просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
03 листопада 2021 року м. Харків Справа № 913/397/21
Провадження №1/913/397/21
За позовом першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
позивача Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Вищий навчальний заклад “Міжрегіональна академія управління персоналом”, м. Київ
про стягнення 274520 грн 86 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання - Медуниця Р.І.
За участю: Хольченкова А.О., прокурора відділу Харківської обласної прокуратури, посвідчення № 057299 від 09.10.2020;
Представники сторін не викликалися
Суть спору: про стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки з кадастровими номерами 4412900000:05:019:0078, 4412900000:05:019:0079, які знаходяться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, б. 24а, у сумі 274520 грн 86 коп.
Справа є підсудною господарському суду Луганської області на підставі п. 3 ст. 30 ГПК України, якою передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Спірні земельні ділянки знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Сметаніна, б. 24а.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 словосполучення “з приводу нерухомого майна” у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши прокурора, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.
Так, на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради № 2449 від 10.09.2008 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ “Міжрегіональна інвестиційно- лізингова компанія” укладено договір № 040841900387 оренди землі від 27.10.2008 щодо земельних ділянок комунальної власності (кадастровий номер 4412900000:05:019:0078, кадастровий номер 4412900000:05:019:0079), які знаходяться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, б. 24а, строком до 10.09.2033 (арк.. справи 165-166).
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 № 260636576 власником об'єкту нерухомого майна: будівлі учбового корпусу за адресою: Луганська обл. м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 24а, 09.07.2013 зареєстровано Приватне акціонерне товариство “Вищий навчальний заклад “Міжрегіональна академія управління персоналом” (далі -ПРАТ “ВНЗ “МАУП”).
15.09.2005 ТОВ “Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія” та “МАУП” (у формі акціонерного товариства закритого типу) “Лізингоодержувач” уклали договір № 9/ФЛ фінансового лізингу, предметом якого є придбання Лізингодавцем у власність та подальше надання в платне користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу будівлі з підвалом, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 24а, загальною площею 1130,2 кв.м., для підприємницьких цілей Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 від 23.03.2006 п. 17.3 договору викладено в наступній редакції: “Перехід права власності на майно до Лізингоодержувача відбувається в день повної сплати вартості майна, що підтверджується Актом звірки розрахунків та Актом прийому-передачі у власність, які підписуються з обох сторін”.
Згідно з актом звірки розрахунків до договору від 20.10.2010 станом на цей день згідно вимог договору фінансового лізингу сплачена повна вартість майна, жодних претензій сторони одна до одної не мають.
Актом № 9/07П приймання-передачі майна у власність від 20.10.2010 Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач (ПРАТ “ВНЗ “МАУП”) прийняв у власність предмет лізингу - будівлю з підвалом, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 24а.
Як зазначає прокурор, ПРАТ “ВНЗ “МАУП” згідно листа Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області № 1217 від 13.05.2021 до теперішнього часу не вжив заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомого майна.
За даними Державного земельного кадастру відомостей про право власності та речові права на вказані земельні ділянки за ПРАТ “ВНЗ “МАУП” немає.
За довідками Головного управління ДПС у Луганській області № 3902/5/12-32-04-01-13 від 14.05.2021 та № 5324/5/12- 32-04-01-13 від 17.06.2021 ПРАТ “ВНЗ “МАУП” та ТОВ “Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія” за земельні ділянки з кадастровими номерами 4412900000:05:019:0078, 4412900000:05:019:0079 за період 2019-2021 роки податкові декларації з плати за землю не подавались.
На час запиту прокурора податковий борг по платі за землю не обліковується.
За 2019-2021 роки орендна плата за землю та єдиний податок не нараховувались та не сплачувались.
Таким чином, підставою позову є порушення інтересів держави, які спричинені невиконанням ПРАТ “ВНЗ “МАУП” вимог законодавства про оренду землі в частині здійснення плати за користування вказаними земельними ділянкам, що не сприяє наповненню бюджету міста Сєвєродонецька.
Прокурор зазначає, що Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, належні заходи по стягненню заборгованості з орендної плати не вживає, до суду не звертається, тобто уповноваженим органом (ВЦА міста Сєвєродонецьк та її правонаступником Сєвєродонецькою міською ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області) упродовж тривалого часу не здійснюється захист порушених майнових прав та інтересів територіальної громади.
Сєвєродонецька окружна прокуратура Луганської області листом № 52-1497вих-21 від 16.06.2021 повідомила позивача про намір звернутися до господарського суду в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області із позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в розмірі 274520 грн. 86 коп.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 за позовом також органу прокуратури прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Ухвалою від 25.06.2021 суд підтвердив підстави представництва першим заступником керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області за позовною заявою від 18.06.2021 № 52-156вих-21.
