Єдиний унікальний номер справи 333/3278/21
Номер провадження 2/333/2621/21
Іменем України
01 листопада 2021 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в спрощеному позовному провадженні, цивільну справу №333/3278/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, оф. 520, м. Київ, 03124), треті особи: територіальний відділ освіти Комунарського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (вул.. Степова, буд. 17, м. Запоріжжя, 69027), приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович (вул. Кирилівська, буд. 172, оф. 65, м. Київ, 04073), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Барщацький Ігор Вікторович (вул. Рейтарська/провул. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А, каб. 2-7, м. Київ, 01034) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Представник позивача - адвокат Фофанов Я.Л. звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, згідно якого позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 12155 від 02.12.2020 року виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барщацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованість у розмірі 18 230 гривень, стягнути всі понесені позивачем судові витрати.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.12.2020р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Барщацький І.В., був вчинений виконавчий напис №12155 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості у розмірі 18 230,00 грн. На підставі вказаного виконавчого напису №12155 від 02.12.2020р. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. на підставі Постанови від 29.04.2021р. відкрите виконавче провадження №63847254. Постановою від 29.04.2021р. приватний виконавець Єфіменко Д.О. звернув стягнення на заробітну плату Позивача, яку він отримує в Територіальному відділі освіти Комунарського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, до якого входить Запорізький навчально-виховний оздоровчий комплекс №110.
Намагаючись у позасудовий спосіб з'ясувати причини виникнення непорозуміння, не погоджуючись з вчиненими нотаріальними та виконавчими діями, Позивач телефонував до Відповідача, але йому не було надано інформації про те, що це за борг, та за якою банківською установою він утворився. Отже, жодного підтвердження переходу права вимоги від кредитора до Відповідача Позивачу не було надано.
Позивач вважає, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барщацьким І.В., виконавчий напис №12155 від 02.12.2021р. вчинено з порушенням норм ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат». Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року, №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, у зв'язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного.
Вказані вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого напису не могли бути дотримані нотаріусом при вчиненні спірної нотаріальної дії, оскільки, стягнення заборгованості проводиться відповідно до умов кредитного договору, який між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ОСОБА_1 не укладався.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барщацьким І.В. при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірено безспірність заборгованості та не встановлено, який строк минув з дня виникнення права вимоги.
Як вбачається з Постанови приватного виконавця Єфіменко Д.О. на дату 29.04.2021р., заборгованість нібито складає -18 230,00 грн.
Отже, якщо припустити, що ОСОБА_1 колись заповнював якусь заяву про видачу кредитної картки з кредитним лімітом - кінцевий строк повернення заборгованості за кредитом мав відповідати строку дії картки, реквізити якої Відповідачем, ні приватним нотаріусом, ні приватним виконавцем не встановлені.
До приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», звернулось тільки в 2020 році, отже із пропуском строку позовної давності.
Таким чином, на час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барщацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», грошових коштів в сумі 18 230,00 грн., у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості. На час звернення стягнення сплинув строк звернення до нотаріуса та строк позовної давності, тобто - спірний виконавчий напис вчинено з порушенням норм ЗУ «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року, №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» не було направлено Позивачу жодних листів з вимогою про усунення ймовірного порушення стосовно зобов'язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов'язань, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
ОСОБА_1 не отримував жодної вимоги про можливе стягнення заборгованості за яким-небудь кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її Позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Також нотаріус не з'ясував чи не пропущено Відповідачем строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.
Крім того, при вчиненні напису нотаріус не отримував ні від Відповідача, ні від Позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його частковою погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед Відповідачем, суми ймовірних штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.
На підставі вищевикладеного, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 12155 від 02.12.2020 року.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2021 року забезпечено позов, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 12155 від 02.12.2020 року.
29 червня 2021 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Фофанова Я.Л. надійшла відповідь на відзив з додатками. В обґрунтування зазначив, що вважає вимоги Відповідача, викладені в відповіді на позовну заяву протиправними та такими, які не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
У відповідності з ч.ч. 1.2 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02.06.2016р.: «1.Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника».
Позивач наголошує, що Відповідачем навмисно було зазначено в Заяві на вчинення виконавчого напису адресу проживання Позивача - АДРЕСА_2 . За вищезазначеною адресою Позивач ніколи не мешкав та не перебував. Втім, Відповідачем було навмисно зазначено дану адресу, з метою подання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва отриманий виконавчий напис №12155 від 02.12.2020р. до виконання.
Місце реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . Тобто, Відповідач фактично надав Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Барщацькому І.В. для вчинення виконавчого напису неправдиві дані щодо фактичного місця проживання Позивача.
Зазначена адреса м.Києві слугувала підставою для відкриття Приватним виконавцем Єфіменко Д.О. виконавчого провадження ВП№63847254 за фіктивною адресою.
Слід наголосити, що Позивач ОСОБА_1 працює в Запорізькому навчально-виховному оздоровчому комплексі №110 Територіального відділу освіти Комунарського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на посаді - практичного психолога. У зв'язку з чим, Позивач не має іншого постійного помешкання в інших містах України, окрім місця реєстрації у м.Запоріжжі. Таким чином, виконавче провадження ВП№63847254 було відкрито з порушенням норм діючого законодавства України.
