ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2021Справа № 910/13314/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Київського національного університету будівництва і архітектури
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс плюс"
про стягнення 654451,35 грн.
за участі представників:
від позивача: Лапош Д.Ю., адвокат,
від відповідача: Ракітін С.П., адвокат,
Київський національний університет будівництва і архітектури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс плюс" про стягнення 654451,35 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов'язання по відшкодуванню податку на землю за користування земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
26.08.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не виступає землекористувачем чи орендарем земельної ділянки. При цьому, розміщений на цій земельній ділянці будинок є об'єктом спільної власності мешканців та на відповідача не покладено обов'язку з відшкодування позивачу земельного податку. Крім того, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Київський національний університет будівництва і архітектури згідно з державним актом від 27.09.2001 І-КВ № 005090 є постійним землекористувачем земельної ділянки загальною площею 11,9003 га за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 31.
26.08.2003 між позивачем (замовник) та Дочірнім підприємством «Міськбудінвест» (інвестор) укладено договір № 23/08 про будівництво житлового будинку по вул. Освіти, 3-A в м. Києві, предметом якого є збір вихідних даних, проектування, будівництво, введення в експлуатацію та передача на баланс експлуатаційним організаціям житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, інженерними мережами і спорудами та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 3-А.
Відповідно до пункту 8.3 договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання покладених на сторони зобов'язань.
Розпорядженням КМДА від 28.12.2006 № 1852 позивачу надано дозвіл на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом на вул. Освіти, 3-A в Солом'янському районі, відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації.
27.12.2007 між позивачем (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» (інвестор) укладено додаткову угоду № 5 до договору до договору від 26.08.2003 № 23/08, якою доповнено розділ 3 договору пунктом 3.5. наступного змісту: «Інвестор зобов'язується сплачувати замовнику суму податку на землю згідно виставленого замовником рахунку, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, та надавати замовнику (кім. 226) копії платіжних доручень про сплату платежів.
17.03.2010 позивачем отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту "Житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом на вул. Освіти, З-A у Солом'янському районі м. Києва"
02.08.2010 між позивачем (замовник) та відповідачем (експлуатуюча організація) укладено договір № 2/08 про експлуатацію житлового будинку, за умовами якого замовник доручає, а експлуатуюча організація бере на себе зобов'язання здійснювати комплекс заходів по експлуатації житлового будинку по вул. Освіти, 3-A у Солом'янському районі м. Києва. Для виконання цього договору замовник передає в експлуатацію, а експлуатуюча організація приймає будинок з усіма місцями загального користування та службовими приміщеннями, системи зовнішнього та внутрішнього інженерного забезпечення, споруди, технічне обладнання, системи, прилади, інше майно будинку, все інженерне обладнання та елементи благоустрою, необхідні для нормальної експлуатації будинку.
Згідно з пунктом 2.1 договору від 02.08.2010 № 2/08 всі витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинку, несе експлуатуюча організація.
Експлуатуюча організація приймає кошти від мешканців будинку на його утримання і експлуатацію та на власний розсуд використовує отримані кошти (пункт 2.3 договору від 02.08.2010 № 2/08).
Відповідно до акту від 02.08.2010 приймання-передачі в експлуатацію житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Освіти, 3-A у Солом'янському районі м. Києва вказаний будинок переданий позивачем та прийнятий відповідачем в експлуатацію.
08.08.2017 відповідач звертався до позивача з листом №080801 щодо підписання угоди про виділ частини земельної ділянки, що знаходиться під будинком по вул. Освіти,3-A.
У відповіді від 09.08.2018 № 12-19/903 позивач зазначив, що надання необхідних документів для переоформлення земельної ділянки може бути здійснено за умови відшкодування ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» або відповідачем сплаченого позивачем земельного податку відповідно до умов додаткової угоди від 27.12.2007 до договору від 26.08.2003 № 23/08 за період з жовтня 2016 року по теперішній час.
15.07.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в розмірі 643433,74 грн., що становить заборгованість за користування земельною ділянкою станом на 15.07.2021 року.
