вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" листопада 2021 р. Справа№ 911/889/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Владимиренко С.В.
Корсака В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу
Макарівської селищної ради
на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021
у справі № 911/889/21 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до 1) Копилівської сільської ради,
2) Макарівської селищної ради
про стягнення солідарно 5 126,00 грн, -
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У березні 2021 Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просить стягнути солідарно з Копилівської сільської ради та Макарівської селищної ради 5 126,00 грн, з яких: 5 053,86 грн - вартість необлікованої електричної енергії, 21,60 грн - 3% річних, 50,54 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вказує, що 23.11.2020 його уповноважені представники під час проведення перевірки на об'єкті Копилівської сільської ради виявили факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), про що оформлено відповідний акт про порушення ПРРЕЕ. За результатами розгляду вказаного акта ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» прийняло рішення, оформлене протоколом № 043 від 22.12.2020, про нарахування Копилівській сільській раді вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 5 053,86 грн. ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вказує, що Копилівська сільська рада не здійснила повну оплату вартості необлікованої електричної енергії на підставі рішення ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у встановлений ПРРЕЕ строк.
ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.12.2020 внесено запис про початок процедури припинення Копилівської сільської ради в результаті її реорганізації та приєднання до Макарівської селищної ради. Оскільки Макарівська селищна рада є правонаступником Копилівської сільської ради, яка ще перебуває в стані припинення, і запис про її остаточне припинення не внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просить стягнути вартість необлікованої електроенергії в сумі 5 053,86 грн, а також нараховані на неї відсотки річних та інфляційні втрати з відповідачів солідарно.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2021 позов задоволено частково.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що докази оскарження споживачем рішення комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №К041726 від 23.11.2020 (оформленого протоколом засідання комісії № 043 від 22.12.2020), а також докази оплати споживачем вартості необлікованої електричної енергії за актом № К041726 від 23.11.2020 сторонами не надані та у матеріалах справи відсутні. ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» довело та документально підтвердило факт порушення Копилівською сільською радою Правил роздрібного ринку електричної енергії та наявність підстав для стягнення вартості необлікованої електроенергії в сумі 5053,86 грн. При цьому суд дійшов висновку, що вартість необлікованої електроенергії підлягає стягненню з Макарівської селищної ради як правонаступника Копилівської сільської ради на користь ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Задовольняючи вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки та встановив, що вони є арифметично правильними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2021, Макарівська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги залити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги Макарівська селищна рада посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Макарівська селищна рада вказує, що позивач просив стягнути на його корить збитки, однак місцевий господарський суд не звернув на це увагу та не надав цьому правову оцінку. При цьому скаржник вказує про відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
На думку скаржника, господарський суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що позивач посилається на договір №187 від 20.04.2016, який станом на 23.11.2020 втратив чинність.
Макарівська селищна рада також вважає, що оскільки позивач заявив вимогу про стягнення суми солідарно і вимоги про стягнення з відповідача-2 одноособово позивач не заявляв, то суд вийшов за межі позовних вимог.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Мартюк А.І., Пашкіна С.А.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/889/21 залишено без руху. Надано Макарівській селищній раді строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено Макарівській селищній раді право подати заяву для поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав поновлення та доказів на їх підтвердження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2021 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В. (у зв'язку з відпусткою судді Мартюк А.І. та судді Пашкіної С.А.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2021 поновлено Макарівській селищній раді пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі №911/889/21. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції учасників справи.
ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів заперечує, вважає їх безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Також у поданому відзиві ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" вказало, що очікує понести додаткові судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, які будуть розраховуватись за укладеним з АО «Перший радник» договором про надання правової допомоги та додатковою угодою, та орієнтовно складуть близько 5 000,00 грн. Акт наданих послуг по вартості та обсягу фактично наданих послуг з правничої допомоги будуть надані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, про що позивач робіть відповідну заяву.
Макарівська селищна рада надала відповідь на відзив ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», у якій не погоджується з доводами та міркуваннями позивача, вважає їх безпідставними.
ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" подало клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, у якому просить стягнути з Макарівської селищної ради 5 000,00 грн пов'язаних з розглядом справи судових витрат на професійну правничу допомогу.
Макарівська селищна рада подала заперечення на клопотання ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про долучення доказів на підтвердження та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якому просить у задоволенні вказаного клопотання відмовити та зменшити розмір заявлених позивачем судових витрат.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
20.04.2016 ПАТ «Київобленерго» (яке у подальшому перейменовано на ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») (постачальник) та Копилівська сільська рада (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії №187 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 90,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору. Приєднана потужність у точці підключення становить 90,0 кВт.
Згідно з п. 2.1 договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі - ПОЕМ).
Споживач зобов'язався, зокрема: дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору постачальник має право, зокрема: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, на умовах передбачених в Додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електрон енергії», та інші платежі обумовлені цим Договором; обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього Договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ; вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього Договору в порядку, визначеному чинним законодавством України; доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії; електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
Споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (пп. 4.2.3 договору).
Згідно з п. 4.4 договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов (п. 9.4. договору).
Згідно з п. 2 Порядку знаття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та формою звіту споживача про покази приладів обліку (додаток №6 до договору) серед переліку номерів лічильників, покази яких знімає споживач, зазначено лічильники №№409502, 135060, 135517, 0712970502158166.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 08.11.2018 № 1382 «Про видачу ПАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 ПАТ «Київобленерго» (наразі ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») - енергетична компанія, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії.
За Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» територія Копилівської сільської ради увійшла до Макарівської територіальної громади з центром в смт. Макарів.
Підпунктом 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (зі змінами та доповненнями), повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.
28.10.2020 відключено Копилівську сільську раду від електропостачання, про що свідчить копія наряду на відключення, який містить інформацію про лічильник «№лічильника 409502», «пломба №29417227». У примітках вказаного наряду містяться наступні відомості: «відключення по заявці постачальника ТОВ КОЕК. Планова дата відключення 28.10.2020», «відключені 28.10.2020 в лічильнику № 135060, №135517, №0712970502158166».
23.11.2020 представники ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснили перевірку об'єкта споживача Копилівської сільської ради за адресою: с. Копилів, вул. Жовтнева, 57, у присутності представника сільської ради Крижевського В.В.
Під час проведення перевірки представники ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» встановили порушення обліку електричної енергії: «пп. 1 п. 5.5.5 та пп. 3 п. 5.5.5, а саме споживач самовільно підключив прилади 220 В поза приладом обліку після відключення за заявкою постачальника».
Виявлене порушення оформлене актом про порушення №К041726 від 23.11.2020. Факт порушення зафіксовано у графічній схемі, яка відображена в акті про порушення.
У п. 1 акта про порушення № К041726 від 23.11.2020 зазначено відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання акта, зокрема: заводський номер - 0712970502158166; тип - ЦЕ6807П; покази - 58187; дата повірки - ІІ кв. 2007 року; місце встановлення - на фасаді.
Зразок проводу, яким виконано самовільне підключення, вилучений та запаковано у пакет, опломбований пломбою №29417432, про що зазначено у п. 4 акта про порушення №К041726 від 23.11.2020.
Згідно з відомостями, які містяться у п. 5 акта про порушення №К041726 від 23.11.2020, споживач не надав паспорти на електричне обладнання.
Відповідно до п. 6 акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 самовільне підключення виконано споживачем не приховано.
У п. 11 акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 22.12.2020 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1а, а також вказано про запрошення споживача або уповноваженої ним особи на це засідання. При цьому споживача попереджено, що у разі неявки його на засідання комісії цей акт буде розглянуто без участі споживача або уповноваженої особи.
Акт про порушення №К041726 від 23.11.2020 підписано чотирма представниками ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та представником споживача Копилівської сільської ради Крижевським В.В., який станом на 23.11.2020 виконував обов'язки сільського голови на підставі рішення сесії Копилівської сільської ради №830-45-7 від 25.06.2019, що підтверджується відомостями з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого на запит суду від 05.07.2020 за кодом 567991096299.
У графі акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 «зауваження до складеного акта» представник споживача зробив засвідчену підписом відмітку - «відсутні».
27.11.2020 рішенням Макарівської селищної ради №001-01-VIII затверджено підсумки виборів Макарівського селищного голови та депутатів Маркарівської селищної ради восьмого скликання.
17.12.2020 Макарівська селищна рада №018-02-VIII прийняла рішення, п. 17 якого вирішено почати процедуру реорганізації Копилівської сільської ради шляхом приєднання до Макарівської селищної ради. Згідно з п. 18 вказаного рішення Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Копилівської сільської ради.
21.12.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1003401270014000672 щодо прийняття рішення про припинення Копилівської сільської ради в результаті реорганізації.