До відзиву Відповідачем було додано копію договору №200523-18077-1 від 23.05.2020р., який не містить фактичного підпису Позивача та фізично не був підписаний останнім. Окрім того, на примірнику договору не закріплено, що він підписаний цифровим підписом Позивача, який офіційно підтверджує підписання та авторизацію Позивача.Тільки офіційно отриманий самим громадянином цифровий підпис у відповідних органах має силу офіційного підписання документу від ім'я фізичної особи. Телефон, який зазначено у договорі не використовує Позивач та він не прив'язаний фактично до Позивача мобільним оператором паспортними даними на ім'я ОСОБА_1 . Тому, зазначеними телефонами, з метою отримання одноразового ідентифікатору, могла скористатись інша особа, яка фактично і отримала кредит. Але всі проценти за отриманий кредит та фактичне погашення тіла кредиту покладається чомусь Відповідачем на Позивача.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Тобто, на дату вчинення виконавчого напису№12155 від 02.12.2020р. не було безспірності заборгованості. Відповідач не міг надати всі належні документи, які слугують підставою для винесення у безспірному порядку виконавчого напису приватним нотаріусом.
Відповідачем не надано до Відзиву підтвердження того, що він надсилав на адресу Позивача у м.Запоріжжя Письмову вимогу про усунення порушень за допомогою цінного листа з описом вкладення через поштове відділення. Фактично Відповідач не може підтвердити направлення та отримання Позивачем саме письмової вимоги від Відповідача. В свою чергу Позивачем не було отримано жодного листа на свою поштову адресу (місце реєстрації) від Відповідача.
При вирішенні вказаної справи необхідно враховувати, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р., визнано незаконним та нечинним розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин", а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: "Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття".
Положення ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.Так, згідно п. 16 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 31 липня 2000 року № 32/5, нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання нормативно-правових актів нечинними судом. Згідно ч.1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.07.2017 року, отже і постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" також втратила чинність з цього дня.
Оскільки виконавчий напис нотаріуса, відповідно до якого стягнуто заборгованість з Позивача на користь Відповідача вчинений 02.12.2020 року тому Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Барщацький І.В. не мав права керуватись розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Разом із тим «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», який затверджений постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 в не скасованій рішенням суду частині не передбачає права нотаріуса вчиняти виконавчі написи на підставі кредитних договорів, які нотаріально не посвідчені.
Тобто, зазначений виконавчий напис був зроблений з порушення норм діючого законодавства України.
29 червня 2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
29 червня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що Відповідач заперечує проти позовних вимог Позивача в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до укладеного договору № 200523-18077-1 від 23.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 , Позивач отримав кредит у розмірі 3000 грн. 00 коп., строком на 30 днів, шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «ОЩАДБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожнен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Укладений Кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування», дія даного закону не поширюється на:
-кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Позивача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Позивача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about us.
При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.
У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Позивач зареєструвався на веб-сайті Відповідача в мережі Інтернет https://monetka.ua., для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію ocоби (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий ідентифікатор 248896 направлявся Позивачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_2 23.05.2020 року о 12 год. 53 хв. 33 сек., який вказувався при реєстрації.
Кредитний договір був підписаний Позивачем 23.05.2020 року о 12 год. 53 хв. 56 сек. Шляхом введення одноразового ідентифікатора 248896 в особистому кабінеті на веб-сайті Відповідача в мережі Інтернет https://monetka.ua.
Кредитні кошти були відправлені Позивачу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «ОЩАДБАНК», що підтверджується чеком № 227299231 від 23.05.2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, між Позивачем та Відповідачем було укладено Кредитний, договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме 23.05.2020 року надав Позивачу кредит у розмірі 3000 гривень 00 копійок, шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану AT «ОЩАДБАНК».
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Відповідач нараховує відсотки за користування кредитом в ' розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 30 днів.
Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Згідно п. 3.3. Кредитного договору, у разі порушення строків повернення кредиту встановленим п. 1.3. Кредитного договору, позичальник сплачує Товариству плату за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою у розмірі 3,5 % від суми несвоєчасного повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад встановлений строк.
Процентна ставка за користуванням кредитними коштами вказана в п. 1.2 та п. 3.3. Кредитного договору не змінювалась Відповідачем в односторонньому порядку та застосовувалась відповідно до умов Кредитного договору.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивач не повернув своєчасно Відповідачу суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості.
Таким чином, в порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним Кредитним договором, Позивач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Кредитного договору.
Станом на 15.06.2021 року заборгованість за Договором № 200523-18077-1 від 23.05.2020 становить 18 230 грн. 00 коп., та складається з:
-3000 гривень 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом;
-14 130 грн. 00 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-1 100 грн. 00 грн. - заборгованість по витратам за вчинення виконавчого напису.
Станом на 21.10.2020 року нарахування процентів Позивачу було зупинено та зафіксовано розмір заборгованості.
Таким чином, у Відповідача були всі обґрунтовані та законні підстави на звернення стягнення на грошові кошти Позивача шляхом вчинення виконавчого напису на Кредитному договорі.
Надані Відповідачем додатки до відзиву підтверджують безспірність суми заборгованості за Договором: № 200523-18077-1 від 23.05.2020 року та законність дій щодо стягнення заборгованості на підставі Виконав і напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І. В. від 02.12.2020 р зареєстрованого в реєстрі за № 12155.
оскільки Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустив доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не ні доказів часткового чи повного погашення заборгованості, вважаємо, виконавчий напис таким, що підлягає виконанню.
Отже, наведені Позивачем доводи в обґрунтування позовної заяви не можуть бути підставам визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки зводяться до переоцінки с доказів.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2021 року було витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» копію кредитної справи за договором № 200523-18077-1 від 23.05.2020 року укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ОСОБА_1 . Витребувано від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича - копію виконавчого провадження № 63847254 заведеного на підставі виконавчого напису № 12155. Витребувановід приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Барщацького Ігора Вікторовича копію нотаріальної справи заведеної за виконавчим написом № 12155.
25 серпня 2021 року від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Єфіменко Дениса Олеговича надійшла копія виконавчого провадження № 63847254.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Але у відзиві п. 3 прохальної частини, зазначено, що просять суд розгляд справи проводити без участі представника відповідача та підтримують доводи наведенні у відзиві на позовну заяву.
Треті особи у судове засідання, не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомили. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, у відповідності до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 23 травня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200523-18077-1 за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3000.00 гривень, строком на 30 днів шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «ОЩАДБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.7 від суми кредиту за кожен день користування та 3.5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту, що підтверджується копією договору /а.с.92-93/, чеком №227299231 від 23.05.2020 року /а.с. 94/
Станом на 15.06.2021 року за вказаним кредитним договором у ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», виникла заборгованість в сумі 18 230 гривень 00 коп., вказана сума підтверджується наданим розрахунком /а.с.95/.
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інновація" звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. із заявою про вчинення виконавчого напису.
02 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Баршацьким І.В. на підставі статті 87 закону України " Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою КМУ України від 29 червня 1999 року № 1172, звернув стягнення ОСОБА_1 , який є боржником за Договором № 200523-18077-1 від 23.05.2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальність "Фінансова компанія "Фінанс Інновація". Строк платежу за договором №200523-18077-1 від 23.05.2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.06.2020 року по 03.11.2020 року.
Заборгованості становить 17 130 грн. 00 коп. та складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 000 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 14 130,00 грн.;, строкова заборгованість за сумою кредиту -0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом-0.00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями -0.00 грн. за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 ЗУ " Про нотаріат" стягнуто плати із стягувача в розмірі 1100,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість боржника становить 18 230,00 грн. Виконавчий напис набирає чинності з 02 грудня 2020 року та може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з моменту вчинення виконавчого напису./а.с. 127/
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Як передбачено ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. за №1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При цьому, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно п.3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують спірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 (п. 3.5. Порядку).
Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав стягувача шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, а перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Проте, безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду, у Постанові від 16.05.2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником (пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».
Згідно ст. 50 ЗУ «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, необхідно не обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряти доводи боржника в повному обсязі й встановити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою компанією, зазначений у написі є безспірним. Розрахунок боргу зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов'язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог фінансової компанії до позивача. Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов'язання, та можливі наслідки неусунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв'язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання. Також суду не надано доказів на підтвердження того, що при вчиненні виконавчого напису стягувачем було надано оригінали договорів про відступлення права вимоги, оскільки приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. не виконав ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2021 року в частині витребування копій документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 7013.
З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити позов та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 12155, вчинений 02.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В..
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи, що позивачем та його представником не будо подано відповідної заяви ,суд вирішує на підстав наданих доказів.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу внормований статтею 137 ЦПК України.
Як випливає із змісту частини 3 означеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Наведене свідчить, що передумовою для покладення витрат на отримання професійної правничої допомоги є документальне підтвердження цих витрат.
Представником позивача на підтвердження наданої правової допомоги було надано тільки копію ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1046944 від 01.04.2021 року, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю.
У зв'язку з чим суд вважає, що відсутні підстави задоволення вимоги про стягнення витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст.ст.4 - 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, оф. 520, м. Київ, 03124), треті особи: територіальний відділ освіти Комунарського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (вул.. Степова, буд. 17, м. Запоріжжя, 69027), приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович (вул. Кирилівська, буд. 172, оф. 65, м. Київ, 04073), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Барщацький Ігор Вікторович (вул. Рейтарська/провул. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А, каб. 2-7, м. Київ, 01034) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №12155 від 02.12.2020 року виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барщацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 (1981 р.н., РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості у розмірі 18 230,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, оф. 520, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ: 41146462) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362 гривень 00 копійок (одна тисяча триста шістдесят дві гривні нуль-нуль копійок).
В іншій частині - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення буде складено 01 листопада 2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов