наведені заявником підстави не підпадають під дію пункту 1
частини другої статті 423 ЦПК України. Такі не спростовують факти, покладені в основу судового рішення касаційного суду, й фактично зводяться до незгоди заявника з постановою суду касаційної інстанції.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують
при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку
із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України
за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими
або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви
про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 19 серпня 2020 року (провадження
№ 61-4174 св 20).
Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
від 19 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Асоціації товарної нумерації України «ДЖІЕС1 Україна» про стягнення заборгованості із заробітної плати, суми у зв'язку із втратою працездатності, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за затримку видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року залишити в силі.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк