29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"03" листопада 2021 р. Справа № 924/1021/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015"
до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод"
про стягнення 128865,1 грн. безпідставно отриманих коштів, 3922,56 грн. 3% річних, 12905,49 грн. інфляційних втрат
Представники сторін: не з'явилися (явка не визнавалась обов'язковою).
У судовому засіданні 03.11.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" про стягнення 128865,1 грн. безпідставно отриманих коштів, 3922,56 грн. 3% річних, 12905,49 грн. інфляційних втрат.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 12.02.2018р. між ТОВ «Фаворит плюс 2015» та ДП «Красилівський агрегатний завод» був укладений дилерський договір №28-15. В подальшому, як зазначив позивач, протягом 2019 року між сторонами були укладені договори поставки продукції, які були оформлені в спрощеному порядку шляхом надання позивачем відповідної заявки та підписання сторонами відповідних видаткових накладних після отримання товару.
Розмір заборгованості позивача перед відповідачем за поставлені котли в 2019 році становив 71104,9 грн. Також, як стверджує позивач, 15.07.2020р., 16.07.2020р. та 20.07.2020р. позивачем відповідачу було перераховано грошові кошти в сумі 100000 грн., 50000 грн. та 50000 грн. відповідно. Вказані обставини підтверджуються платіжними дорученнями №124, №128 та №1.
При цьому, позивач зауважив, що виходячи з призначення платежу, зазначені кошти сплачені за котли згідно договору №28-15 від 12.02.2018р. В той же час, як було зазначено вище, станом на дату здійснення вказаних платежів, строк дії договору від 12.02.2018р. сплив. Крім того, 30.05.2021р. позивач звернувся до відповідача листом з проханням про повернення надмірно сплачених грошових коштів.
Відповідач відмовився від повернення вказаних коштів та повідомив про готовність відвантаження продукції згідно з умовами договору №28-15 від 12.02.2018р. (строк дії якого сплив 31.12.2018р.).
При цьому, посилаючись на положення ст.1212 ЦК України, позивач відзначив, що станом на дату здійснення позивачем відповідачу платежів від 15.07.2020р., від 16.07.2020р. та від 20.07.2020р., строк дії договору від 12.02.2018р. сплив, про що достеменно було відомо відповідачу, грошові кошти в сумі 128865,1 грн. відповідачем були набуті без правової підстави.
Отже, починаючи з 16.07.2020р., з 17.07.2020р. та з 21.07.2020р. у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів позивачу в сумі 28895,1грн., 50000 грн. та 50000 грн. відповідно.
Разом з тим, як стверджує позивач, станом на дату складання позовної заяви, відповідач обов'язок з повернення безпідставно отриманих коштів не виконав.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
У заяві, поданій 27.10.2021р. позивач просить здійснювати розгляд справи № 924/1021/21 за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів, зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позов, відповідач проти позову заперечує, відзначивши таке.
Твердження позивача про те, що у 2019 році відвантаження продукції для ТОВ «Фаворит плюс 2015» здійснювалось без укладення письмового договору не відповідає дійсності. Так, 21.01.2019р. між ДП «Красилівський агрегатний завод» та ТОВ «Фаворит плюс 2015» було укладено договір №28-88, який припинив свою дію 31.12.2019р.
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що впродовж 2019 та 2020 років ТОВ «Фаворит плюс 2015» у платіжних доручення №780 від 29.10.2019р., №773 від 09.10.2019р., №779 від 28.10.2019р., №774 від 11.10.2019р., №786 від 07.11.2019р., №789 від 13.11.2019р., №790 від 14.11.2019р., №799 від 21.11.2019р., №8 від 20.12.2019р., №23 від 15.01.2020р., №38 від 19.02.2020р., №39 від 20.02.2020р., №107 від 15.06.2020р., №108 від 23.06.2020р., №122 від 14.07.2020р., у графі «Призначення платежу» вказувало «Оплата за котли згідно договору №28-15 від 12.02.2018р.» (аналогічне призначення платежу зазначено і у платіжних доручень №124 від 15.07.2020р., №128 від 17.07.2020р., №1 від 20.07.2020р.), при цьому, жодних повідомлень, щодо помилковості сплати коштів від ТОВ «Фаворит плюс 2015» не надходило. При цьому, відповідач зауважив, що кошти, які надходили на рахунок підприємства, зараховувались в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Фаворит плюс 2015» перед ДП «Красилівський агрегатний завод» за отриману продукцію або як авансовий платіж за майбутні поставки.
Протягом 2019 року відвантаження продукції здійснено, окрім інших, згідно накладних №1386 від 31.10.2019р., №1365 від 29.10.2019р., №1295 від 15.10.2019р., №1169 від 25.09.2019р., №1020 від 06.09.2019р., №410 від 17.04.2019р., №383 від 09.04.2019р., у яких вірно зазначено договір №28-88 від 21.01.2019р. Вказані накладні оплачені ТОВ «Фаворит плюс 2015» відповідно до вищевказаних платіжних доручень, із «Призначенням платежу» - «Оплата за котли згідно договору №28-15 від 12.02.2018 року».
Також, як стверджує відповідач, дійсно, згідно досягнутих усних домовленостей, втіливши свій намір та усні домовленості, щодо придбання продукції у ДП «Красилівський агрегатний завод» та з метою продовження подальшої співпраці, ТОВ «Фаворит плюс 2015» добровільно та без примусу відповідно до платіжних доручень №124 від 15.07.2020р., №128 від 17.07.2020р., №1 від 20.07.2020р. сплатило для ДП «Красилівський агрегатний завод» 200000 грн., погасивши наявну заборгованість. При цьому, як вказує відповідач, решта коштів у сумі 128865,10 грн. було зараховано як передоплату за продукцію, при цьому, ТОВ «Фаворит Плюс 2015» помилково вказало договір, який припинив свою дію. Таким чином, як зазначив відповідач, між сторонами укладено договір купівлі - продажу/попередній договір купівлі - продажу у спрощений спосіб, при цьому, не визначено номенклатуру продукції, яка має бути відвантажена та термін відвантаження. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 530, ст. 689 Цивільного кодексу України, ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України відповідач зауважив, що в порушення зазначених статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України ТОВ «Фаворит плюс 2015» протягом року не вчинило жодних дій спрямованих на отримання оплаченої продукції від ДП «Красилівський агрегатний завод», звернення/вимоги/заявки про відвантаження продукції підприємство не отримувало.
Разом із тим, ДП «Красилівський агрегатний завод» підтверджує свою готовність відвантажити продукцію власного виробництва після отримання від ТОВ «Фаворит плюс 2015» відповідного повідомлення/вимоги/заявки в розумінні статті 530 Цивільного кодексу України по ціні, що діє на день відвантаження. При цьому, посилаючись на положення п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.04.2004р. №22 відповідач вказує на те, що реквізити «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам викладеним у Інструкції, лише за зовнішніми ознаками. З урахуванням наведеного вище, відповідач відзначив, що саме на позивача покладається обов'язок визначення повної та достовірної інформації, щодо сплачених ним коштів у спеціальній графі «Призначення платежу». Таким чином, посилання позивача на безпідставне отримання/набуття (ст. 1212 ЦК України) підприємством передоплати за продукцію власного виробництва безпідставне та не відповідає дійсності.
Посилаючись на положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, та зважаючи на неотримання підприємством повідомлення/вимоги від ТОВ «Фаворит плюс 2015» про відвантаження оплаченої продукції та відсутність прострочення виконання свого зобов'язання, щодо відвантаження продукції, відповідач вважає, що нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним та суперечить вимогам Цивільного кодексу України.
При цьому, посилаючись на положення ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України відповідачем відзначено, що відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Відповідач звертає увагу на те, що отримання ДП «Красилівський агрегатний завод» передоплати від ТОВ «Фаворит плюс 2015» відбулось за взаємної згоди сторін, щодо постачання в майбутньому продукції виробництва підприємлива відповідача, а отже, на підставі ст. 11 ЦК України та не може вважатися набутою без достатніх правових підстав.
