вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/2086/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, будинок 41-а, код 13712452)
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Джанго ЛТД» (07400, Київська обл., місто Бровари, б. Незалежності, будинок 53, код 37622869)
про стягнення 34163, 54 гривень
16.07.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (далі по тексту - Підприємство/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Джанго ЛТД» (далі по тексту - ТОВ «Джанго ЛТД»/відповідач) заборгованості за договором на постачання теплової енергії від 07.10.2019 № 4/45/1019 в розмірі 34163,54 гривень.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, згідно умов договору ним у період з листопада 2020 року по травень 2021 року відповідачеві було поставлено теплову енергію на загальну суму 59313,54 гривень, однак, в порушення умов договору відповідач за спожиту теплову енергію в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 34163,54 гривень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2086/21. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ухвалу про відкриття провадження від 19.07.2021 у справі № 911/2086/21, повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду з відміткою від 22.08.2021 про невручення відповідачу, а саме «за закінченням терміну зберігання».
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.
За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином, проте, процесуальним правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
07.10.2019 Підприємством (теплопостачальна організація) та ТОВ «Центр розвитку дитини «Країна мрій» (найменування юридичної особи змінено на ТОВ «Джанго ЛТД») (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 4/45/1019 (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого теплопостачальна організація зобов'язана постачати споживачу теплову енергію для опалення об'єктів зазначених у додатку 1, споживач зобов'язаний оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, в термін передбачений цим договором.
Згідно п. п. 3.1., 3.6. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки з теплопостачальною організацією за спожиту теплову енергію споживач проводить не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Рахунок вважається сплаченим після надходження коштів на банківський рахунок теплопостачальної організації.
Прийом-передача теплової енергії здійснюється на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), який споживач на протязі 5-ти днів, з моменту отримання, підписує і повертає Теплопостачальній організації. Якщо на протязі встановленого строку, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не повертається та не надається інформація щодо його заперечення, теплова енергія вважається спожитою, а акт підписаним (п. 3.7 договору).
Додатком № 1, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, сторони погодили об'єкт на який буде постачатись теплова енергія - нежитлове приміщення на 1-му поверсі 5-ти поверхового ж/б за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, буд. 350, адреса котельні: вул. Соцмістечко, буд. 242, опалювальна площа 337,40 м2, порядок нарахування - % від показника вузла комерційного обліку, опалення - 0,0302 Гкал/год.
Додатком № 2, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, сторони погодили планову кількість та порядок постачання теплової енергії споживачу.
На виконання умов договору позивач у період листопад 2020 року-травень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 59313,54 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: від 30.11.2020 № 00АВ-002555 на суму 8442,35 гривень; від 31.12.2020 № 00АВ-002980 на суму 11238,14 гривень; від 31.01.2021 № 00АВ-000276 на суму 10691,48 гривень; від 28.02.2021 № 00АВ-000817 на суму 11476,99 гривень; від 31.03.2021 № 00АВ-001202 на суму 10146,42 гривень; від 30.04.2021 № 00АВ-001438 на суму 4459,40 гривень; від 31.05.2021 № 00АВ-001968 на суму 2858,76 гривень.
З метою оплати відповідачем вартості теплової енергії позивачем було виставлено рахунки-фактури на відповідні суми, а саме: від 30.11.2020 № 00АВ-001280; від 31.12.2020 № 00АВ-001502; від 31.01.2021 № 00АВ-000152; від 28.02.2021 № 00АВ-000438; від 31.03.2021 № 00АВ-000633; від 30.04.2021 № 00АВ-000770; від 31.05.2021 № 00АВ-001025.
Зі змісту вказаних рахунків слідує, що останні разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) були вручені представнику відповідача, що підтверджується відповідними відмітками про вручення наявних у рахунках.
З долученого до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист № 0830105220319 від 05.07.2021 вбачається, що позивач додатково скерував на адресу відповідача вказані вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури.
Позивач стверджує, що відповідач, в порушення договірних зобов'язань, свій обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 34163,54 гривень, що і стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалося судом, на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписанні тільки позивачем. При цьому, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) були вручені одночасно із рахунками на оплату представникам відповідача, що останнім в перебігу розгляду справи не заперечувалось, та 05.07.2021 надіслано позивачем на адресу відповідача, що підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист № 0830105220319.
Як встановлено судом за умовами п. 3.7. договору прийом-передача теплової енергії здійснюється на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), який споживач на протязі 5-ти днів, з моменту отримання, підписує і повертає Теплопостачальній організації. Якщо на протязі встановленого строку, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не повертається та не надається інформація щодо його заперечення, теплова енергія вважається спожитою, а акт підписаним.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за отриману теплову енергію не надав, доказів надання мотивованої відмови від підписання актів або заперечень щодо обсягів отриманої теплової енергії також не надано.
Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 34163,54 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена, відповідачем не спростована та належить до задоволення.
За встановлених судом обставин, суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Джанго ЛТД» на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» 34163,54 гривень боргу.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Джанго ЛТД» (07400, Київська обл., місто Бровари, б. Незалежності, будинок 53, код 37622869) на користь комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, будинок 41-а, код 13712452) 34163, 54 гривень боргу та 2270,00 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2021.
Суддя Р.М. Колесник