про залишення позовної заяви без руху
08.11.2021 р. Справа № 914/3271/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірес Консалтинг», м.Львів
до відповідача: Акціонерного товариства «ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», м.Львів
про стягнення 799 850,26 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірес Консалтинг» до Акціонерного товариства «ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», м.Львів про стягнення 799 850,26 грн, з яких 372 417,78 грн пеня, 334 328,04 грн інфляційні втрати, 93 104,44 грн три проценти річних.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.
1. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В порушення вказаних вимог, позивачем не зазначено у позовній заяві вимоги визначені у пункті 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача або їх відсутність.
2. Згідно частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд звертає увагу позивача на те, що при розгляді справи є необхідність оглянути оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.
В порушення пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не зазначено у позовній заяві про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
3. Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається із поданих матеріалів, позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що є порушенням вимог пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
4. Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення вказаних вимог, позивачем не зазначено у позовній заяві відомості визначені у пункті 7 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (їх наявність чи відсутність).
5. Частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики наказом від 07.04.2003 № 55 затвердив «Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003»
З 01.09.2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі - ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163-2020.
Пунктом 5.27 зазначених Вимог (ДСТУ 4163-2020) передбачено, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено копії документів. Однак вказані копії не засвідчені належним чином. Зокрема на деяких з них немає відмітки про засвідчення копії документа «Згідно з оригіналом», не вказано назви посади, немає особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, а також не вказано дати засвідчення копії.
Суд звертає увагу, що засвідченню підлягає кожна сторінка документа поданого в копії, а не вибірково, як це зробив позивач.
Копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 08.05.2019 р. у справі №160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, вказані документи не можуть вважатися доданими до позовної заяви доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу, оскільки долучені документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.
6. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», з 1 січня 2021 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 2 270,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути заборгованість на загальну суму 799 850,26 грн. Таким чином позивачем заявлено вимогу майнового характеру.
Водночас, до позовної заяви не додано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу позивача на те, що у пункті 19 переліку додатків до позовної заяви позивачем вказано, що ним долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору (для суду). Однак, позивач не долучив до позовної заяви вказаної квитанції, про що Господарським судом Львівської області складено акт від 02.11.2021 №145 в якому зазначено, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого від ТзОВ «Ірес Консалтинг» виявлено недоліки, а саме відсутній додаток: «№19. Квитанція про сплату судового збору».
Враховуючи наведене, позивачу слід надати докази сплати судового збору в сумі 11 997,75 грн. в оригіналі.
Відтак позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, для подальшого належного та об'єктивного розгляду позовної заяви судом.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 73, 76, 80, 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали на виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
3.1. надання інформації про офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти відповідача або їх відсутність;
3.2. надання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
3.3. надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
3.4. надання відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
3.5. надання належним чином засвідчених копій документів долучених до позовної заяви;
3.6. надання доказів які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірес Консалтинг», що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Ухвала підписана 08.11.2021
Суддя Сухович Ю.О.