У поясненнях, поданих 25.10.2021р., відповідач повідомив про готовність державного підприємства «Красилівський агрегатний завод» виконати своє зобов'язання перед ТОВ «Фаворит Плюс 2015» щодо відвантаження продукції. Станом на сьогоднішній день оплачена продукція не відвантажена з незалежних від ДП «Красилівський агрегатний завод» причин, оскільки ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідач зауважив, що станом на сьогоднішній день підприємство не отримувало вимоги про відвантаження продукції, тому відсутні правові підстави для стягнення передоплати за продукцію. При цьому, відповідач відзначив, що долучений позивачем до матеріалів справи лист на повернення коштів №30 від 30.05.2021р., підприємство не отримувало.
Однак, ДП «Красилівський агрегатний завод» отримано від ТОВ «Фаворит Плюс 2015» лист па повернення коштів №30 від 06.07.2021р. Саме на нього підприємством було надано відповідь №72-18/641 від 20.07.2021р., в якому прямо зазначено про готовність відвантажити продукцію. Як стверджує відповідач, жодних інших листів/вимог від ТОВ «Фаворит Плюс 2015» підприємство не отримувало.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на необґрунтованість позовних вимог та їх недоведеність, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фаворит плюс 2015» в повному обсязі.
Відповідно до ст. 252 ГПК України судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем не подано жодних доказів наявності підстав для відкладення розгляду справи. Також, згідно зі ст. 250 ГПК Украни судом постановлено ухвалу про залишення без задоволення заяви відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального провадження з огляду на недоведення відповідача наявності обставин, з якими ГПК України пов'язує перехід до розгляду справи в порядку загального провадження.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено та враховується наступне.
12.02.2018р. між Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" (дилером) укладено дилерський договір № 28-15 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність дилера в оговорені строки товар, а дилер зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1.).
Згідно із п. 1.2. договору предметом поставки є визначений товар найменування якого зазначається у видаткових-накладних, специфікаціях до договору.
Як передбачено п. 1.3. договору загальна сума договору визначається сумою фактично поставленого товару згідно видаткових накладних, специфікацій або інших аналогічних документів до договору.
Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару, що поставляється, зазначаєшся у видаткових накладних, специфікаціях до договору або в інших аналогічних документах з урахуванням положень цього договору.
Згідно із п. 3.2. договору кількість товару, що поставляється зазначається у видаткових накладних на кожну партію товару або товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Як передбачено п. 4.1. договору, постачальник здійснює відвантаження товару згідно замовлення дилера на протязі трьох днів з часу отримання замовлення від дилера. Дилер надсилає постачальнику встановленої форми замовлення, на поштову скриньку із вказаною номенклатурою, кількістю, за бажанням, орієнтовної дати поставки товару. Форма заявки дилера на поставку товару визначена у додатку 3 до договору.
Відповідно до п. 4.2. договору дилер зобов'язується подавати заявки на поставку товару на наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця.
Умови постачання узгоджуються сторонами, перелік яких визначений у п. 4.3. цього договору.
Розділом 5 договору визначені обов'язки сторін, де в п. 5.1. вказано, що дилер зобов'язується, зокрема: своєчасно і в повному обсязі оплачувати постачальнику вартість поставленого товару.
В свою чергу, постачальник зобов'язується, зокрема: здійснювати постачання товару дилеру відповідно до обсягів та номенклатури зазначеної в замовлені дилера (додаток №3), що надіслано відповідно до п. 4.1. цього договору. Постачальник залишає за собою право відмовити дилеру у постачанні товару, в разі якщо такий товар не було замовлено дилером у попередній заявці на наступний місяць (п. 5.1.).
Розділом 8 договору встановлена відповідальність сторін, де в п. 8.1. вказано, що у разі порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України.
Згідно із п. 8.2. договору при порушенні строків оплати товару дилер сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, інфляційні нарахування та плату за користування чужими коштами в розмірі 3% річних від суми боргу.
Як передбачено п. 8.3. договору, постачальник за порушення строків поставки товарів (які, відповідно до п. 4.2. цього договору, були завчасно замовлені дилером), на вимогу дилера зобов'язаний останньому сплатити пеню у розмірі облікової ставки НБУ, але не більше 1% від вартості не поставленого у строк товару.
Відповідно до п. 8.4. договору сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевне знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна не пізніше 3 робочих днів, повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилання на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Згідно із п. 8.5. договору сплата стороною визначених цим договором штрафних санкцій (неустойки, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати на вимогу-другої сторони збитки, завдані порушенням договору, у повному обсязі. При цьому відшкодування збитку не звільняє її від обов'язку, сплатити іншій стороні штрафні санкції в повному обсязі, передбаченому цим договором або чинним законодавством.
Як передбачено п. 8.6. договору, сплата стороною штрафів та або відшкодування збитку, завданого порушенням договору, не звільняє її від обов'язку виконати цей договір у натурі.
Договір може бути змінений тільки за згодою сторін шляхом підписання доповнення до даного договору (п. 11.).
Як погоджено сторонами дилерського договору №28-15 від 12.02.2018р. між ТОВ «Фаворит плюс 2015» та ДП «Красилівський агрегатний завод», цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і закінчується 31.12.2018р. (п. 12.1 договору). Водночас, відповідно до п. 12.2. означеного договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків по всіх пунктах договору і додатків до нього та відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час дії цього договору.
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Відповідно до платіжних доручень № 124 від 15.07.2020р. на суму 100000 грн., № 128 від 16.07.2020р. на суму 50000 грн., № 1 від 20.07.2020р. на суму 50000 грн., товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" перераховано на користь державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" 200000 грн. за котли згідно договору № 28-15 від 12.02.2018р.
У листі № 30 від 30.05.2021р., адресованому директору ДП "Красилівський агрегатний завод", директором ТОВ "Фаворит плюс 2015" повідомлено про те, що ТОВ «Фаворит плюс 2015» за договором №28-15 від 12.02.2018р. в 2020 році платіжними дорученнями перерахувало кошти на купівлю котлів у сумі 375000 грн. Частина цих коштів у сумі 71104,90 грн. була врахована на сплату заборгованості за отримані котли у 2019 році, а частина коштів у сумі 303895,10 грн. станом на 31.12.2020р. і по теперішній час складає заборгованість на користь ТОВ «Фаворит Плюс 2015» про, що свідчить акт звірки.
Крім того, зазначено, що ТОВ «Фаворит Плюс 2015» не отримало від ДП «Красилівський агрегатний завод» зареєстровані податкові накладні на перераховані кошти у сумі 303895,10 грн. Тому, просить провести звірку і повернути сплачені кошти у сумі 303895,10 грн.
У листі № 72-18/641 від 20.07.2021р., адресованому ТОВ "Фаворит плюс 2015", директор ДП "Красилівський агрегатний завод" повідомив про готовність відвантажити оплачену продукцію згідно умов договору №28-15 від 12.02.2018р.
21.11.2019р. між Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" (дилером) укладено дилерський договір № 28-18 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність дилера в оговорені строки товар, а дилер зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1.).
Згідно із п. 1.2. договору предметом поставки є визначений товар найменування якого зазначається у видаткових-накладних, специфікаціях до договору.
Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару, що поставляється, зазначаєшся у видаткових накладних, специфікаціях до договору або в інших аналогічних документах з урахуванням положень цього договору.
Цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і закінчується 31.12.2019р. (п.12.1). Водночас, відповідно до п. 12.2. означеного договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків по всіх пунктах договору і додатків до нього та відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час дії цього договору.
У листі № 30 від 06.07.2021р., адресованому ДП "Красилівський агрегатний завод", ТОВ "Фаворит плюс 2015" повідомлено про те, що за договором № 28-15 від 12.02.2018р. в 2020 році платіжними дорученнями перерахувало кошти на купівлю котлів у сумі 375000 грн. Частина цих коштів у сумі 71104,90 грн. була врахована на сплату заборгованості за отримані котли у 2019 році, а частина коштів у сумі 303895,10 грн. станом на 31.12.2020р. і по теперішній час складає заборгованість на користь ТОВ «Фаворит Плюс 2015» про що свідчить акт звірки. Також, зазначено, що ТОВ «Фаворит Плюс 2015» не отримало від ДП «Красилівський агрегатний завод» зареєстровані податкові накладні на перераховані кошти у сумі 303805,10 грн. Тому, ТОВ «Фаворит Плюс 2015» просить провести звірку і повернути сплачені кошти у сумі 303895,10 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись нормами чинного законодавства, ТОВ «Фаворит Плюс 2015» пропонує ДП "Красилівський агрегатний завод" протягом 10 календарних днів з моменту отримання листа перерахувати на відповідний розрахунковий рахунок всю вказану суму заборгованості. У разі невиконання вимог ТОВ «Фаворит Плюс 2015» зазначено, що буде вимушене звернутися до суду з метою стягнення суми боргу примусово.
В обгрунтування своїх доводів сторони також посилаються на копії: видаткових накладних № 1020 від 06.09.2019р. на суму 4420 грн., № 410 від 17.04.2019р. на суму 5260 грн., № 383 від 09.04.2019р. на суму 5320 грн., № 1386 від 31.10.2019р. на суму 9940,01 грн., № 1365 від 29.10.2019р. на суму 291095 грн., № 1295 від 15.10.2019р. на суму 226679,93 грн., № 1169 від 25.09.2019р. на суму 407609,96 грн., платіжних доручень № 780 від 29.10.2019р. на суму 25000 грн., № 773 від 09.10.2019р. на суму 50000 грн., № 779 від 28.10.2019р. на суму 100000 грн., № 774 від 11.10.2019р. на суму 110000 грн., № 786 від 07.11.2019р. на суму 50000 грн., № 789 від 13.11.2019р. на суму 20000 грн., № 790 від 14.11.2019р. на суму 50000 грн., № 799 від 21.11.2019р. № 8 від 20.12.2019р. на суму 50000 грн., № 23 від 15.01.2020р. на суму 75000 грн., № 38 від 19.02.2020р. на суму 50000 грн., № 39 від 20.02.2020р. на суму 35000 грн., № 107 від 15.06.2020р. на суму 100000 грн., № 108 від 23.06.2020р. на суму 50000 грн., № 122 від 14.07.2020р. на суму 40000 грн., договору про надання правової допомоги № 003-12 від 20.09.2021р.; акту наданих послуг № 2 до договору про надання правової допомоги № 003-12 від 23.09.2021р.; ордеру на надання правничої допомоги від 20.09.2021р.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4357 від 13.06.2012р. тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.
Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, з укладенням договору між сторонами згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права і обов'язки.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 Цивільного кодексу України ). Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України ).
Водночас, згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Як з'ясовано судом, позивач просить суд стягнути з відповідача 128865,1 грн. безпідставно отриманих коштів, нарахувавши на цю суму також 3922,56 грн. 3% річних, 12905,49 грн. інфляційних втрат.
Судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень № 124 від 15.07.2020р. на суму 100000 грн., № 128 від 16.07.2020р. на суму 50000 грн., № 1 від 20.07.2020р. на суму 50000 грн., товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит плюс 2015" перераховано на користь державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" 200000 грн. за котли згідно договору № 28-15 від 12.02.2018р.
Однак, як погоджено сторонами дилерського договору № 28-15 від 12.02.2018р. (як і договору № 28-88 від 21.01.2019р.) між ТОВ «Фаворит плюс 2015» та ДП «Красилівський агрегатний завод», цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і закінчується 31.12.2018р. та 31.12.2019р. відповідно (п. 12.1 договорів). Водночас, відповідно до п. 12.2. означених договорів, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання обов'язків по всіх пунктах договору і додатків до нього та відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час дії цього договору.
Беручи до уваги вищевказані договірні положення, встановлені судом обставини та зміст наявних доказів, оскільки позивачем не доведено факт безпідставного отримання 128865,1 грн. відповідачем (адже відповідно до п. 12.2. означених договорів, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання обов'язків по всіх пунктах договору), враховуючи предмет та підстави позовних вимог, незалежно від змісту інших доводів учасників справи, у суду відсутні підстави для задоволення позову (про стягнення 128865,1 грн. безпідставно отриманих коштів, 3922,56 грн. 3% річних, 12905,49 грн. інфляційних втрат) з огляду на його необгрунтованість.
При цьому судом взято до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, тому в позові слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08.11.2021р.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддруков. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (61058, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 11-А, ІНФОРМАЦІЯ_1); 3 - відповідачу (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1; info@kaz.km.ua, qaz123123r@ukr.net).