З огляду на те, що відповідач відповіді на вказану претензію не надав та грошові кошти не сплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду.
У відповідності до приписів статей 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
На обґрунтування правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування земельного податку, позивач послався на те, що з жовтня 2016 року ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» припинило здійснення відшкодування сплаченого позивачем земельного податку за земельну ділянку під будинком по вул. Освіти, 3-А у м. Києві.
Разом із цим, житловий будинок по вул. Освіти, 3-A у Солом'янському районі м. Києва переданий відповідачу за актом від 02.08.2010 на підставі договору № 2/08 в експлуатацію.
За наведених обставин позивач просив стягнути з відповідача 654451,35 грн. заборгованості, що виникла за період з 01.10.2016 по 31.08.2021 внаслідок невиконання зобов'язання по відшкодуванню податку на землю за користування земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У той же час, із матеріалів справи не вбачається, що відповідач виступає постійним землекористувачем чи орендарем земельної ділянки, що знаходиться під будинком по вул. Освіти, 3-A у Солом'янському районі м. Києва.
Натомість, відповідний будинок переданий відповідачу на підставі договору від 02.08.2010 № 2/08 за актом від 02.08.2010 в експлуатацію, а не на баланс.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції від 03.11.2005) балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.
Відповідно до пункту 3 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521 (далі - Порядок), для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання.
Передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання (пункт 5 Порядку).
Відповідно до пункту 6 Порядку кожній із сторін, що бере участь у прийманні-передачі, надається примірник акта приймання-передачі, підписаний членами комісії та затверджений керівництвом кожної сторони (підписи скріплюються печаткою).
Згідно з пунктом 7 Порядку датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі.
У той же час, матеріали справи не містять доказів передачі відповідачу в установленому порядку будинку по вул. Освіти, 3-А у м. Києві на баланс.
За умовами укладеного з позивачем договору від 02.08.2010 № 2/08 про експлуатацію житлового будинку обов'язок з відшкодування земельного податку на відповідача не покладався.
Відповідно до частин 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
При цьому суд наголошує, що посилання позивача на відшкодування ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» до жовтня 2016 року земельного податку не стосуються предмету даного спору, оскільки відповідні правовідносини склалися на підставі іншого договору від 26.08.2003 № 23/08 (з додатковою угодою від 27.12.2007 № 5), укладеного позивачем з особою, що не є стороною даного спору.
Разом із цим, відповідач звертався до позивача з листом від 08.08.2017 №080801 щодо підписання з ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» тристоронньої угоди про виділ частини земельної ділянки, що знаходиться під будинком по вул. Освіти, 3-A, для врегулювання питання щодо сплати позивачем плати за землю.
Утім, позивач у відповіді від 09.08.2018 № 12-19/903 встановив умову для виділу відповідачу земельної ділянки - відшкодування ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» або відповідачем сплаченого позивачем земельного податку.
Відтак, сторони не дійшли згоди щодо укладення угоди про виділ відповідачу земельної ділянки та відшкодування земельного податку.
Ураховуючи викладені обставини, суд вважає недоведеними посилання позивача на наявність обов'язку відповідача з відшкодування земельного податку, оскільки позивачем не доведено встановлення такого обов'язку для відповідача чинним законодавством чи укладеним між сторонами договором від 02.08.2010 № 2/08.
Одночасно суд наголошує на тому, що звернувшись з відповідною позовною вимогою про відшкодування сплаченого позивачем земельного податку за період з 01.10.2016 по 31.08.2021 у сумі 654451,35 грн., позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів сплати земельного податку в цій сумі.
Тобто, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено сплату земельного податку в розмірі 654451,35 грн., що заявлена позивачем до стягнення в порядку відшкодування.
Також матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем відповідачу жодних рахунків на відшкодування земельного податку за весь спірний період з 01.10.2016 по 31.08.2021 року.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, суд зауважує наступне.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц.
У зв'язку з тим, що пред'явлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, заява про застосування строку позовної давності також не підлягає застосуванню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Київського національного університету будівництва і архітектури відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 08.11.2021 року.
Суддя К.В. Полякова