Справа № 755/6432/19
№ 1-кп/755/30/21
"29" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101080000015 від 25.01.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого водієм-навантажувачем у ПАТ «Орлан», не одруженого, зі професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 305 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101080000015 від 25.01.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У подальшому, прокурор, відповідно до ст. 338 КПК України, змінила обвинувачення в суді зі зміною правової кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 305 КК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 подав письмове клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, мотивуючи тим, що під час підготовки для захисту проти нового обвинувачення та при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження було встановлено, що прокурором під час провадження досудового розслідування та направлення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, до суду, було порушено, передбачені ст. 219 КПК України процесуальні строки, оскільки обвинувальний акт до суду був направлений поза межами процесуальних строків. Так, як убачається з матеріалів кримінального провадження, 06.02.2019 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а 05.04.2019 - повідомлено про зміну підозри у вчиненні злочину з ч. 1 на ч. 2 ст. 307 КК України. Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не продовжувався. 05.04.2019 року повідомлено про завершення досудового розслідування та надано стороні захисту доступ до матеріалів справи. Згідно з копією наданого обвинуваченому ОСОБА_6 обвинувального акту, його склав старший слідчий Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 05.04.2019 року, тобто, за 1 день до спливу строку досудового розслідування, однак, затверджений він був прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 лише 10.04.2019 року (це обвинувальний акт який міститься у сторони захисту), що свідчить про очевидне порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України. Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , що направлений до суду, був затверджений зазначеним прокурором 05.04.2019 року. Однак, копію такого обвинувального акту сторона захисту не отримувала і не могла отримати, оскільки згідно з розписками про отримання, копію обвинувального акту захисник отримав лише 11.04.2019 року, а сам обвинувачений ОСОБА_6 - лише 15.04.2019 року. До суду ж обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та розписками підозрюваного і його захисника був направлений заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_12 , нарочно, лише 18.04.2019 року, що підтверджується відповідним супровідним листом за номером (10-58) 43-2062 вих.19 ( дата вихідного номера прокуратури виправлена на 18.04.2019 року), на якому наявна відмітка вхідного номеру Дніпровського районного суду м. Києва 25440 від 18.04.2019 року.
За викладених обставин, враховуючи, що злочин, який інкримінувався його підзахисному ОСОБА_6 при направленні обвинувального акту до суду та злочини, які інкримінуються йому після зміни обвинувачення прокурором в суді, не відносяться до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, підлягають застосуванню приписи пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України. Продовження судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 412 КПК України, становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду. Крім того, згідно з ст. 417 КПК України, при встановлені будь-якої з обставин, передбачених ст. 284 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. Зокрема, чинним кримінально-процесуальним законодавством не встановлено обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті).
Судова практика застосування приписів пункту 10 частини 1 статті 284 КПК є усталеною як у діяльності судів першої та апеляційної інстанцій, так і Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18 та від 15 вересня 2021 у справі № 771/3111/19).
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор заперечила проти задоволення клопотання сторони захисту про закриття провадження, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим. Так, 05.04.2019 року було прийнято рішення про завершення досудового розслідування, було надано матеріали для ознайомлення стороні захисту. Відповідно до протоколу, сторона захисту ознайомилася з матеріалами 05.04.2021 року та в подальшому було складено обвинувальний акт і до моменту його вручення стороні захисту прокурор був позбавлений можливості скерування обвинувального акту до суду, тому, на її думку, немає підстав для закриття кримінального провадження.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника з додатками, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина 4 ст. 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до ст. 283 КПК України, прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Судом встановлено, що 25.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (кримінальне провадження № 42019101080000015).
ОСОБА_6 після зміни обвинувачення в суді обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 305 КК України, які є нетяжким та тяжким злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не продовжувався.
Згідно з Реєстром матеріалів досудового розслідування, повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, було 06.02.2019 року (повідомлення про зміну підозри за ч. 2 ст. 307 КК України - 05.04.2019 року).
Таким чином, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні підлягав закінченню в двохмісячний строк з моменту оголошення про підозру, тобто 06.04.2019 року.
Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, повідомлення підозрюваному ОСОБА_6 та захиснику про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження було 05.04.2019 року та в цей же день, 05.04.2019 року, ОСОБА_6 та його захисник ознайомилися з матеріалами. Ця обставина підтверджується і протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування (т. 1 а.п. 181), де зазначено, що підозрюваний та захисник ознайомилися з матеріалами в повному обсязі, тобто, 06.04.2019 року був кінцевим днем двохмісячного строку досудового розслідування, у який сторона обвинувачення, дотримуючись строків досудового розслідування, зобов'язана звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, копія обвинувального акту та копія реєстру матеріалів досудового розслідування вручена ОСОБА_6 тільки 15.04.2019 року, а захиснику 11.04.2019 року (т. 1 а.п. 13-14).
При цьому, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019101080000015 та реєстр матеріалів кримінального провадження лише 18.04.2019 року направлено до Дніпровського районного суду м. Києва (т. 1 а.п. 15), тобто після закінчення строку досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Саме направлення до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні, а не затвердження обвинувального акту прокурором чи вручення обвинувального акту підозрюваному є датою, якою закінчується досудове розслідування.
З урахуванням аналізу наведених вище норм процесуального закону, суд констатує, що обвинувальний акт мав бути направлений до суду в межах строку досудового розслідування, оскільки саме з цією подією КПК пов'язує закінчення строку досудового розслідування, а тому, цей строк не може встановлюватися прокурором на власний розсуд.
Ця позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 556/1381/18 (провадження № 51-6250км19), в ухвалах Верховного Суду від 26.05.2020 (провадження № 51-1648ск19) та від 13.10.2020 у справі № 243/11589/19 (провадження №51-4930ск20).
Враховуючи, що Київська місцева прокуратура № 8 (на даний час Святошинська окружна прокуратура міста Києва) звернулась до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 18.04.2019 року, тобто, після закінчення строку досудового розслідування, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Таким чином, ст. 284 КПК України прямо не передбачає можливості саме закриття кримінального провадження судом на стадії судового розгляду з підстав закінчення строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Оскільки КПК України прямо не врегульовує дії суду у випадку встановлення в ході судового розгляду факту закінчення строків досудового розслідування, то має застосовуватись ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Виходячи із засад, визначених ст. ст. 8, 9, 28 КПК України, та положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у такому випадку суд має закрити кримінальне провадження з метою відновлення порушених прав обвинувачених.
Такі висновки підтверджуються і практикою Верховного Суду. Так, у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 556/1381/18 суд дійшов наступного висновку: "Твердження у касаційній скарзі про те, що суд не дотримався процесуальної форми розгляду провадження, чим допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, оскільки прийняв рішення про закриття провадження не в підготовчому судовому засіданні, а під час судового розгляду, є безпідставними, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті)".
З огляду на наведене вище, незакриття судом кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру на будь-якій стадій судового провадження свідчитиме про грубе порушенням прав обвинуваченого та слугуватиме безумовною підставою для скасування судового рішення і закриття кримінального провадження судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 27, 28, 219, 284, 350, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101080000015 від 25.01.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 305 КК України, закрити у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити ОСОБА_6 , захиснику та прокурору.
Суддя