22.12.2020 на засіданні комісії ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з розгляду акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 члени комісії внесли пропозиції: «Акт підлягає нарахуванню згідно ПРРЕЕ, обсяг електричної енергії не облікованої внаслідок порушення цих правил становить 1544 кВ/год.».
За результатами розгляду акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» прийнято рішення, оформлене протоколом №043 від 22.12.2020, наступного змісту: «акт підлягає нарахуванню згідно п. 8.4.12, формула 8 ПРРЕЕ; величину розрахункового добового споживання визначити згідно ПРРЕЕ, за період - 26 днів з 29.10.2020 по 23.11.2020 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення».
Вказане рішення комісії прийнято за відсутності представника споживача, який належним чином повідомлений про дату та місце засідання комісії.
Згідно з розрахунком до акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 вартість необлікованої електричної енергії склала 5053,86 грн з ПДВ.
Листом від 23.12.2020 (вих. №04/530/11453) ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» направило на адресу Копилівської сільської ради протокол №043 від 22.12.2020, рахунок та розрахунок до акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 та відповідний рахунок на оплату.
Про зазначені обставини вказано у п. 10 протоколу №043.
На підтвердження направлення розрахункових документів на адресу споживача позивачем надав копію списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 24.12.2020.
На підтвердження отримання споживачем рішення комісії та рахунку на оплату вартості необлікованої електроенергії позивач надав копію відомостей з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення №0413606261830, яке вручено Копилівській сільській раді 30.12.2020.
Виставлений рахунок, за твердженням ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Копилівською сільською радою у добровільному порядку не оплачено.
У подальшому, як зазначає ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, йому стало відомо, що 21.12.2020 внесено запис щодо початку процедури припинення Копилівської сільської ради в результаті її реорганізації та приєднання до Макарівської селищної ради.
ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до Макарівської селищної ради з претензією від 03.02.2021, у якій вимагало сплатити суму заборгованості 5053,86 грн у десятиденний термін з дня отримання даної претензії.
Листом від 15.02.2021 (вих. №172) Макарівська селищна рада у відповідь на вказану претензію повідомила ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», зокрема, про те, що наразі Копилівська сільська рала як юридична особа все ще перебуває в стані припинення та ліквідаційна процедура щодо вказаної сільської ради не завершена, підстави для сплати Макарівською селищною радою збитків на користь ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у розмірі 5 053,86 грн відсутні. У цьому ж листі Макарівська селищна рада поінформувала, що 27.11.2020 відбулось перше пленарне засідання Макарівської селищної ради VIII скликання, у зв'язку з чим повноваження Копилівської сільської ради сьомого скликання припинено.
У березні 2021 ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій, посилаючись на неоплату Копилівською сільською радою та Макарівською селищною радою 5 053,86 грн вартості необлікованої електричної енергії, просить стягнути з відповідачів солідарно вартість необлікованої електричної енергії та нараховані на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати.
Заперечуючи проти заявлених вимог, Макарівська селищна рада надала відзив на позовну заяву, у якому вважає вимоги ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Макарівська селищна рада вважає, що ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не надало жодних доказів щодо протиправної поведінки Макарівської селищної ради, спричинення збитків, обґрунтованість їх розміру, безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розміром відшкодування, що, на думку Макарівської селищної ради, свідчить про відсутність повного складу цивільного правопорушення та підстав для покладення на неї відповідальності з відшкодування збитків у розмірі, заявленому ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Макарівська селищна рада також вважає, що ані нормами законодавства, ані положеннями укладеного між Копилівською сільською радою та ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» договору про постачання електричної енергії №187 від 20.04.2016 не передбачено солідарного обов'язку Копилівської сільської ради як споживача та Макарівської селищної ради як правонаступника всіх прав та обов'язків відповідати за порушення ПРРЕЕ та солідарно сплачувати вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ споживачем.
Крім того, Макарівська селищна рада зауважує, що Копилівська сільська рада на даний час як юридична особа все ще перебуває в стані припинення та процедура припинення щодо вказаної сільської ради не завершена, що виключає підстави для стягнення з Макарівської селищної ради вартості необлікованої електроенергії, 3% річних, інфляційних втрат та понесених позивачем витрат зі сплати судового збору.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відносини, пов'язані з розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії споживачам регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та договором.
На момент укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії №187 від 20.04.2016 діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28.
Станом на 23.11.2020 (дата перевірки, виявлення порушення та складення акта про порушення №К041726 від 23.11.2020) діяли ПРРЕЕ, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312.
Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з п. 6 ПРРЕЕ до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Пунктом 6 ПРРЕЕ, визначено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
В силу пп. пп. 5, 6, 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку тощо.
За визначенням п. 1.1.2 ПРРЕЕ самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.
Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.
Абзацом 1 п. 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень (аб. 2 п. 8.2.5 ПРРЕЕ).
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення (абз. 3 п. 8.2.5 ПРРЕЕ).
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення (абз. 5 п. 8.2.5 ПРРЕЕ).
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень (абз. 6 п. 8.2.5 ПРРЕЕ).
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві (абз. 7 п. 8.2.5 ПРРЕЕ).
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи) (абз. 8 п. 8.2.5 ПРРЕЕ).
Згідно з п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до абз. 1 п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог глави 8.4 ПРРЕЕ.
Так, за змістом п. 8.4.12 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у пп. пп. 6-8 п. 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт*год), розраховується за формулою (8): W доб.с.п.=Р с.п.*t вик. с.п., де Р с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), t вик. с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12год/добу).
Згідно з абз. 1 п. 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Абзацом 2 п. 8.2.7 ПРРЕЕ визначено, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії (абз. 3 п. 8.2.7 ПРРЕЕ).
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом (абз. 4 п. 8.2.7 ПРРЕЕ).
Вирішуючи спір про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність розміру нарахування за недовраховану електроенергію. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №908/1103/19,
Щодо доводів апеляційної скарги Макарівської селищної ради про те, що господарський суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що позивач посилається на договір №187 від 20.04.2016, який станом на 23.11.2020 втратив чинність, колегія суддів зазначає таке.
ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 23.11.2020 виявило факт порушення Копилівською сільською радою ПРРЕЕ, а саме - споживач самовільно підключив прилади 220В поза приладом обліку після відключення за заявкою постачальника.
В цьому випадку споживач отримував електроенергію не за укладеним з постачальником договором, а самовільно, шляхом підключення приладів 220В поза приладом обліку після відключення за заявкою постачальника.
Посилання ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у позовній заяві на укладений з Копилівською сільською радою договір має інформативно-доказовий характер та передує викладу позивачем обставин про відключення Копилівської сільської ради від електропостачання та подальшого неправомірного самовільного підключення.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції критично оцінює такі доводи апеляційної скарги та вважає, що останні не мають істотного впливу на спірні правовідносини, що пов'язані з вчиненим Копилівською сільською радою правопорушення, оскільки не спростовують покладених в обґрунтування позову доказів.
Як встановлено вище, 28.10.2020 було відключено Копилівську сільську раду від електропостачання, про що свідчить копія наряду на відключення, який містить інформацію про відключення по заявці постачальника ТОВ КОЕК в т.ч. лічильника №0712970502158166.
23.11.2020 представники ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснили перевірку об'єкта споживача Копилівської сільської ради за адресою: с. Копилів, вул. Жовтнева, 57, у присутності представника сільської ради Крижевського В.В. та встановили порушення обліку електричної енергії: «пп. 1 п. 5.5.5 та пп. 3 п. 5.5.5, а саме споживач самовільно підключив прилади 220В поза приладом обліку після відключення за заявкою постачальника», про що склали акт про порушення №К041726.
У п. 1 акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 зазначено відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання акта, зокрема: заводський номер - 0712970502158166; тип - ЦЕ6807П; покази - 58187; дата повірки - ІІ кв. 2007 року; місце встановлення - на фасаді.
Наведене свідчить, що Копилівська сільська рада здійснила підключення до відключеного 28.10.2020 лічильника №0712970502158166.
При цьому п. 6 акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 свідчить, що самовільне підключення виконано споживачем не приховано. Акт про порушення №К041726 від 23.11.2020 підписано в т.ч. представником споживача Копилівської сільської ради Крижевським В.В. (який станом на 23.11.2020 виконував обов'язки сільського голови на підставі рішення сесії Копилівської сільської ради) без зауважень (у графі акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 «зауваження до складеного акта» представник споживача зробив засвідчену підписом відмітку - «відсутні»).
Рішенням комісії ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 22.12.2020 споживачу визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил за п. 8.4.12 ПРРЕЕ в обсязі 1544 кВт/год на суму 5053,86 грн, яке оформлено протоколом №043. Засідання комісії проводилося без присутності споживача, який повідомлений про місце, час і дату засідання комісії (п. 11 акта №К041726 від 23.11.2020).
