08.11.2021 Справа № 904/5606/20
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Верхогляд Т.А. (доповідача),
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 року (повний тест рішення складено 24.05.2021 року) у справі №904/5606/20 (суддя Юзіков С.Г.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" , м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства " Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , м.Кривий Ріг
про стягнення 149 870,52 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 року у справі №904/5606/20 позов задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 143 813,52 грн. - плати за користування вагонами, 6 057,00 грн. - збору за зберігання вантажів, 2 248,06 грн. - судового збору.
15.06.2021 року видано судовий наказ.
Рішення мотивовано тим, що позивачем належними доказами підтверджено, що прийняті до перевезення залізницею спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласника і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача. У зв"язку з цим є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення за вказане порушення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі вказує, що:
- для підтвердження факту скупчення вагонів на станції Інгулець позивач посилається на відповідні акти загальної форми, в той же час, належним доказом того, що відповідач повідомлений про прибуття на його адресу вагонів, які були затримані на вказаній станції, є Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження Форми ГУ-2;
- саме з Книги повідомлень можливо встановити, чи повідомлявся відповідач про прибуття на його адресу спірних вагонів та встановити час початку затримки вагонів з вини відповідача;
- факт повідомлення відповідача про прибуття на його адресу вагонів встановлює для останнього обов"язок по їх вивезенню з колій станції;
- позивачем до позовної заяви не було додано витягів з Книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець - з 11.04.2020 року по 15.04.2020 року, отже не доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у вищезазначений період з вини відповідача і що стали причиною затримки вагонів на станції підходу;
- згідно з п.9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів на підходах до станції призначення залізниця видає наказ, який підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці; у даному випадку позивачем не надано доказів щодо повноважень осіб, які підписали накази про таку затримку;
- позивачем до позовної заяви додано акти, які були складені на час закінчення затримки вагонів; актів, які б свідчили про початок затримки вагонів ним не надано.
Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 року у даній справі №904/5606/20 та в задоволені позову відмовити.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положенням ч.1 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2021 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізницею) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власником колії) укладено договір №ПР/М-20240/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі договір).
Відповідно до п.1. вказаного договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2. Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами. Межею під'їзної колії є знаки Межа під'їзної колії" встановлені на продовженні колії №3 біля вхідного світлофора НІ, на продовженні колії №2 біля вхідного світлофора НІІ.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 50624,66 погонних метрів (п. 2. договору).
У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами Власника колії зайнято ділянку площею 0 кв.м (п. 3. договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (п. 4. договору).
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2 (п.5. договору).
Вагони для під'їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1,2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою черговою по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії (п. 6. договору).
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн (п. 7. договору).
Про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8. договору).
Відповідно до п.9 договору з під'їзної колії вагони здаються за повідомленнями:
- вагони, навантажені концентратом залізорудним - цілими маршрутами, сформованим у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;
- інші - у тій кількості, у якій були передані.
З під'їзної колії ПРАТ "ІНГЗК" на станцію Інгулець вагони здаються у кількості не більше 240 осей, максимальною вагою 5100 тонн.
Вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом Власника колії на одну з колій № І, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів Залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору. Час перебування вагонів, на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні-вагонів залізниці (п. 10. договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 години (п. 11. договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13. договору).
Згідно з п. 14. Договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до тієї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Відповідно до п. 19 договору одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускаються. Розірвання договору або зміна умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі недосягнення згоди - за рішенням господарського суду.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021 включно (п. 21. договору).
Матеріали справи свідчать, що у квітні 2020 року за накладними, що знаходяться у справі в томі 1 на аркушах 18-227, в томі 2 на аркушах 1-106, залізницею прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ІнГЗК" порожні власні вагони.
На шляху прямування вагони були затримані на підставі наказів №379 від 11.04.2020 року, №383 від 13.04.2020 року, №384 від 13.04.2020 року, №385 від 13.04.2020 року, №388 від 15.04.2020 року, №389 від 15.04.2020 року через зайнятість колій станції призначення Інгулець у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ "ІнГЗК" на свою під'їзну колію, а саме:
- на станції підходу Нікополь, наказ №379 за період з 11.04.2020 року 21:15 по 14.04.2020 року 22:05;
- на станції підходу Кривий Ріг-Західний видано наказ №383 за період з 13.04.2020 року 05:30 по 14.04.2020 року 22:20;
- на станції підходу Кривий Ріг-Головний видано наказ №384 за період з 13.04.2020 року 05:49 по 13.04.2020 року 11:25;
- на станції підходу Апостолове видано наказ №385 за період з 13.04.2020 року 14:11 по 14.04.2020 року 20:45;
- на станції підходу Кривий Ріг-Головний видано наказ №388 за період з 15.04.2020 року 02:40 по 15.04.2020 року 08:05;
- на станції підходу Кривий Ріг-Сортувальний видано наказ №389 за період з 15.04.2020 року 04:15 по 15.04.2020 року 10:50.
За фактом затримки вагонів станціями затримки Нікополь, Кривий Ріг - Західний, Кривий Ріг - Головний, Апостолове та Кривий Ріг - Сортувальний складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №41 від 11.04.2020 року, №41 від 14.04.2020 року, №79 від 13.04.2020 року, №78 від 14.04.2020 року, №21 від 13.04.2020 року, №27 від 13.04.2020 року, №28 від 14.04.2020 року, №22 від 15.04.2020 року, №23 від 15.04.2020 року, №24 від 15.04.2020 року, №23 від 15.04.2020 року, а також акти загальної форми ГУ-23, копії яких містяться в матеріалах справи (том 2, аркуші справи 116-144).
Повідомлення про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача станцією Інгулець вручені представнику вантажоодержувача.
По прибуттю вагонів на станцію призначення залізницею складені акти загальної форми ГУ-23 про віднесення на відповідальність вантажовласника ПрАТ"ІНГЗК", зокрема: від 11.04.2020 року№1776, від 12.04.2020 року №№1792, 1812, від 14.04.2020 року №№1849,1866, 1871, від 15.04.2020 року №№1874, 1876, 1879, 1883, 1885, 1888, від 16.04.2020 року №№1889, 1891, 1893, 1898, 1900, від 17.04.2020 року №№1906, 1918 та від 18.04.2020 року №№1928, 1936 (том 2, аркуші справи 190-232).
За весь час затримки вагонів на підходах до станції Інгулець з вини вантажовласника позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 143 813,52 грн. за відомостями плати форми ГУ-46: №16049675, 16049678, 16049679, 16049681, 17049682, 17049684, 17049685, 17049686, 17049687, 17049688, 18049689, 18049690, 18049691, 18049692, 18049694, 18049695, 22049725 та збір за зберігання вантажу в сумі 6 057,00 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 №22049026.
Вказані вище відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка працівниками відповідача підписані із зауваженнями про незгоду із нарахованими сумами.
Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За приписами ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно ст.71 Статуту передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Ст.119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. Відповідно до вказаного пункту збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.
Згідно п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.
Підпунктом 14.2.1 п.14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначенні для цього технічно розпорядчим актом станції.
Матеріали даної справи свідчать про те, що станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі, акти форми ГУ-23 та ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно з Тарифним керівництвом №1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 в сумі 143813,52 грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 в сумі 6057,00 грн.
Місцевим господарським судом здійснено перевірку виконаного позивачем розрахунку та встановлено його правильність.
Стосовно доводів скаржника про відсутність його вини у затримці вагонів, колегія суддів зазначає наступне:
Несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції призначення вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
Відповідно до ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів на підтвердження повідомлення залізниці щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника скаржник суду не надав.
Доводи скаржника про те, що позивачем не було додано витягів з Книги повідомлень за період дії спірних наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець є безпідставними, оскільки копії Книг повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 за спірний період знаходяться в матеріалах даної справи (т.2 а.с.233-241, т.3 а.с.1-39).
Крім того, перелічені вище акти форми ГУ-23, накопичувальні картки та відомості плати підписані відповідачем з застереженнями, однак в жодному із застережень не зазначено, що останній не був повідомлений про прибуття спірних вагонів на його адресу.
Отже, факт належного повідомлення відповідача про прибуття на його адресу вагонів є доведеним.
Доводи апелянта про те, що акти загальної форми ГУ-23 складені на час закінчення затримки вагонів, при цьому актів про початок затримки позивачем не надано спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки додані до позову акти загальної форми містять інформацію щодо часу (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки спірних вагонів.
Посилання скаржника на те, що у осіб, які підписали накази, відсутні відповідні повноваження на здійснення таких дій, не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги тому, що відповідні обставини не були предметом дослідження під час розгляду справи судом першої інстанції.
З цих підстав апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апелянт доводи позивача не спростував, наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, не довів. Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 року у справі №904/5606/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Л.М.Білецька
Суддя Ю.Б.Парусніков