18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 листопада 2021 року справа № 925/1121/21
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі судді Дорошенка М.В. за участю прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Барбаш О.А., представників відповідача Писаренка А.М. і Сидоренка І.О. із секретарем судового засідання Рябенькою Я.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” адвоката Писаренка А.М. від 05.10.2021 про залишення позовної заяви виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури без розгляду у справі №925/1121/21 за позовом виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" про стягнення 791567,95 грн.,
Виконувач обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” про стягнення 791567,95 грн. безпідставно набутих коштів невикористаних субсидій.
В обґрунтування позову прокурора вказав, що Управлінням соціального захисту населення Христинівської районної державної адміністрації перераховано на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” у 2019 році 11976070,05 грн. за надання населенню послуг, на які надаються субсидії. Згідно з актом звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються субсидії, станом на 01.01.2020 залишок невикористаної і неповернутої відповідачем суми субсидії становить 791567,95 грн.
Ухвалою від 09.09.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1121/21, визнав її малозначною, вирішив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні о 10 год. 00 хв. 05.10.2021 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив строки для подання заяв по суті справи і повідомив сторони про дату, час і місце судового засідання.
05 жовтня 2021 року до господарського суду Черкаської області надійшло клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” адвоката Писаренка А.М. від 05.10.2021 про залишення позовної заяви виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” про стягнення 791567,95 грн. без розгляду на підставі п. 2 і п. 3. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування свого клопотання представник товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” адвокат Писаренко А.М. вказав на таке:
- прокурор не повідомив, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду знаходиться справа №925/1369/20 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” про стягнення 990000,00 грн. невикористаних субсидій;
- прокурор при поданні позову не дотримався порядку, встановленого абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру, виконав вимоги вказаної норми формально, надіславши 12.08.2021 Управлінню праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації лист-повідомлення №53/4-392вих-21 про намір звернутися до суду з вказаним позовом і не дочекавшись протягом розумного строку реагування або відсутності його зі сторони цього Управління на цей лист уже через тиждень 19.08.2021 подав позов до господарського суду.
02 листопада 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшло пояснення прокурора від із запереченнями проти клопотання представника відповідача Писаренка А.М. від 05.10.2021 про залишення позовної заяви без розгляду.
Заслухавши учасників справи, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи №925/1121/21, Господарський суд Черкаської області дійшов висновку про відсутність передбачених п. 2 і п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” адвоката Писаренка А.М. від 05.10.2021 про залишення позову виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури без розгляду з огляду на таке.
Пунктами 2 і 3 частини 1 статті 226 Господарського кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо:
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У справі №925/1369/20 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” про стягнення 990000,00 грн. невикористаних субсидій предметом позову є стягнення невикористаних субсидій наданих населенню Уманського району, а у даній справі №925/1121/21 - про стягнення невикористаних субсидій наданих населенню Христинівського району.
Отже, предмет спору у справах №925/1369/20 і №925/1121/21 є різним, тому підстав для залишення позову виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури у справі №925/1121/21 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 226 Господарського кодексу України немає.
16 червня 2021 року заступник керівника Уманської окружної прокуратури Т. Горобець звернувся з листом від 16.06.2021 №53/4-266вих-21 до голови Уманської районної державної адміністрації з вимогами про надання інформацію про суму невикористаної субсидії по Христинівському району, яка підлягає поверненню до бюджету і про заходи, що вживалися для стягнення таких коштів в судовому порядку.
Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації листом від 24.06.2021 №01/1578 у відповідь на адресований прокурором Уманській районній державній адміністрації лист від 16.06.2021 №53/4-266вих-21 повідомило заступника керівника Уманської окружної прокуратури Т. Горобця, що відповідно до акту звіряння розрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” та Управлінням соціального захисту населення Христинівської районної державної адміністрації станом на 01.01.2020 обсяг невикористаних і неповернутих цим товариством сум субсидій до державного бюджету становить 791567,95 грн. Крім того, Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації цим листом повідомило про відсутність у нього коштів на сплату судового збору задля подання позову до суду з метою стягнення коштів невикористаної суми субсидій в примусовому порядку і у зв'язку з цим просило прокурора здійснити представництво інтересів держави в суді з даного питання.
12 серпня 2021 року заступник керівника Уманської окружної прокуратури Т. Горобець звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації з листом від 12.08.202153/4-392вих-21, яким повідомив, що Уманською окружною прокуратурою подається позов в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" про стягнення 791567,95 грн.
19 серпня 2021 року виконувачем обов'язки Уманської окружної прокуратури такий позов був поданий до Господарського суду Черкаської
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб'єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Так, згідно з частинами третьою, п'ятою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано і у статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, що набрав чинності 15.07.2015, відповідно до якої представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 1, 2 частини четвертої).
Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України “Про прокуратуру” дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, а також зазначає компетентний орган.
Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.
Зокрема, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду), оскільки відмова у позові, поданому прокурором за наявності компетентного органу, через те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва, означатиме неможливість повторного звернення як прокурора, так і самого органу як позивача в інтересах держави.
Така правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, яка уточнила правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 та у справі №925/650/18, від 17.04.2019 у справі №923/560/18, від 18.04.2019 у справі №913/299/18, від 13.05.2019 у справі №915/242/18, від 10.10.2019 у справі №0440/6738/18, від 15.10.2019 у справі №903/129/18, та відступила від правових висновків, зазначених у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №909/569/18, від 16.04.2019 у справі №925/650/18, від 17.04.2019 у справі №923/560/18.
Наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, згідно з частиною другою статті 315 Господарського процесуального кодексу України, пункту 1 частини другої статті 45 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, мають враховуватись судами при розгляді справ.
За наведеною вище правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 (пункти 37-40, 44) прокурор, звертаючись до суду з позовом має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У даному випадку зверненню виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури з позовом у даній справі передували обставин, з яких випливає те, що позивачу було достеменно відомо про наявність порушень відповідачем вимог чинного законодавства щодо неповернення до державного бюджету невикористаних субсидій в сумі 791567,95 грн., а саме звернення заступника керівника Уманської окружної прокуратури до Уманської районної державної адміністрації, відокремленим структурним підрозділом якого з правами юридичної особи є Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації, з листом від 16.06.2021 №54/4-266вих-21 і надання цим Управлінням на вказаний лист прокурора відповіді від 24.06.2021 №01/1578, з якої вбачається обізнаність Управління про наявність правопорушення і його бездіяльність щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз збут” вказаної суми коштів в судовому порядку.
У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 927/468/20 викладено висновок, що часовий проміжок, який минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно у часовому аспекті. До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності спрямовані на захист інтересів держави. Схожі за змістом висновки сформовані також у постановах Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №923/496/19, від 11.03.2021 у справі №920/821/18.
На підставі викладеного господарський суд дійшов висновку про доведеність прокурором у даній справі підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації.
За таких обставин у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" адвоката Писаренка А.М. від 05.10.2021 про залишення позовної заяви виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" про стягнення 791567,95 грн. слід відмовити.
Керуючись статями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,
Відмовити у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" адвоката Писаренка А.М. від 05.10.2021 про залишення без розгляду позовної заяви виконувача обов'язків керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" про стягнення 791567,95 грн.
Ця ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя М.В. Дорошенко