Матеріали справи свідчать, що розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснено позивачем на підставі акта про порушення №К041726 від 23.11.2020 відповідно до п. 8.4.12 за формулою №8 ПРРЕЕ за період з 29.10.2020 (дата наступна за датою відключення споживача) по 23.11.2020 (дата виявлення порушення).
Протокол та розрахунок вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ направлені споживачеві 24.12.2020 засобами поштового зв'язку, про що зазначено у п. 10 протоколу №043.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення 5 053,86 грн вартость необлікованої електричної енергії.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач просив стягнути на його корить збитки, однак місцевий господарський суд не звернув на це увагу та не надав цьому правову оцінку, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у поданій позовній заяві просить стягнути на його користь 5 053,86 грн вартості необлікованої електричної енергії (а також нараховані на цю суму 3% річних та інфляційні), що саме по собі спростовує вказані доводи скаржника.
Колегія суддів апеляційної інстанції, зважаючи на приписи ст. 269 ГПК України, відзначає, що у поданій апеляційній скарзі Макарівська селищна рада не оскаржує встановлені господарським судом першої інстанції обставини щодо правонаступництва Макарівською селищною радою прав та обов'язків Копилівської сільської ради, а також висновки суду з цього приводу.
Крім вартості необлікованої електроенергії, позивач, у зв'язку з несплатою протягом 30 календарних днів з дня вручення споживачу розрахункових документів, заявив до стягнення 3% річних у сумі 21,60 грн (нарахованих за період з 30.01.2021 по 22.03.2021), та 50,54 грн інфляційних втрат (за період з 30.01.2021 по 15.03.2021).
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (п. 8.2.7 ПРРЕЕ).
Як зазначає позивач та не спростовано відповідачами, розрахункові документи на оплату необлікованої електричної енергії вручено споживачу 30.12.2020, отже тридцятиденний строк оплати сплинув 29.01.2021.
За визначенням ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем та здійснений місцевим господарським судом за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх арифметично правильними та такими, що відповідають вимогам законодавства і обставинам справи, а тому погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про їх обґрунтованість.
Щодо доводів Макарівської селищної ради про те, що оскільки позивач заявив вимогу про стягнення суми солідарно, і вимоги про стягнення з відповідача-2 одноособово позивач не заявляв, а тому суд вийшов за межі позовних вимог, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Однак якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (п. п. 6.5 - 6.7 постанови від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження 12-80гс20)).
У цьому випадку позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів вартості недорахованої електричної енергії, що не суперечить закону та є ефективним способом захисту порушеного права.
Як встановлено вище, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» адміністративним центром Макарівської територіальної громади визначено смт Макарів та, зокрема, включено Копилівську територіальну громаду до складу Макарівської територіальної громади у складі.
Рішенням Макарівської селищної ради восьмого скликання від 27.11.2020 №00-01-VII «Про підсумки виборів Макарівського селищного голови та депутатів Макарівської селищної ради восьмого скликання» прийнято до відома інформацію про результати виборів Макарівського селищного голови та депутатів Макарівської селищної ради восьмого скликання, а також визнано їх повноваження.
Згідно з ч. 8 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.
Таким чином з 27.11.2020 Макарівська селищна рада розпочала свої повноваження в силу вимог ч. 8 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
17.12.2020 Макарівська селищна рада прийняла рішення №018-02-VIII «Про початок реорганізації Кодрянської селищної, Андріївської, Борівської, Великокарашинської, Гавронщинської, Забуянської, Колонщинської, Комарівської, Копилівської, Королівської, Липівської, Людвинівської, Маковищанської, Мар'янівської, Мотижинської, Наливайківської, Небелицької, Ніжиловицької, Пашківської, Шахтинської, Рожівської, Ситняківської, Фасівської, Червонослобідської, Юрівської сільських рад шляхом приєднання до Макарівської селищної ради», яким, зокрема, вирішено почати процедуру реорганізації Копилівської сільської ради шляхом приєднання до Макарівської селищної ради.
Пунктом 18 вказаного рішення визначено, що Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Копилівської сільської ради.
21.12.2020 на виконання цього рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1003401270014000672 щодо прийняття рішення про припинення Копилівської сільської ради в результаті реорганізації.
Відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Частиною 6 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» унормовано, що реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8-3 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» повноваження сільської, селищної ради, її виконавчого комітету та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об'єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням сільської, селищної ради та рішенням міської ради об'єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади. З моменту припинення повноважень сільської, селищної ради повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до міської об'єднаної територіальної громади.
