ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
09 листопада 2021 року м. Херсон Справа № 923/1097/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу
за позовом: Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" м.Каховка ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 05449897
до Відповідача: Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" м.Каховка, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00213993
про стягнення 189948,52 грн.
учасники справи не викликались (не повідомлялись).
Комунальне підприємство теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" 16.08.2021 звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" заборгованість за теплопостачання в сумі 189 948,52 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021р. даний позов передано на розгляд судді Пінтеліній Т.Г.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.09.2021 після усунення позивачем недоліків, судом постановлено: відкрити провадження у справі; визначити розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов не пізніше 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому 09.09.2021 ухвали суду про відкриття провадження у справі № 923/1097/21.
Відповідач не скористався наданим йому правом, відзив на позовну заяву не надав.
Вивчивши матеріали справи, суд
КПТМ «Каховтеплокомуненерго» ( далі - Позивач) та ПАТ « Каховський завод електрозварювального устаткування» (далі - Відповідач), 06.11.2017 року уклали договір №70 « Про постачання теплової енергії (далі - Договір).
Відповідно до пункту 6 Договору, оплата за поставлену теплову енергію здійснюється Відповідачем в грошовій формі за тарифами затвердженими Каховським міськвиконкомом і остаточний розрахунок - 25 числа поточного місяця, згідно наданого рахунку.
На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачу теплову енергію в обумовлених Договором обсягах, що підтверджуються Актами приймання - передачі та Актами звірок розрахунків, за період з листопада 2020 по квітень 2021на загальну суму 189 948,52 гривень. (а.с. 10-15).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є Договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання . що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо). Або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона) у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначеного суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності. В силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії. А управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошеву суму.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі - продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов'язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплатити вартість отриманої речі та право її вимоги.
Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання в строк, встановлений договором.
Листами за № 04-23/68 від 02.03.2021 року та № 01-05/148 від 17.06.2021 року Позивачем до Відповідача надіслано прохання про негайну сплату заборгованості та підписати Акти звірки взаєморозрахунків. Але не зважаючи на ті обставини, що є відмітка про їх отримання - відповіді Позивач так і не отримав (а.с. 25, 28, 29).
Оплату за надані послуги з постачання теплової енергії Відповідач не здійснив. Та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 6 Договору.
Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 189 948,52 гривен.
Цей факт не оспорено відповідачем, судом вважається встановленим.
Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 ГПК України).
За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст.ст.78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" (вул. Пушкіна, 109, м. Каховка, Херсонської області, код ЄДРПОУ 00213993) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (вул. Соборності, 20А, м. Каховка, Херсонської області, код ЄДРПОУ 05449897) основний борг у сумі 189 948,52 гривень ( Сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 52 копійок) та стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00 грн ( Дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2021р..
Суддя Т.Г. Пінтеліна