Згідно відомостей з порталу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відносно ділянок з кадастровими номерами 4412900000:05:019:0078, 4412900000:05:019:0079 власником значиться Сєвєродонецька міська рада (арк.. справи 32, 33).
Позивач у справі - Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області є правонаступником Сєвєродонецької міської ради на підставі Указу Президента України від 28.07.2020 № 297/2020, яким утворено Військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області та розпорядження керівника Сєвєродонецької міської ВЦА № 39 від 11.03.2021, яким припинено юридичну особу - ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області шляхом приєднання до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Нормативними підставами позову прокурор визначив ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 7 Закону України “Про оренду землі” з огляду на те, що з моменту набуття ПРАТ “ВНЗ “МАУП” права власності на будівлю, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 24а, до цього товариства перейшло право оренди відповідними земельними ділянкам, передбачене умовами договору оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008.
У відзиві на позовну заяву від 14.07.2021 відповідач проти позову заперечив з посиланням на те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому обсязі і на умовах, які були у попереднього власника, тобто на умовах договору оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008.
Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що ПрАТ “Вищий навчальний заклад “Міжрегіональна академія управління персоналом” є загальноосвітнім навчальним закладом, який на підставі п.п.282.1.4 ст. 282 ПК України має бути звільнений від сплати податку на землю.
У відповіді на відзив від 06.08.2021 прокурор доводи відповідача відхиляє та вважає, що розмір орендної плати має обчислюватись, виходячи з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 05.05.2021 № 473 та від 10.06.2021 № 557, які додані до справи. В частині звільнення відповідача від сплати земельного податку прокурор посилається на підпункту 14.1.72. пункту 14.1 статті 14 ПК України, яким передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
У ході розгляду справи від відповідача надійшли письмові пояснення від 22.09.2021, за змістом яких він зазначив, що за договором оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008 не всі права орендаря перейшли до відповідача, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 4412900000:05:019:0079 вільна від забудови (надавалась під спортивний майданчик), а тому для розмежування прав користувачів земельних ділянок слід вносити зміни до вказаного договору.
У поясненнях від 18.10.2021 № 52-3639вих21 прокурор частково погодився з вказаними доводами відповідача та надав уточнений розрахунок ціни позову, за яким за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 412900000:05:019:0078 складає 121266 грн 47 коп.
Відповідач у листі від 29.10.2021 надав контррозрахунок боргу з урахуванням індексів інфляції за спірний період на суму 82928 грн 79 коп.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його не повне задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.
Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. “в” ч. 1 ст. 96 ЗК України).
Статтею 120 ЗК України передбачено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
У відповідності до ст. 7 Закону України “Про оренду землі” до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Зміст ст. 120 ЗК України про перехід права користування земельною ділянкою "на тих самих умовах і в тому ж обсязі" суд розуміє, як такий, що не потребує прийняття органом влади рішення про виділення цієї ж земельної ділянки новому власнику нерухомості, який набуває право оренди за чинним договором.
Частиною 1 статті 377 ЦК визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні.
Суд встановив, що до ПрАТ “Вищий навчальний заклад “Міжрегіональна академія управління персоналом” на підставі вказаного вище законодавства перейшло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:05:019:0078 від ТОВ “Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія” та в цій частині відбулась заміна орендаря за договором оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008 у зв'язку з набуттям відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна: будівлі учбового корпусу за адресою: Луганська обл. м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 24а, яке зареєстроване 09.07.2013.
Щодо переходу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:05:019:0079, то в цій частині суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки ця ділянка вільна від забудови (надавалась під спортивний майданчик), то ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України та ст. 7 Закону України “Про оренду землі” застосуванню не підлягають.
При розгляді цієї справи судом враховується правова позиція Верховного Суду, висловлена у численних постановах, згідно з якою відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди із попереднім власником чи внесення змін до нього, оскільки такий договір припиняється щодо останнього в силу закону, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою (постанови КГС ВС від 16.05.2019 у справі № 922/2469/18, від 23.05.2019 у справі № 922/2427/18, від 19.06.2018 № 922/3655/17) .
Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 ПК України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Податковим кодексом України, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14).
Відповідно до абз.1 п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Порядок внесення орендної плати врегульовано розділом “Орендна плата” договору оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008 в редакції додаткової угоди від 15.10.2012.
Зокрема, згідно з п. 5 договору (в редакції додаткової угоди від 15.10.2012) нормативна грошова оцінка земельної ділянки № 4412900000:05:019:0078 становить 454041,10 грн та згідно з п.п. 9, 11, 13 договору (в редакції додаткової угоди від 15.10.2012) за її користування щорічна орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки - 13621,23 грн.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМ України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 договору).
В п. 12 договору сторони обумовили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки та в інших випадках, передбачених законом.
Як свідчать розрахунки орендної плати, заявленої прокурором до стягнення, їх складено виходячи з Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку станом на 2021 рік.
Так, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:05:019:0078 складає 1347410,65 грн.
