Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/4072/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Гребенюк Т.Д.
розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Малинівка" (код ЄДРПОУ 37943554, вул. Соїча, 5, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525)
до Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397000, вул. Соїча, 5 А, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525)
про визнання права власності
До Господарського суду Харківської області звернулося Комунальне підприємство "Малинівка" з позовною заявою до Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання за Малинівською територіальною громадою Чугуївського району Харківської області в особі комунального підприємства "Малинівка" права комунальної власності на мостовий перехід через р. Сіверський Донець на території Малинівської територіальної громади Чугуївського району Харківської області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 922/4072/21 та визначено головуючим у справі суддю Гребенюк Т.Д.
Вважаю за неможливе здійснювати розгляд вказаної справи і заявляю самовідвід з наведених нижче підстав.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо зокрема, він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (ч.1 ст. 35 ГПК України).
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід (ч. 1 ст. 38 ГПК України).
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії»).
Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів», незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Статтею 3 Європейського статуту судді передбачено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й сприйматись будь-ким як неупереджений.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», в яких зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Вказане зумовлює необхідність відводу судді не лише, коли є докази його неупередженості, а й коли з об'єктивних причин можуть виникнути достатні сумніви в його неупередженості.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, судді мають викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у згаданих Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з ч. 2 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
При цьому, як витікає з положень частини першої цієї норми, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною 9 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді у результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням V з'їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1).
Вже в процесі розгляду справи, мною було встановлено, що моя близька особа має особисті майнові та немайнові відносини з учасниками судового процесу у цій справі. Отже, для усунення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з метою повного та всебічного розгляду справи, вважаю за необхідне заявити собі відвід від участі як головуючого судді по справі за позовом Комунального підприємства "Малинівка" до Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 12, 13, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заявити самовідвід по справі № 922/4072/21 за позовом Комунального підприємства "Малинівка" до Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.Д. Гребенюк