Справа № 760/28176/21
2-11003/21
03 листопада 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради про встановлення факту спільного проживання, зобов'язання вчинити дії, перевіривши виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України, -
21.10.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради про встановлення факту спільного проживання, зобов'язання вчинити дії.
Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, оскільки позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, згідно яких позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач як дружина ОСОБА_2 є користувачем квартири за адресою АДРЕСА_1 , яку було надано родині на підставі ордеру на жиле приміщення серії Б № 034608, виданого ОСОБА_2 .
З грудня 1983 року по день смерті чоловіка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та сина ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і на даний час позивач проживає та користується даною квартирою, однак у реєстрації за фактичним місцем проживання їй було відмовлено у зв'язку з неподанням необхідних документів.
У змісті позовних вимог позивач просить:
1. встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у період з грудня 1983 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2. зобов'язати Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак позов не містить вимог позовного характеру, тобто із подальшим визнанням якого права, взаємопов'язаного із заявою про встановлення факту, вимагає заявник, а лише містить вимогу про зобов'язання вчинити дії.
При цьому, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Так, за положеннями ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація особи за місцем проживання являє собою лише внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, реєстрація особи за певною адресою сама по собі не є підтвердженням її права на користування житлом, оскільки таке право виникає та може бути підтверджене на інших підставах, таких як право власності, сімейні відносини, оренда та ін.
Відповідно до п.п. 3 п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затвердженого постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 року документами, що підтверджують, у тому числі, право на проживання в житлі, є: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.
Як роз'яснив Пленум ВСУ в п. 15 постанови «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1.11.1996 року № 9, наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування житловим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Тобто, зобов'язання відповідного органу в здійсненні реєстрації місця проживання особи є похідною вимогою у випадку визнання особи наймачем шляхом пред'явлення позовних вимог про визнання за нею права користування житлом.
Таким чином, позивачу слід визначити зміст позовних вимог та обґрунтувати їх відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради про встановлення факту спільного проживання, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: