Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15357/21
03.11.2021 слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 12021100070001966 від 01.11.2021 р., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Донецьк, громадянки України, незаміжньої, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштована, має вищу освіту (зі слів), не є особою з інвалідністю, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12021100070001966 від 01.11.2021 р за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що у невстановлений слідством час та невстановленому слідстві місці, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, з метою особистого збагачення. З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут психотропної речовини, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбала з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, та залишила її зберігати при собі з метою подальшого збуту, третім особам до 31.10.2021 року. В подальшому, 31.10.2021, приблизно о 22 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 81, працівниками поліції виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в ході особистого обшуку останньої, виявлено та вилучено три згортки та один поліетиленовий пакет з порошкопобіною речовиною білого кольору, які остання зберігала з метою подальшого збуту. Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-21/52638-НЗПРАП від 01.11.2021, надані на дослідження порошкоподібні речовини у грудках білого кольору містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну в наданих речовинах становить 2,717г.
Амфетамін, згідно зі Списком №2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено. Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров'я України «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г амфетаміну є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г є великим розміром.
Слідчий вказує, що підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
1. Протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 01.11.2021 з додатком - ілюстраційна таблиця;
2. Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 01.11.2021;
3. Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 01.11.2021;
4. Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 01.11.2021;
5. Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 01.11.2021;
6. Висновок експерта № СЕ-19/111-21/52638-НЗПРАП від 01.11.2021.
Таким чином, як зазначає слідчий, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, з метою збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий вважає, що відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: вона може переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою залякування останніх, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зазначив, що більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що, враховуючи те, що своїми умисними діями підозрювана ОСОБА_4 , вчинила тяжке кримінальне правопорушення, наявність ризиків відповідно до ст.177 КПК України, вважає за необхідне при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 183 520 грн., яка зможе повною мірою гарантувати виконання останньою покладених на нього обов'язків.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні підозрювана та її адвокат проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність підстав для затримання та його незаконність, про що адвокат надав слідчому судді скаргу в порядку ст. 206 КПК України, вказували на відсутність у підозрюваної наміру переховуватись від слідства та/або суду, наявність у підозрюваної місця проживання в м. Києві, офіційного місця роботи, та міцних соціальних зв'язків.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на незаконне затримання.
Слідчий суддя, перевіряючи скаргу на незаконне затримання, заслухавши адвоката, підозрювану, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 42 КПК України підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості затримання.
Згідно п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Протокол затримання ОСОБА_4 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи відповідно до положень ст. 208 КПК України, істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу слідчим суддею не встановлено, отже не встановлено обставин для задоволення скарги.
Стосовно клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12021100070001966 від 01.11.2021 р за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
31.10.2021 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі ст. 208 КПК України.
01.11.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Постановою слідчого 02.11.2021 було змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12021100070001966, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2021 р. за ч.1 ст.307 КК України, на ч.2 ст. 307 КК України.
02.11.2021 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, її дії перекваліфіковані за ч. 2 ст.307 КК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні .
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна та згідно статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані та додані до нього матеріали кримінального провадження у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваній органом досудового розслідування.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_4 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваної встановлено, що вона офіційно не працює (згідно копії трудової книжки ОСОБА_4 16.04.2021 звільнена за власним бажанням; надана адвокатом копія наказу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» від 27.08.2021 № 212 стосується прийому ОСОБА_12 продавцем непродовольчих товарів магазину К-5 «Лібраріум-2» в м. Київ, та не стосується підозрюваної - ОСОБА_4 ), незаміжня, дітей не має, постійне місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає ї за адресою: АДРЕСА_2 разом з сестрою ОСОБА_12 , повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , яка не має стійких соціальних зв'язків, може переховуватися від слідства та суду, а тому відповідний ризик є обґрунтованим.
Також актуальним є і ризик того, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки, як вбачається з наданих документів, ОСОБА_4 офіційно не працює, не має законного джерела доходу та підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину. З досліджених матеріалів клопотання вбачається обґрунтовані підстави вважати наявним ризики продовження вчинення підозрюваною нових аналогічних злочинів.
Актуальним слідчий суддя вважає ризик того, що підозрювана може впливати на свідків, оскільки ще триває досудове розслідування, а тому є підстави вважати, з метою зміни ними своїх показань, підозрювана може впливати на них.
Таким чином, у судовому засіданні достеменно встановлено, що є обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана, під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на свідків, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрювана відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини та наслідки його чинення, соціальну небезпеку вказаного кримінального правопорушення, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування і суду та вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення. Для запобігання цих ризиків слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Питання доведеності вини підозрюваної у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації її дій слідчим суддею під час розгляду клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Згідно ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, що узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії», слідчий суддя, враховуючи тяжкість злочину та його суспільну небезпечність та корисливий мотив, особу підозрюваної, обставини вчинення злочину, вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 181 600 гривень. (80 х 2270 грн.), враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його ОСОБА_4 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу. Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 , слідчий суддя не вбачає, оскільки ні підозрювана, ні її адвокат про непомірність такого розміру застави не вказували, а така застава зможе повною мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва. При внесенні застави на підозрювану згідно з ч. 3 ст.183 КПК України будуть покладені обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Крім того, підозрювана у судовому засіданні заявила про застосування до неї насильства під час затримання.
Відповідно до ч.6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати слідчого та прокурора забезпечити ОСОБА_4 невідкладне медичне обстеження з метою встановлення наявності у останньої будь-яких тілесних ушкоджень та у разі встановлення їх наявності, вжити заходів з метою забезпеченні відповідного лікування, а також доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених у заяві ОСОБА_4 щодо застосування до неї насильства під час затримання.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 182, 184, 193-196 КПК України , слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільсьkкого УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - задовольнити.
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на незаконне затримання службовими особами Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з моменту фактичного затримання та помістити останню до Київського слідчого ізолятора.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_4 до 21 год. 59 хв. 30 грудня 2021 року в межах строку досудового розслідування
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 гривень, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали суду (назва суду) від (дата ухвали) по справі № , кримінальне провадження № , прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка вносить заставу, згідно квитанції від (дата на № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження відносно нього, слідчого судді та суду, а також виконувати наступні обов'язки:
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора , слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана особа зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту відбулося 08 листопада 2021 року о 17 год 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1