Частиною 3 ст. 8-3Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» передбачено, що об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади. Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об'єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов'язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.
У постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків за такого виду реорганізації неможливий.
За наведених підстав, враховуючи встановлені вище обставини щодо правонаступництва Макарівською селищною радою всього майна, прав та обов'язків Копилівської сільської ради, а також норми законодавства, які регулюють відповідні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що Макарівська селищна рада об'єднаної територіальної громади як відповідна юридична особа є правонаступником прав та обов'язків Копилівської сільської ради - приєднаної територіальної громади. Моментом правонаступництва юридичних осіб (сільських, селищних, міських рад) внаслідок об'єднання територіальних громад, як вже зазначалось, є день набуття повноважень новообраною радою.
Відтак єдиною стороною у спірних правовідносинах та відповідачем за даним позовом є Макарівська селищна рада як правонаступник Копилівської сільської ради.
Колегія суддів при цьому відзначає, що стягнувши суму позовних вимог лише з Макарівської селищної ради, місцевий господарський суд інстанції не вийшов за межі позовних вимог, оскільки у даному випадку не вирішував незаявлених позовних вимог та не задовольнив вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено у позовній заяві; водночас встановив правонаступництво Макарівською селищною радою прав та обов'язків Копилівської сільської ради, що є підставою для стягнення збитків саме з Макарівської селищної ради.
Щодо судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у суді апеляційної інстанції.
ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надало відзив на апеляційну скаргу Макарівської селищної ради, у якому вказало, що очікує понести додаткові судові витрати зокрема витрати на професійну правничу допомогу, які будуть розраховуватись за укладеним з АО «Перший радник» договором про надання правової допомоги та додатковою угодою, та орієнтовно складуть близько 5 000,00 грн. Зазначило, що акт наданих послуг по вартості та обсягу фактично наданих послуг з правничої допомоги будуть надані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, про що позивач робіть відповідну заяву.
До поданого відзиву ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" долучило договір №1913-КОЕ від 01.12.2020 про надання правової допомоги (далі - договір), додаткову угоду №43 до договору від 15.06.2021 (далі - додаткова угода), довіреність №508/2021 від 15.04.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3581/10 на ім'я Шматко В.О. (в копіях).
В подальшому ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" подало клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, у якому просить стягнути з Макарівської селищної ради 5 000,00 грн пов'язаних з розглядом справи судових витрат на професійну правничу допомогу.
До поданого клопотання ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" долучило акт наданих послуг №165 від 29.09.2021, довідку АО «Перший радник» від 17.11.2020 (в копіях).
З наданих ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" доказів встановлено таке.
01.12.2020 "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (клієнт) та Адвокатське об'єднання «Перший радник» (виконавець) уклали договір №1913-КОЕ про надання правової допомоги, за умовам п. п. 1.1, 1.2 якого виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими письмовими або усним дорученнями останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
15.06.2021 "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (клієнт) та Адвокатське об'єднання «Перший радник» (виконавець) уклали додаткову угоду №43 до договору, п. 1 якої відповідно до ст. ст. 651, 653, 654 ЦК України змінили умови договору та виклали його в наступній редакції.
Зокрема згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем, є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; представництво в суді; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта (п. 1.2 договору).
У п. 1.3 договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.
Клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов'язки здійснювати всі дії від імені та в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в т.ч. у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов'язаних із захистом прав Клієнта (п. 1.4 договору).
Згідно з п. 1.5 договору документом, що підтверджує наявність у Виконавця повноважень на представництво Клієнта в ході розгляду справи, є довіреність від імені Клієнта або ордер.
Відповідно до п. 2.1.2 договору виконавець має право отримувати оплату наданих послуг у порядку та строки передбачені цим Договором.
Виконавець зобов'язаний надавати послуги у відповідності до умов цього договору та чинного законодавства України. Надавати клієнту консультації та роз'яснення з юридичних питань, що стосуються предмету договору. У випадку, якщо цього вимагає характер послуг, що надається за цим договором, складати проекти процесуальних та інших документів (позови, заперечення, відзиви, скарги, клопотання), що стосуються предмета послуг у строки, передбачені законодавством України. Застосовувати всі передбачені законами України заходи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону (п. п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.8 договору).
Згідно з п. п. 3.1-3.4 договору приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим Договором. Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту. Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару). Клієнт зобов'язаний протягом 1 календарного дня з моменту отримання акта наданих послуг прийняти надані виконавцем за цим договором послуги шляхом підписання отриманого акта наданих послуг або направити мотивовану відмову від приймання наданих послуг у разі невідповідності наданих послуг умовами цього договору з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення.
Ціна цього Договору становить 500 000,00 грн без ПДВ. Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт наданих послуг. Крім оплати вартості послуг відповідно до акта наданих послуг, клієнт компенсує документально підтверджені витрати (проїзні квитки, квитанції, чеки тощо), фактично понесені виконавцем в процесі надання послуг. Оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів, з моменту вступу рішення у справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу (п. п. 4.1-4.6 договору).
15.04.2021 довіреністю №508/2021 "ДТЕК Київські регіональні електромережі" уповноважило адвоката Шматко Віктора олександровича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю номер 3581/10, видане на підставі рішення Київської обласної КДКА від 21.02.2008 року №165 (далі - представник), здійснювати наступні дії:
- представляти інтереси Товариства у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, професійними спілками та іншими організаціями, адвокатами, фізичними особами, органами державного нагляду та контролю, правоохоронними органами, органами прокуратури з усіх питань діяльності Товариства з правом здійснювати наступне: подавати, підписувати, отримувати всі необхідні заяви, довідки, листи, відповіді та інші документи; давати усні та письмові пояснення; наводити свої доводи та міркування з усіх питань, вести переговори. На підставі цієї довіреності представник не має права укладати будь-які правочини, договори, угоди, додатки до договорів та іншу договірну документацію, а також здійснювати інші дії щодо укладання правочинівта договорів.
- представляти інтереси Товариства в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикції, зокрема в загальних, господарських, адміністративних судах першої, апеляційної інстанцій та у Верховному Суді, з усіма правами, які надані процесуальним законодавством учаснику процесу - позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, цивільному позивачу/відповідачу, в тому числі підписувати, надавати та отримувати усі необхідні документи, окрім наступних: заяви про відкликання апеляційних скарг; заяви про відкликання касаційних скарг; заяви про визнання/відмову від позову повністю або частково; заяви про прощення боргу; заяви про зменшення позовних вимог/залишення позовних заяв без розгляд зменшення/залишення без розгляду не пов'язане зі сплатою боргу або перерахунком суми заяви про реструктуризацію; заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими або виключними обставинами; мирових угод; заяви про розстрочення/відстрочення виконання рішень, по яким компанія є Стягувачем.
- засвідчувати копії документів Товариства.
У разі створення вищезазначених електронних документів представник має право підписувати їх своїм електронним підписом від імені Товариства. Юридичні дії, вчинені представником поза межами його повноважень, не породжують для Товариства жодних прав та обов'язків. Повноваження за цією довіреністю не можуть бути передані іншим особам.
Згідно з довідкою АО «Перший радник» від 17.11.2020 Шматко В.О. дійсно працює з 08.01.2020 по теперішній час в АО «Перший радник» на посаді адвоката.
29.09.2021 ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (клієнт) та Адвокатське об'єднання «Перший радник» (виконавець) підписали акт наданих послуг №165 про те, що відповідно до договору та на замовлення клієнта виконавець в період з 09.08.2021 по 22.09.2021 надав професійну правничу допомогу в межах судової справи №911/889/21, яка розглядається у Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у цій справі в наступному обсязі:
вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів - 1 000,00 грн;
надання консультацій клієнту щодо стратегії захисту та представництва його інтересів у господарському суді - 500,00 грн;
роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та її узгодження з клієнтом - 500,00 грн;
аналіз (написання) та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на апеляційну скаргу з додатками до нього, надіслання копії скаржнику - 2 500,00 грн;
підготовка проекту заяви (клопотання про долучення доказів) в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи №911/889/21 в Північному апеляційному господарському суді - 500,00 грн.
Загальна вартість послуг склала 5 000,00 грн. Клієнт претензій по об'єму, якості та строкам надання послуг не має. Гонорар розраховується і виплачується виконавцю в порядку і строки, передбачені додатковою угодою до договору.
Макарівська селищна рада подала заперечення на клопотання ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про долучення доказів на підтвердження та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якому просить у задоволенні вказаного клопотання відмовити та зменшити розмір заявлених позивачем судових витрат.
У поданому запереченні Макарівська селищна рада зазначає, що жодних неправомірних дій по відношенню до позивача не вчиняла, своєю поведінкою розгляд справи не затягувала, явно необґрунтованих заяв і клопотань не подавала, безпідставних тверджень або заперечень стосовно певних обставин, які мають значення для справи, не заявляла та не зловживала процесуальними правами.
Макарівська селищна рада вказує, що справа №911/889/21 є малозначною та її розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ціна позову складає 5 126,00 грн, що фактично дорівнює витратам на професійну правничу допомогу.
Макарівська селищна рада зауважує, що відзив на апеляційну скаргу складає фактично 4 сторінки, що підтверджує, що відзив не потребував значної витрати часу та зусиль адвоката; вказує, що позивачем не надано належних доказів того, що що витрати були фактичними і неминучіми, а їхній розмір - обґрунтованим.
Посилаючись на наведене, Макарівська селищна рада вважає, що стягнення з неї судових витрат в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн є несправедливим та необґрунтованим.
При цьому вказує, що акт наданих послуг свідчить, що заявлені судові витрати були недоцільними та необов'язковими, оскільки не підтверджена нагальна потреба у наданні консультації клієнту щодо стратегії захисту та представництва його інтересів у господарському суді та роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом, а також завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо.
Макарівська селищна рада вважає, що заявлені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю справи, необхідний фактичний обсяг правової допомоги є значно меншим, ніж зазначено адвокатом, спірні правовідносини не потребують вивчення та аналізу судової практики і матеріалів справи впродовж значного часу, а тому підстави для відшкодування таких витрат у заявленому розмірі відсутні, а отже підлягають зменшенню.
Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За визначенням п. 9 ч. 1 ст. 1 названого Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частини 2 та 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі висловленою в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19 Верховний Суд зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 ГПК України.
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Відповідно до ст. 632 ЦК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна з умов договору при його укладенні.
Відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає суду та іншій стороні спору можливості пересвідчитися у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
У постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення зазначених витрат, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги і на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, що сплачена чи підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, від 30.07.2019 у справі №902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Верховний Суд у своїх постановах (постанови КГС ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18) вказав, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд також дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанова КГС ВС від 01.06.2018 у справі №904/8478/16).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з наведеними у запереченні доводами Макарівської селищної ради щодо розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає їх обгрунтованими.
Колегія суддів відзначає, що сторони у договорі визначили ціну договору за надання послуг за цим договором (500 000,00 грн). Сторони у договорі встановили, що розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт наданих послуг. Крім оплати вартості послуг відповідно до акта наданих послуг, клієнт компенсує документально підтверджені витрати (проїзні квитки, квитанції, чеки тощо), фактично понесені виконавцем в процесі надання послуг. Оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів, з моменту вступу рішення у справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу (п. п. 4.2-4.6 договору).
Зазначене свідчить, що у договорі відсутній розмір вартості послуг виконавця у цій конкретній справі, так само як відсутній і порядок обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) в цілому.
При цьому колегія суддів з огляду на положення ч. 4 ст. 126 ГПК України відзначає, що наданий позивачем акт наданих послуг не містить відомостей щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Апеляційний господарський суд також враховує, що правова позиція позивача під час розгляду справи не змінювалась, необхідність вивчення додаткових джерел права та законодавства щодо спірних правовідносин і судової практики була відсутня, так само як і надання клієнту консультацій щодо стратегії захисту, а також роз'яснення йому правової позиції по судовій справі з її узгодженням з клієнтом. Водночас, зазначені дії є частиною підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
Щодо підготовки проекту заяви (клопотання про долучення доказів) в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом цієї справи в апеляційному господарському суді, колегія суддів зазначає, що такі дії позивача є його правом, яким останній користується на власний розсуд. Водночас, зважаючи на те, що розгляд справи було вирішено здійснювати у порядку спрощеного провадження (без проведення судового засідання), позивач міг заявити вказану вимогу за текстом поданого відзиву (інших документів позивач під час розгляду справи апеляційним судом не подавав), без складання окремого документа.
Відтак вартість дійсно наданої правової допомоги (написання та подання відзиву на апеляційну скаргу) складає 2 500,00 грн.
Колегія суддів також вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та ціною позову (5 000,00 грн проти 5 126,00 грн), а також враховує значення цієї справи для сторін.
Враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів вважає, що до стягнення з Макарівської селищної ради на користь позивача підлягає 1 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що є 50% від вартості дійсно наданої правової допомоги.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/889/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/889/21 залишити без змін.
Стягнути з Макарівської селищної ради (08001, Київська обл., Макарівський р-н, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, буд. 30; код ЄДРПОУ 04362183) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, будинок 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188): 1250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
Справу № 911/889/21 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.В. Владимиренко
В.А. Корсак