З огляду на це, прокурор вважає, що за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 на підставі договору оренди у ПРАТ “ВНЗ “МАУП” виникло зобов'язання щодо сплати заборгованості з орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у сумі 121266,47 грн. (арк. справи 205).
Суд не може погодитись з такою правовою позицією прокурора та виходить з того, що умовами договору оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008 (в редакції додаткових угод від 01.01.2009 та від 15.10.2012) передбачено лише обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, що не є тотожним індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19 та зазначив, що нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.
Також суд відхиляє посилання прокурора у поясненнях від 18.10.2021 № 52-3639вих21 на ст. 1212 ЦК України для кваліфікації спірних правовідносин, як кондикційних, оскільки вони врегульовані договором оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008, про що вказано вище.
У постанові від 04.06.2019 по подібній справі № 914/1925/18 Верховний Суд зазначив, що у разі переходу права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, яка знаходилась в користуванні відчужувача цього майна, новий власник майна набуває відповідне право користування цією ділянкою у тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього власника, що, відповідно, передбачає припинення права користування цією ділянкою у попереднього землекористувача. При цьому, враховуючи, що відповідний договір, укладений з попереднім власником, розірванню не підлягає, а продовжує діяти на тих самих умовах і в тому самому обсязі для нового власника майна, тобто фактично відбувається заміна сторони у зобов'язанні, відповідні обставини виключають застосування до таких правовідносин статті 1212 ЦК України, оскільки в такому разі не йдеться про набуття або збереження майна за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала, що є однією з обов'язкових ознак кондикційних зобов'язань.
Також судом встановлено, що у розрахунку ціни позову прокурором не враховано, що з 18.03.2020 року набув чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (СОVID-19)", яким, зокрема, внесені зміни до порядку нарахування та сплати плати за землю.
Так, підрозділ 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 524, згідно з яким за період з 1 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
02.04.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" (Закон № 540), яким змінено норму пункту 524 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо плати за землю.
Згідно з цим Законом плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки) не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.
Формула обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації умовами договору оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008 не узгоджена, так само не узгоджено відповідне питання і на законодавчому рівні.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що узгоджується з п. 10 договору про обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексації.
У зв'язку з викладеним, сума заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі № 040841900387 від 27.10.2008 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4412900000:05:019:0078 за період з 01.06.2018 по 31.05.2021, яка підлягає до стягнення з ПРАТ “ВНЗ “МАУП”, який в цій частині замінив попереднього орендаря ТОВ “Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія”, розраховується наступним чином:
454041,10 х 3% = 13621,23 грн. - річна орендна плата, 13621,23 : 12 = 1135,10 - щомісячна орендна плата за земельну ділянку з кадастровим номером 4412900000:05:019:0078. Таким чином по періодах:
- з 01.06.2018 по 31.12.2018 у розрахунку за 7 місяців складає 7945,70 грн х 106,21% (100% х 99,3% х 100% х 101,9% х 101,7% х 101,4% х 101,8%) = 8438,33 грн;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 у розрахунку за 12 місяців складає 13621,20 грн. х 109,8% = 14956,07 грн;
- з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розрахунку за 11 місяців складає 12486,10 грн. х 104,1% (100,2% х 99,7% х 100,8% х 100,3% х 100,2% х 99,4% х 99,8% х 100,5% х 101% х 101,3% х 100,9%) = 12998,03 грн;
- з 01.01.2021 по 31.05.2021 у розрахунку за 5 місяців складає 5675,50 грн х 106,1% (101,3% х 101% х 101,7% х 100,7% х 101,3%) = 6021,70 грн, а усього борг з урахуванням індексів інфляції складає 42414,13 грн.
При цьому слід зауважити, що застосувати алгоритм, коли у розрахунку до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період, суд вважає неможливим, оскільки попередні періоди не є складовими ціни позову, а наступні - складають менше року, тому розрахунок зроблено із застосуванням офіційного річного індексу інфляції за 2019 рік та середньомісячного за решту періодів, які обчислені судом самостійно шляхом множення щомісячних розмірів індексів інфляції.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Усього борг з орендної плати складає 42414 грн 13 коп, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю з підстав, вказаних судом вище.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача згідно із ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 53, 129, 232-233, 236-241, 247 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Вищий навчальний заклад “Міжрегіональна академія управління персоналом”, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, ідент. код 00127522 на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 44083662, ДКСУ у м. Київ, р/р UA288201720344200001000048772, МФО 820172) 42414 грн 13 коп. боргу з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 4412900000:05:019:0078, яка знаходяться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, б. 24а, видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Вищий навчальний заклад “Міжрегіональна академія управління персоналом”, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, ідент. код 00127522 на користь Луганської обласної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, 27, ідент. код 02909921 судовий збір у сумі 636 грн. 21 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти боргу відмовити.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлене 08.11.2021.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА