Справа № 567/962/21
04 листопада 2021 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., при секретарі Самолюку А.В., за участю захисника Нікітюка П.М., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 06.04.2019,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила
18.07.2021 близько 22:00 год. в м.Острог по вул.Гальшки Острозької Рівненської області ОСОБА_1 керував автомобілем "Audi A4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчинення вказаного правопорушення не визнав та пояснив, що 18.07.2021 він керував автомобілем Audi A4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м.Острог та був зупинений працівниками поліції, які висловили припущення відносно того, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння. Вказує, що відмовився від проходження такого огляду, оскільки алкогольних напоїв не вживав та вважав, що в стані алкогольного сп'яніння не перебуває.
Захисник Нікітюк П.М. в судовому засіданні вважає, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень, посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведена, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить ряд недоліків, а матеріали справи не містять достатньо доказів наявності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з наступних підстав.
За змістом ст.ст.251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, згідно яких огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В судовому засіданні встановлено, що стосовно водія ОСОБА_1 зазначені вимоги закону поліцейськими було виконано.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 18.07.2021 серії ДПР18 №158451 в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння наявні в ОСОБА_1 та зафіксовано факт його відмови від проходження огляду для визначення стану сп'яніння, а також іншими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2021 ОСОБА_1 було видано направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого щодо ОСОБА_1 , в зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови встановлено, що 18.07.2021 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, що підтверджується також його підписом в акті огляду.
Водночас, з відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , вбачається, що 18.07.2021 ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
Посилання сторони захисту, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно від зупинки транспортного засобу до закінчення складення працівниками поліції протоколу, не є підставою для визнання їх недопустимими доказами, оскільки на даних відеозаписах безперервно зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підлягає встановленню під час розгляду даної справи, і підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів немає.
З зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 таких дій не вчинив.
Крім того, слід зазначити, що процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок).
Зокрема, пунктом 3 Порядку передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я (далі - МОЗ) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Порушень працівниками поліції вимог Інструкції «Про виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для закриття справи, не встановлено.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчинених правопорушень на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Пояснення ОСОБА_1 про невизнання вини суд вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності, оскільки спростовуються матеріалами справи.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, аніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 не навів суду будь-яких доводів та не надав жодних доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Також слід зазначити, що відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є окремою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від тверезості водія.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними доказами, які повністю узгоджуються між собою.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було належним чином забезпечено проходження огляду для визначення стану сп'яніння та в законному порядку було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав.
З зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 22.07.2021 встановлено, що ОСОБА_1 18.07.2021 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1, 5, 6 ст.121, ст.125 КУпАП.
Згідно електронної бази даних ОСОБА_1 28.10.2017 отримав посвідчення водія.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Окрім того, відповідно до ст.16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, та в судовому засіданні з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон - водій несе встановлену відповідальність.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення береться до уваги особа правопорушника, який за віком є працездатною особою, ступінь його вини, а також те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини справи, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, визначеної ч.1 ст.130 КУпАП.
Одночасно, застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушень, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для його учасників.
Крім того, на підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.8, 24, 36, 40-1, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"
постановила
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме: в сумі 34000 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.