Номер провадження 22-ц/821/1513/21Головуючий по 1 інстанції
Справа №707/833/21 Категорія: 311020000 Суходольський О. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
08 листопада 2021 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Вініченка Б.Б., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Сільськогосподарське приватне підприємство «РВД-Агро»;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Сільськогосподарське приватне підприємство «РВД-Агро»;
розглянувши у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-Агро» на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-Агро» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 22 листопада 2018 року наказом по підприємству № 170-к його було прийнято на роботу до СПП «РВД - АГРО» на посаду охоронника пожежного депо. В подальшому наказом № 33-к від 27 лютого 2020 року переведено на посаду механіка.
09 березня 2021 року наказом № 30/1-к ОСОБА_1 було звільнено з роботи із займаної посади з 09 березня 2021 року у відповідності до п 1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні позивачу не було виплачено заробітну плату за чотири попередні місяці роботи та всі належні йому платежі, проте довідку про заборгованість по заробітній платі йому видавати в усному порядку відмовились.
ОСОБА_1 зазначав, що станом на дату звернення до суду із позовом заборгованість по заробітній платі складає: грудень 2020 року - 15828,49 грн, січень 2021 року - 4398,97 грн., лютий 2021 року 10938,47 грн., березень 2021 року - 17037,89 грн., а всього 48203,82 грн., без врахування компенсації днів невикористаної відпустки.
Враховуючи, вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 48203,82 грн. та судові витрати, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 07 червня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку у загальному розмірі 40203,82 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» на користь держави 908 грн судового збору.
Рішення суду обґрунтоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані належними доказами, є доведеними, тому підлягають до часткового задоволення у межах суми стягнення заборгованості згідно довідки, наданої СГПП «РВД-АГРО» від 12 травня 2021 року №131 у розмірі 40203,82 грн.
Крім того суд вказав, що вважає клопотання відповідача у відповідності до статті 267 ЦПК України про розстрочення виконання рішення необґрунтованим та не вбачає достатніх підстав для відстрочення або розстрочення виконання рішення про стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 .
Додатковим рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 червня 2021 року допущено до негайного виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 червня 2021 року про стягнення з Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку у загальному розмірі 40203,82 грн в межах стягнення заробітної плати за 1 місяць.
07 липня 2021 року Сільськогосподарське приватне підприємство «РВД-Агро» подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 червня 2021 року в частині відмови у розстроченні виконання рішення суду та ухвалити нове рішення, яким розстрочити виконання рішення суду на три місяці в рівних частинах.
У апеляційній скарзі вказує, що переважним джерелом фінансування Підприємства є рослинництво. У 2020 році на території Черкаського району Черкаської області склалися незадовільні погодні умови, що призвело до втрати Підприємством більшої частини урожаю. Як наслідок Підприємство понесло значні збитки і не має можливості вчасно розрахуватися по своїм зобов'язанням, у тому числі по заробітній платі (як перед працюючими, так і перед тими, що звільнилися). У зв'язку із тяжким фінансовим становищем Підприємства за 2021 рік, з нього вже звільнилося 38 працівників.
Зазначає, що на сьогоднішній день єдиним джерелом фінансування підприємства залишається тваринництво. Частина коштів, отримана від тваринництва, витрачена на проведення посівної компанії 2021 року, а решта - на погашення заборгованості Підприємства.
Стверджує, що до моменту урожаю 2021 року (вересень-жовтень 2021 року) Підприємство позбавлене можливості здійснити остаточний розрахунок за своїми зобов'язаннями.
Із посиланням на положення статті 267 ЦПК України, враховуючи тяжкий фінансовий стан Підприємства та його заборгованість перед працівниками і контрагентами, наявну загрозу банкрутства, відсутність вини Відповідача у виникненні боргу, визнання основного боргу та його поступового погашення, скаржник просить виконання рішення суду в частині погашення заборгованості перед позивачем розстрочити помісячно в трьох рівних частинах.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказане рішення суду відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині визначення порядку його виконання, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в цій частині.
Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідачем було порушено вимоги статей 47, 116 КЗпП України у зв'язку із невиплатою у день звільнення ОСОБА_1 з роботи всіх належних йому сум при звільненні в розмірі 40203,82 грн.
Оскаржуваним рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача вказану заборгованість по виплаті заробітної плати.
Частиною 1ст. 267 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до змісту частин 1, 3, 4 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Суд може розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
У силу частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Заявляючи клопотання про розстрочення виконання судового рішення, відповідач на підтвердження свого тяжкого матеріального становища надав суду першої інстанції: довідку № 134 від 12 травня 2021 року за підписом директора та головного бухгалтера СПП «РВД-Агро», про те, що станом на 12 травня 2021 року Підприємство має загальну заборгованість в розмірі 12 529 200 грн (а.с. 28); копію листа Черкаського обласного центру з гідрометеорології № 23.03.08/228 від 28 серпня 2020 року, у якому вказано, що дефіцит опадів, значні перепади температури від холоду до тепла весною, високі температури повітря, незадовільне зволоження ґрунту та суховії влітку, негативно впливали на вегетацію, ускладнювалися умови для проведення захисту рослин від шкідників та хвороб і внесення добрив, спричиняли пошкодження рослин, призводили до слабкого формування репродуктивних органів та обумовили зниження урожаю кукурудзи на території Черкаського району Черкаської області (а.с. 29-30).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення суду у даній справі, так як надані докази не свідчать про перебування відповідача у тяжкому матеріальному становищі.
Так, лист Черкаського обласного центру з гідрометеорології № 23.03.08/228 від 28 серпня 2020 року вказує про зниження урожаю кукурудзи на території Черкаського району Черкаської області у період з квітня по 20 серпня 2020 року, тоді як спірні правовідносини виникли у 2021 році, рішення суду винесене 07 червня 2021 року. Крім того у вказаному листі міститься загальна інформація по Черкаському району та не свідчить, що про втрату більшої частини урожаю саме СПП «РВД-Агро».
Довідка СПП «РВД-Агро» № 134 від 12 травня 2021 року про наявність у Підприємства заборгованості не підтверджена іншими доказами, тому не свідчить про неспроможність відповідача виконати рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати у встановлений законом строк.
Колегія суддів також враховує категорію спірних правовідносин - стягнення заборгованості із заробітної плати. Так, позивач ОСОБА_1 звільнений з роботи 09 березня 2021 року, однак, протягом більше, ніж пів року не отримує належну йому до виплати суму заробітної плати та змушений звертатись до суду за захистом свого порушеного права.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги СПП «РВД-Агро» про наявність підстав для розстрочки виконання судового рішення у зв'язку із тяжким матеріальним становищем.
Посилання в апеляційній скарзі на наявну загрозу банкрутства Підприємства, відсутність вини відповідач у виникненні боргу також не підтверджені належними доказами.
Твердження скаржника про визнання боргу та його поступового погашення є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів часткового погашення заборгованості із заробітної плати перед позивачем.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду у даній справі, а доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-Агро» без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 червня 2021 року - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-Агро» залишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді