09.11.2021 Справа № 908/3237/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши без виклику та повідомлення учасників справи заяву (вих. № б/н від 05.11.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман» про забезпечення позову
Заявник (позивач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Лиман" (вул. Мирна, буд. 6, с. Таврійське, Верхньорогачицький район, Херсонська область, 74430)
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, буд. 21, м. Запоріжжя, 69118)
Ціна позову: 195500 грн.
08.11.2021 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява (вих. № б/н від 05.11.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман» про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви (справа № 908/3237/21) передана на розгляд судді Ярешко О.В.
Згідно заяви про забезпечення позову заявник просить суд накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", а саме: (1) адмінбуд. А, плотницька Б, гараж на два бокси В, буд. рибстану Д, склад № 1 Г, вагова Е, навіс Ж, склад ПММ З, буд. автостоянки К, склад к/кормів Л, склад № 2 М, склад № 2 Н, рибоприймальний пункт П, склад к/кормів О, вбиральня Р, розташовані за адресою: Запорізька обл., Кам'янсько-Дніпровський р., м. Кам'янка-Дніпровська, вулиця Комсомольська (Хуторська), будинок 4, реєстраційний номер майна: 13228319; (2) трансформатор масляний ТМ 160 кВ Д/УН-11 (У-УН-О) масою 255 кг, заводський номер 1025 40025.
Заява мотивована таким. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021 у справі № 908/2217/20, яке набрало законної сили 14.05.2021, за позовом ТОВ «Лиман» до ТОВ «Запорізький рибокомбінат» було задоволено позовні вимоги у повному обсязі та прийнято рішення стягнути з ТОВ «Запорізький рибокомбінат» на користь ТОВ «Лиман» грошові кошти у сумі 633014,71 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 9495,23 грн. 14.05.2021 Господарським судом Запорізької області був виданий наказ на виконання вказаного судового рішення, на підставі якого приватним виконавцем Безмагоричних М.А. було розпочато виконавче провадження № 66639411. У ході розшуку майна ТОВ «Запорізький рибокомбінат» був встановлений незадовільний фінансовий стан підприємства, який полягав, зокрема, у відсутності на рахунках товариства грошових коштів. У зв'язку з наведеним, приватним виконавцем Безмагоричних М.А. в межах виконавчого провадження № 66639411 було складено постанову від 01.09.2021 про опис та арешт майна боржника: 1) адмінбуд. А, плотницька Б, гараж на два бокси В, буд. рибстану Д, склад № 1 Г, вагова Е, навіс Ж, склад ПММ З, буд. автостоянки К, склад к/кормів Л, склад № 2 М, склад № 2 Н, рибоприймальний пункт П, склад к/кормів О, вбиральня Р, розташовані за адресою: Запорізька обл., Кам'янсько-Дніпровський р., м. Кам'янка-Дніпровська, вулиця Комсомольська (Хуторська), будинок 4, реєстраційний номер майна: 13228319; 2) трансформатор масляний ТМ 160 кВ Д/УН-11 (У-УН-О) масою 255 кг, заводський номер 1025 40025. Постановою виконавця відповідальним зберігачем описаного та арештованого майна було визначено директора ТОВ «Лиман» ОСОБА_1 . У той же день невстановленими особами була вчинена спроба розкрадання описаного та арештованого майна боржника, яка була вчинена, ймовірно, з метою унеможливлення звернення стягнення на вказане майно. З метою забезпечення належного зберігання майна ТОВ «Запорізький рибокомбінат», ТОВ «Лиман» уклало з ПП «Охорона-Скіф» договір про охорону № 0631 від 02.09.2021, за яким ТОВ «Лиман» за період з 02.09.2021 по 29.10.2021 сплачено 195500,00 грн. за надання послуг з охорони майна ТОВ «Запорізький рибокомбінат». Заявник вважає, що витрати ТОВ «Лиман» мають бути компенсовані відповідачем. Предметом позовних вимог ТОВ «Лиман» буде стягнення грошових коштів на користь останнього у розмірі 195500,00 грн. Зазначено, що написання позовної заяви та збирання додаткових доказів буде здійснено протягом 10 днів з дати написання цієї заяви. ТОВ «Лиман» вважає, що скрутне фінансове положення ТОВ «Запорізький рибокомбінат» та відсутність на банківських рахунках останнього грошових коштів може бути підставою для вчинення юридичною особою дій, спрямованих на унеможливлення або ускладнення у майбутньому виконання рішення суду, зокрема, шляхом відчуження рухомого та нерухомого майна ТОВ «Запорізький рибокомбінат». Сама лише відсутність на банківських рахунках ТОВ «Запорізький рибокомбінат» грошових коштів вже може ускладнити виконання рішення суду, адже за таких обставин буде необхідно звертати стягнення на інше майно боржника.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман» про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК). Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.ч. 1, 4 ст. 116 ГПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу по забезпеченню позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Отже, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.
Згідно приписів ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).
У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об'єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, у зв'язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
Заявник зазначив про спробу невстановленими особами розкрадання описаного та арештованого майна.
Належних доказів такого розкрадання, зокрема, звернення до поліції, до заяви не додано. Заявником не зазначено про яке саме розкрадання йдеться (демонтаж нерухомості, руйнування, тощо), враховуючи накладення арешту на нерухоме майно та трансформатор.
Суд також враховує, що на даний час, як зазначено заявником, вказане майно згідно постанови приватного виконавця Безмагоричних М.А. від 01.09.2021 ВП № 66639411 передано на відповідальне зберігання заявника (директора ТОВ «Лиман» Долгополова С.М.).
Тобто, на майно, на яке заявник просить накласти арешт, вже накладений арешт приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 66639411, відкритому за наказом № 908/2217/20 щодо стягнення боргу на користь ТОВ «Лиман», та дане майно перебуває на зберіганні у заявника.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.
ТОВ «Лиман» зазначено ціну позову 195500,00 грн. та вказано, що заявником укладено з ПП «Охорона-Скіф» договір про охорону № 0631 від 02.09.2021 арештованого майна, за яким ТОВ «Лиман» за період з 02.09.2021 по 29.10.2021 сплачено 195500,00 грн. за надання послуг з охорони майна ТОВ «Запорізький рибокомбінат».
Разом з тим, з доданих до заяви платіжних доручень вбачається сплата 167700,00 грн. за вказаним договором, сума 27800,00 грн. сплачена іншій особі (не ПП «Охорона-Скіф»).
Суд у даному випадку не вбачає співмірності та адекватності заходів щодо накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький рибокомбінат” із предметом позову, з яким заявник буде звертатися, та негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник планує звернутися до суду. Так, заявник, як зазначено, буде подавати позов про стягнення з ТОВ “Запорізький рибокомбінат” 195500,00 грн., при цьому не зазначає вартість нерухомого майна та трансформатору, на які просить накласти арешт, яка вочевидь є значно вищою за 195500,00 грн.
Із змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Зокрема, вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі і дій, спрямованих на надмірне витрачання грошових коштів, реалізацію належного відповідачу майна, тощо.
За таких обставин, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви (вих. № б/н від 051.11.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман» про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити ТОВ «Лиман» та ТОВ «Запорізький рибокомбінат».
Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 09.11.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст.ст. 255, 256 ГПК України.
Суддя О.В. Ярешко