вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1581/21
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Белпрайм”, Київська обл., м. Біла Церква
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Весела Свинка”, Київська обл., с. Підгірці
про стягнення 55 500 грн. 26 коп.
Представники сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 55 500 грн. 26 коп., з яких: 46 064 грн. 10 коп. - борг; 4 109 грн. 12 коп. - пеня; 973 грн. 13 коп. - 3% річних; 4 353 грн. 91 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином обов'язку щодо оплати поставленого товару за договором № 24/2020 від 01.07.2020 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
01.07.2020 року між ТОВ «Белпрайм» та ТОВ «Весела Свинка» було укладено Договір поставки №24/2020, відповідно до умов якого постачальник, зобов'язався передати у власність Покупця товар, у зумовлені сторонами строки, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах договору.
Відповідно до п. 2.8. договору, перехід права власності на Товар, відбувається в момент поставки, що оформлюється видатковою накладною.
Пунктом 4.1. договору, ціна товару, за одиницю і по позиціях, вказується видатковій накладній та рахунку - фактурі Постачальника на кожну окрему партію Товару.
Згідно з п. 9.2. договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до спливу строку дії цього Договору жодна зі сторін не направить в адресу іншої сторони письмове повідомлення про припинення дії цього Договору, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік. Продовження строку дії цього Договору допускається багаторазово у порядку, передбаченому цим пунктом.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 07.10.2020 року товар на суму 28 265 грн. 06 коп., що підтверджується видатковою накладною № 659, 15.10.2020 року по видатковій накладній № 684 був поставлений товар на суму 4 485 грн. 00 коп., 06.11.2020 року було поставлено товар по видатковій накладній № 752 на суму 33 314 грн. 04 коп., всього на суму 66 064 грн. 10 коп.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 10 000 грн. 00 коп. 26.11.2020 року, та 26.03.2021 року на суму 10 000 грн. 00 коп., тому на день звернення до суду з позовом борг складає 46 064 грн. 10 коп.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 46 064 грн. 10 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 973 грн. 13 коп. 3% річних та 4 353 грн. 91 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 973 грн. 13 коп. 3% річних та 4 353 грн. 91 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 6.2. Договору у разі прострочення оплати за поставлений Товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несвоєчасно оплаченого Товару, за кожен день прострочення оплати. Крім цього, на вимогу Постачальника, Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 20 відсотків річних, за користування чужими грошовими коштами.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 4 109 грн. 12 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам умовам договору.
Витрати позивача по оплаті правової допомоги в розмірі 2 500 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Оскільки позивачем не надано до суду доказів понесення витрат на правову допомогу, тому вимога про стягнення 2 500 грн. 00 коп. не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела свинка" (08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Васильківська, буд. 3-А, код 38321698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпрайм" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Турчанінова, буд. 12, кв. 76, код 43044507) - 46 064 (сорок шість тисяч шістдесят чотири) грн. 10 коп. - боргу, 4 109 (чотири тисячі сто девять) грн. 12 коп. - пені, 4 353 (чотири тисячі триста п'ятдесят три) грн. 91 коп. - інфляційних втрат, 973 (дев'ятсот сімдесят три) грн. 13 коп. - 3% річних, судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. В решті вимог відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 08.11.2021 року.
Суддя Л.Я. Мальована