08.11.2021 Справа № 756/3149/21
Унікальний № 756/3149/21
Провадження № 2/756/3567/21
25 жовтня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.
за участю секретаря Волошиної А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, -
Позивач ОСОБА_3 через адвоката Швадчак А.Р. 01.03.2021 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову вказує, що 04 квітня 2018 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 в борг 1145 доларів США, що підтверджується виданою відповідачем розпискою 04.04.2008 року, та зобов'язувався повернути кошти в повному обсязі до 01 червня 2018 року, проте свої зобов'язання не виконав.
16.05.2019 року було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив ОСОБА_3 , право вимоги від боржника виконання зобов'язань за розпискою від 04.04.2018 на суму 30 000 грн.
05.08.2020 року позивач направила відповідачу повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні з вимогою про повернення заборгованості. Відповідач отримав зазначене повідомлення 11.08.2021, однак у добровільному порядку кошти не повернув.
Враховуючи невиконання своїх зобов'язань щодо повернення заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в сумі 30 000 грн.; 2404,11 грн. - 3 % річних від простроченої суми боргу за період з 02.06.2018 до 01.02.2021 року; інфляційні витрати за період з червня 2018 року по січень 2021 року в сумі 4921,17 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 02.03.2021 судді Яценко Н.О. передано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 22.03.2021 року по справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 22.03.2021 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
07.07.2021 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено, надано можливість ознайомитися з матеріалами справи, підготувати відзив на позов.
В судовому засіданні 25.10.2021 року представник відповідача заявив відвід судді Яценко Н.О.
Ухвалою від 25.10.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про відвід судді Яценко Н.О.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримувала, з обставин викладених в позові та просила суд позов задовольнити
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що розписка не містить посилань про передачу грошових коштів. Спірна розписка була написана відповідачем в якості гарантії оплати праці за фільм, так як ОСОБА_4 був співзасновником «Фільм-Сервіс». Також зазначав, що існує шість розписок від імені його довірителя, як гарантія на виплату заробітної плати. ОСОБА_3 як засновник фірми розрахувалася з усіма людьми, що були задіяні до зйомки, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Як убачається з копії розписки від 04.04.2018 року, ОСОБА_4 , позичив гроші в сумі 1145 доларів під реалізацію проекта «Черкаси» у ОСОБА_5 . Зобов'язується повернути в повному обсязі до 01.06.2018 року. З поверненням поетапними виплатами. (а.с.8)
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
На підтвердження укладеного з відповідачем договору позики та передачу йому грошових коштів позивач через представника пред'явив оригінал розписки у судовому засіданні, наявність якої у нього є свідченням як укладення між сторонами договору позики, так і невиконання відповідачем умов договору позики.
Відповідач доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.
Статтею 1049 ЦК України передбачений обов'язок позичальника повернути позику, а саме: позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
05.08.2020 року позивач направила відповідачу повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні з вимогою про повернення заборгованості. (а.с.11)
16.05.2019 року укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор ОСОБА_5 відступив ОСОБА_3 , право вимоги від боржника виконання зобов'язань за розпискою від 04.04.2018 на суму 30 000 грн. (а.с.9)
Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З розписки вбачається, що відповідач отримав в борг 1145 доларів США., разом з тим позивач просить суд стягнути позику в гривнях. При вирішенні питання про стягнення боргу слід рахувати заборгованість виходячи з курсу НБУ до долара США на час постановлення рішення (1145 дол. х 26,291800 курс НБУ станом на 25.10.2021 = 30102 грн.). Оскільки грошові кошти не були повернуті у визначений ст.1049 ЦК України строк, суд вважає, що позов про стягнення суми боргу підлягає задоволенню. Стягненню підлягають кошти в розмірі заборгованості за договором позики 30 000 грн., виходячи зі змісту заявлених вимог.
Згідно зі ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із частиною другою ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Разом із тим у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти виражені в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти, а тому суд відмовляє в стягненні інфляційних втрат в сумі 4921,17 грн.
Як убачається з боргової розписки відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позику до 01.06.2018 року, проте у встановлений судом строк умови договору не виконав, а тому за період з 02.06.2018 року по 01.02.2021 року відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України слід стягнути три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 2404 грн.11 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 788 грн. 28 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-83, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) грошові кошти за договором позики в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. та 3% річних в розмірі 2 404 (дві тисячі чотириста чотири) грн. 11 коп.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 листопада 2021 року.
Суддя Н.О. Яценко