09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 915/1477/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Білоуса В.В.
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика"
про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021
у справі № 915/1477/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика"
до відповідача: держави Україна в особі Миколаївської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
-Державної казначейської служби України;
-Центрального районного суду м. Миколаєва
про відшкодування шкоди,-
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 915/1477/20.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/1477/20 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.09.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2021, вказану касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" у справі № 915/1477/20, залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали, а саме: надати суду докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія поштового конверту з трек-номером суду в якому надійшло оскаржуване судове рішення, чи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, чи довідку органу зв'язку тощо) або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне скарження .
До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги в якій зокрема просило Суд поновити строк на касаційне оскарження та здійснити відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Огородніка К.М. суддів Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду касаційної скарги у справі № 915/1477/20.
Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2021 визнано доводи, викладені у заяві про відвід колегії суддів необґрунтованими. Передано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" з доданими до неї матеріалами на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
08.11.2021 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено суддю Білоуса В.В.
Вказана заява мотивована тим, що на думку заявника ухвала Верховного Суду від 19.10.2021 про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 915/1477/20 без руху, постановлена всупереч установленому ЦПК України порядку. Наявні обставини на думку заявника викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності колегії суддів у складі: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У контексті поданої заяви про відвід, зокрема доводів заявника щодо постановлення колегією суддів ухвали у цій справі, суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тому, Верховний Суд дійшов висновку що наведені заявником підстави для відводу суддів фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 915/1477/20 не містить обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів чи викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, а тому Суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В.В., -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 915/1477/20.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Білоус