вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
04.11.2021 Справа № 917/667/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6,
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Комарова, 2а,
про стягнення 125 224 734,11 грн.,
Секретар судового засідання Токар А.В.
Представники: згідно протоколу судового засідання.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення 125 224 734,11 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
14.09.2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
26.10.2021 року від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до суду надійшла електронна копія заяви (вх. № 11811 від 26.10.2021 р.), у якій позивач з огляду на запровадження на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) просить провести судове засідання, призначене на 04.11.2021 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а у разі неможливості проведення засідання у вказаному режимі - провести його за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами або відкласти розгляд справи на дату після закінчення карантину, про що повідомити позивача.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи (ч. 5 ст. 233 ГПК України).
Згідно зі ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи перебування судді Мацко О.С. на лікарняному з 13.10.2021 р. по 27.10.2021 р. та у відпустці з 28.10.2021 р. по 02.11.2021 р., суд не мав можливості належним чином розглянути заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та повідомити заявника про результати розгляду в порядку та строки, визначені чинним господарським процесуальним законодавством.
У судове засідання 04.11.2021 р. сторони представництво не забезпечили. Суд розглядає у засіданні та задовольняє заяву про розгляд справи по суті за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, у зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі виконав оплату за договором постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р., чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом.
У відзиві на позов № 29-01/667г від 10.06.2021 р. (вх. № 6443 від 14.06.2021 р.) відповідач стверджує, що прострочення виконання умов спірного договору сталося не з вини Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», а через збитки підприємства, що виникли у зв'язку з неузгодженістю ціноутворення у сфері теплопостачання, а також повідомив про сплату частини заборгованості за договором № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. на суму 3 000 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 263867 від 31.05.2021 р.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
03.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (на даний час - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», згідно зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 06.03.2019 р. «Деякі питання акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» укладено договір постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 (а.с. 19-29).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник (АТ «НАК «Нафтогаз України») зобов'язувався поставити споживачеві (ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») у 2018 році природний газ, а споживач - оплатити його на умовах цього договору.
На виконання зазначеної норми договору № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 643 554 926,74 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 61-72, 99).
Згідно з п. 6.1 договору постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 125 224 734,11 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. та додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі природного газу за період жовтня 2018 року - вересня 2019 року, інформація щодо операцій по договору № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. та ін.
Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: платіжне доручення № 263867 від 31.05.2021 р., фінансова звітність Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за I квартал 2021 р., довідки про стан заборгованості ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. щодо передачі відповідачу природного газу на суму 643 554 926,74 грн. Так, судом досліджено акти приймання-передачі природного газу за період жовтня 2018 року - вересня 2019 року та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. на вищевказану суму.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий природний газ розрахувався не в повному обсязі, внаслідок чого станом на момент звернення позивача до суду із даною позовною заявою заборгованість ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за договором постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. становила 125 224 734,11 грн., що підтверджується інформацією щодо операцій по договору № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р., наданою Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та не заперечується відповідачем.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 31.05.2021 року відповідачем було здійснено на користь позивача оплату частини заявленої до стягнення основної заборгованості за договором № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. в сумі 3 000 000,00 грн. (згідно з платіжним дорученням № 263867 від 31.05.2021 р.).
Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, наявні підстави для закриття провадження в даній справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. в розмірі 3 000 000,00 грн.
Доказів сплати залишку основної заборгованості за вказаним договором суду не надано.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 122 224 734,11 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р. підтверджені документально та нормами матеріального права та підлягають задоволенню.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Отже, відповідач не звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого природного газу з причин затримки фінансування.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 122 224 734,11 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 775 466,22 грн.
Керуючись статтями 129, 231-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 122 224 734,11 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 5257/18-ТЕ-24 від 03.10.2018 р., 775 466,22 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 3 000 000,00 грн. основного боргу - закрити провадження у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).
Повне рішення складено 09.11.2021 р.
Суддя О.С. Мацко