вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1942/21
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Ворка Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного підприємства “Коростишівське лісове господарство” (12525, Житомирська обл., Коростишіський р-н, с. Мамрин, вул. Промислова, 9, код 00991858)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промдеревина” (07203, Київська обл., Іванківський р-н, с. Запрудка, вул. Шевченка, 79, код 42497340)
про стягнення 2 215 150,59 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Налапко М.М. (ордер серія ЖТ № 087070 від 25.08.2021);
від відповідача - не з'явились.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Коростишівське лісове господарство” (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промдеревина” (відповідач) про стягнення 2 215 150,59 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу товарів № 06/01-20 від 02.01.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2021 у справі № 911/1942/21 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки позовної заяви.
22.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Державного підприємства “Коростишівське лісове господарство” надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2021 відкрито провадження у справі № 911/1942/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2021 у справі № 911/1942/21 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 30.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2021 у справі № 911/1942/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.10.2021.
28.10.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив суд вирішити питання розподілу судових витрат, стягнувши з відповідача 20 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу та суму сплаченого судового збору.
Представник позивача крім того зазначив, що документальне підтвердження витрат на професійну правничу допомогу буде надано до суду не пізніше п'яти днів після ухвалення рішення.
В судове засідання 28.10.2021 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, не з'явився.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи достатність доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 28.10.2021, заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини справи, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представник позивача виступив з заключним словом, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
28.10.2021 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промдеревина” (Покупець) та Державним підприємством “Коростишівське лісове господарство” (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 06/01-20, відповідно до умов якого, Продавець приймає на себе зобов'язання передати у власність Покупця лісо продукцію, а Покупець у свою чергу, зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього кошти відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплата одержаного товару здійснюється Покупцем у національній валюті України у безготівковому порядку, шляхом 100% перерахування коштів на рахунок Продавця протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після отримання рахунку.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем у період з 18.03.2019 по 26.06.2019 було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 3 494 253,09 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а також товарно-транспортними накладними, копії яких додано позивачем до позовної заяви.
Вказані видаткові накладні містять підпис представника та печатку відповідача, будь-яких зауважень щодо кількості та якості поставленого товару не зазначено.
Проте, як стверджує позивач, відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання щодо оплати отриманого за договором товару та здійснено часткову оплату товару, на загальну суму 1279102,50 грн, у зв'язку з чим залишок заборгованості по оплаті товару становить 2215150,59 грн.
В порядку досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлялись претензії з вимогою оплатити борг, які були залишені без відповіді та задоволення.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач доказів оплати отриманого товару не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором з оплати вартості товару, що отриманий від позивача.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору купівлі-продажу товарів № 06/01-20 від 02.01.2020, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 215 150,59 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на відповідача, у зв'язку із повним задоволенням позовним вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промдеревина” (07203, Київська обл., Іванківський р-н, с. Запрудка, вул. Шевченка, 79, код 42497340) на користь Державного підприємства “Коростишівське лісове господарство” (12525, Житомирська обл., Коростишіський р-н, с. Мамрин, вул. Промислова, 9, код 00991858) 2 215 150 (два мільйони двісті п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 59 коп. боргу та 33 227 (тридцять три тисячі двісті двадцять сім) грн. 27 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.11.2021
Суддя Т.Д. Лилак