19.10.2021 Справа №607/27745/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Грицай К.М.
за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,
учасника справи: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представників відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільська міська рада про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільська міська рада про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності.
Позивач в обгрунтування уточнених позовних вимог вказує на наступні обставини. Власниками житлового будинку АДРЕСА_1 були: бабуся позивача - ОСОБА_8 та її сестри - ОСОБА_9 а і ОСОБА_10 . Кожній із зазначених осіб належало по 1/3 частині будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 . Спадщину після її смерті прийняла лише позивач, про що одержала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину житлового будинку, загальною площею 113,4 кв.м з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 . У подальшому на ім'я позивача Міським бюро технічної інвентаризації 11.11.2005 була проведена державна реєстрація права власності на 1/3 частину будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10 . Спадщину після її смерті, що складалась з 1/3 частини будинку, прийняв онук померлої - ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини будинку у порядку спадкування за заповітом, а також онук померлої - ОСОБА_6 , оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном та на момент смерті проживав із спадкодавцем у спірному будинковолодінні. У даному будинку зареєстрований та проживає тривалий період. Однак свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі не оформив.
Належну ОСОБА_9 1/3 частину будинку успадкував син померлої - ОСОБА_11 , про що одержав Свідоцтво про право на спадщину від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 помер. Після його смерті спадщину, до якої входить 1/3 частина будинку, прийняв його син ОСОБА_7 , якому 11.11.2019 державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину та 11.11.2019 зареєстровано за ним право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Як випливає із технічного паспорту на садибний житловий будинок по АДРЕСА_1 від 01.02.2005 та копії довідки ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 24.03.2015, висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 03.04.2017 №87/17-22, станом на день проведення обстеження експертом, за вказаною адресою розташовані житловий будинок «А» площею 113,4 кв.м. частина прибудови «а», сходи, сходи, гараж «Д», сарай «Г», підвал «пд.», огорожа «1».
На даний час між позивачем та відповідачами склався фактичний порядок користування житловим будинком, відповідно до якого кожна із частин має окремий вхід та окремі комунікації, та згідно з яким у користуванні ОСОБА_1 перебуває кухня 3-1, площею 6,5 кв.м., житлова кімната 3-2, площею 9-5 кв.м., житлова кімната, 3-3 площею 16,5 кв.м., ОСОБА_7 використовує коридор 2-1, площею 3,2 кв.м., паливну 2-2, площею 5 кв.м., кухню 2-3, площею 8 кв.м., житлову кімнату 2-4, площею 10,6 кв.м., житлову кімнату 2-5, площею 17,3 кв.м., гараж Д, сарай Г, підвал, а ОСОБА_6 використовує кухню 1-1, площею 7,6 кв.м., житлову кімнату 1-2, площею 12,5 кв.м., житлову кімнату 1-3, площею 16,7 кв.м.
Оскільки між позивачем та відповідачами не досягнуто домовленості про виділ частки житлового будинку в натурі, позивач просить задовольнити позовні вимоги та виділити у власність ОСОБА_1 за рахунок належної їй на праві спільної часткової власності 1/3 частки у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , а саме: приміщення кухні 3-1 площею 6,5 кв.м., житлової кімнати №3-2 площею 9-5 кв.м., житлової кімнати 3-3 площею 16,5 кв.м., вхідні сходи, 1/3 огорожі, вартістю 139519 грн., згідно варіанту № 1 поділу житлового будинку з надвірним будівлями та спорудами висновку судової будівельно-технічної експертизи №852/855/856/20-22 від 17.12.2020; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів у користь позивача 61615,00 грн. компенсації зменшення частини позивача у праві власності.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
05 червня 2020 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2020 року поновлено провадження у справі.
22 березня 2021 року на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 та витребувано у приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Дзюбановської Ольги Ігорівни належним чином завірену копію спадкової справи після ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільську міську раду.
10 лютого 2020 року відповідачем ОСОБА_7 подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав. На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єкти самочинного будівництва, які зведені позивачем. Ніяких належних документів чи належно затвердженого проекту на вказані об'єкти немає. За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 373 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Крім того, земельна ділянка, на якій вони розміщені, належним чином не оформлена. Також, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 04.04.2019 у справі 750/4445/17. Відповідач вважає, що жодних правових підстав щодо виплати ОСОБА_1 компенсації не існує, так як на момент спадкування в неї у користуванні було інше нерухоме майно, зокрема, окремий будинок літ. В, площею 28,1 кв.м., який вона у подальшому демонтувала, тим самим штучно зменшила площу належного їй майна.
Відповідачем ОСОБА_6 17 лютого 2020 року подано відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог. Крім того, вказав, що після смерті своєї бабусі ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , він спадщину не прийняв та свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі не оформив. Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єкти самочинного будівництва, які зведені позивачем. Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Земельна ділянка, на якій розміщені самочинно збудовані об'єкти нерухомості, належним чином не оформлена. Вважає, що поділ будинку в натурі можливий за умови, якщо співвласники оформили право власності, або право користування на земельну ділянку під будинком, без документів на землю виділ часток є неможливий. Крім того, вказує, що постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 03 травня 2018 року по справі № 607/12889/16-ц, яка набрала законної сили, позивачу відмовлено у задоволенні аналогічних позовних вимог з тим же предметом позову та з тих же підстав. Також, жодних правових підстав щодо виплати ОСОБА_1 компенсації не існує, так як на момент спадкування в неї у користуванні було інше нерухоме майно, зокрема, окремий будинок літ. В, площею 28,1 кв.м., який вона у подальшому демонтувала, тим самим штучно зменшила площу належного їй майна.
08 квітня 2021 року представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Кузьменко І.О. подано відзив на позовну заяву, у якому вона заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на наступні обставини. Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надано висновок експерта № 87/17-22 від 03.04.2017. Під час підготовчого судового засідання по даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, висновок по якій виготовлений 17.12.2020. Висновки вищевказаних експертиз відрізняються, за таких обставин позивач повинна була надати суду та сторонам по справі уточнення позовних вимог, однак на даний час позивач цього не зробила. Крім того, ОСОБА_1 заявила вимогу про виділ їй частки у будинковолодінні, не вказавши про варіанти входу з проїзної частини вулиці Тісної до входу у виділену частину будинку ОСОБА_7 . При реальному поділі часток відповідач ОСОБА_7 можливо буде проходити через хвіртку відповідачів чим, вірогідно, спричиниться спір. Також, позивачем не надано відповідні висновки у разі необхідності перепланування чи переобладнання будинку при поділі нерухомого майна в натурі. Також, вказує на те, що у довідці ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» № 281 від 24.03.2015, на прибудинковій ділянці будинковолодіння АДРЕСА_1 розміщені об'єкти самочинного будівництва - сарай під літ. «Е» та гараж під літ. «В». Дані об'єкти самочинно збудовані позивачем, а тому спірне нерухоме майно не підлягає поділу.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги з підстав, які наведені у позові.
Відповідач ОСОБА_3 та представники відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільської міської ради у судове засідання не з'явився із невідомих суду на те причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні підтримав наданий висновок за результатами проведеної будівельної-технічної експертизи № 852/855/856/20-22 від 17 грудня 2020 року. Також пояснив, що до складу нерухомого майна, яке підлягало поділу, не входять обєкти самочинного будівництва, на вирішення експерта були поставлені питання щодо виділу реальної частки позивача із спільного майна, питань щодо реального поділу спірного житлового будинку між усіма співвласниками не ставились на вирішення експерта, тому такого висновку не було надано. Також не було поставлено експерту питань щодо поділу земельної ділянки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є власником 1/3 частини житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори 12 жовтня 2005 року.
ОСОБА_7 є власником 1/3 частини житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Височак Ю.В. 11 листопада 2019 року, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 188570694 від 13 листопада 2019 року.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 248781122 від 18 березня 2021 року, ОСОБА_3 належить 1/6 частини житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Дзюбановською О.І. 18 серпня 2020 року.
Суд встановив, що після смерті своєї бабусі ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 1772, ОСОБА_6 прийняв спадщину, а саме 1/6 частину будинковолодіння, оскільки фактично вступив в управління спадковим майном та на момент смерті проживав та був зареєстрований із спадкодавцем у спірному житловому будинку. Однак, свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі не отримав, заяви про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав.
Як вбачається із технічного паспорта на садибний житловий будинок по АДРЕСА_1 від 01.02.2005 року та копії довідки ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 24.03.2015 року, висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 03.04.2017 року №87/17-22, станом на день проведення обстеження експертом, розташовані житловий будинок «А» площею 113,4 кв.м. частина прибудови «а», сходи, сходи, гараж «Д», сарай «Г» підвал «пд.», огорожа «1». Крім того, на земельній ділянці розміщені самовільно збудовані сарай «Е» та гараж «В».
Сторони визнали, що на даний час склався фактичний порядок користування житловим будинком, відповідно до якого кожна із частин має окремий вхід та окремі комунікації, та відповідно до якого ОСОБА_1 використовує кухню 3-1 площею 6,5 кв.м., житлову кімнату №3-2 площею 9-5 кв.м., житлову кімнату 3-3 площею 16,5 кв.м., ОСОБА_11 використовує коридор 2-1 площею 3,2 кв.м., паливну 2-2 площею 5 кв.м., кухню 2-3 площею 8 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 10,6 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 17,3 кв.м., гараж Д, сарай Г, підвал, а ОСОБА_6 , ОСОБА_3 використовують кухню 1-1 площею 7,6 кв.м., житлову кімнату 1-2 площею 12,5 кв.м., житлову кімнату 1-3 площею 16,7 кв.м.
Згідно Висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи № 852/855/856/20-22 від 17 грудня 2020 року, по першому варіанту поділу житлового будинку по АДРЕСА_1 , між співвласниками, відповідно до часток сторін у співвідношенні 1/3 до 1/3 до 1/3:
-для першого співвласника частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 324/1000 долей по площі і 263/1000 долей по вартості, що на 42325 гривень менше від ідеальної частки;
-для другого співвласника частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 389/1000 долей по площі і 506/1000 долей по вартості, що на 103940 гривень більше від ідеальної частки;
-для третього співвласника частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 287/1000 долей по площі і 231/1000 долей по вартості, що на 61615 гривень менше від ідеальної частки;
Вартість 1/3 частини домоволодіння першого співвласника становить: 158809,00 грн. Вартість 1/3 частини домоволодіння другого співвласника становить: 305074,00 грн. Вартість 1/3 частини домоволодіння третього співвласника становить: 139519,00 грн.
При даному варіанті поділу враховано фактичне користування приміщеннями житлового будинку та надвірними будівлями і співвласникам немає потреби проводити будівельні роботи по переплануванню та переобладнанню житлового будинку.
По другому варіанту поділу житлового будинку по АДРЕСА_1 , між співвласниками, відповідно до часток сторін у співвідношенні 1/3 до 1/3 до 1/3 з врахуванням виділення ОСОБА_1 приміщення «2-2»:
-для першого співвласника частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 324/1000 долей по площі і 263/1000 долей по вартості, що на 42325 гривень менше від ідеальної частки;
-для другого співвласника частка житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 становить 345/1000 долей по площі і 4701000 долей по вартості, що на 82557 гривень більше від ідеальної частки;
-для третього співвласника частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 331/1000 долей по площі і 267/1000 долей по вартості, що на 40232 гривень менше від ідеальної частки.
Вартість 1/3 частини домоволодіння першого співвласника становить: 158809,00 грн. Вартість 1/3 частини домоволодіння другого співвласника становить: 283691,00 грн. Вартість 1/3 частини домоволодіння третього співвласника становить: 160902,00 грн.
Даний варіант поділу передбачає виконання наступних ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню житлового будинку з влаштуванням окремих входів:
-між приміщеннями 2-2 та 2-3 влаштувати дверний проріз та встановити дверний блок;
-в приміщенні 2-2 демонтувати газовий котел та водонагрівач та унітаз;
-між приміщеннями 2-1 та 2-2 демонтувати дверний блок, а проріз замурувати;
-сантехнічне обладнання з приміщення 2-2 влаштувати в приміщенні 2-1, 2-3, 2-4 з усіма необхідними інженерними комунікаціями.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.
Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (ст. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.
У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).
Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).
Виходячи з аналізу змісту норм ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Тому, враховуючи, що позивачу належить на праві власності 1/3 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , між співвласниками склався порядок користування вказаним житловим будинком, однак не досягнуто згоди щодо виділу частки позивача із спільної часткової власності, суд вважає за можливе виділити ОСОБА_1 за рахунок належної їй на праві спільної часткової власності 1/3 частки у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , а саме: приміщення кухні 3-1 площею 6,5 кв.м., житлової кімнати №3-2 площею 9-5 кв.м., житлової кімнати 3-3 площею 16,5 кв.м., вхідні сходи, 1/3 огорожі, вартістю 139519 грн., згідно варіанту № 1 поділу житлового будинку з надвірним будівлями та спорудами висновку судової будівельно-технічної експертизи №852/855/856/20-22 від 17.12.2020.
Саме такий варіант виділу, який запропонований у висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи найбільше відповідає інтересам співвласників та належним їм ідеальним часткам по 1/3 частки будинковолодіння. Крім того, при даному варіанті співвласникам немає потреби проводити будівельні роботи по переплануванню та переобладнанню житлового будинку. При цьому частка позивача становить 287/1000 долей по площі і 231/1000 долей по вартості, що на 61615,00 грн. менше від ідеальної частки.
Твердження представника відповідача ОСОБА_5 про те, що позивач не надала відповідні висновки у разі необхідності перепланування чи переобладнання будинку при поділі нерухомого майна в натурі, спростовані Висновком експерта №852/855/856/20-22 від 17.12.2020, у якому згідно варіанту № 1 поділу спірного житлового будинку з надвірним будівлями та спорудами немає потреби проводити будівельні роботи по переплануванню та переобладнанню житлового будинку.
Крім того, жодних належних та допустимих доказів про те, що вказаний варіант виділу погіршує технічного стану жилого будинку суду надано не було.
Суд не бере до уваги як необгрунтовані заперечення відповідачів щодо тих обставин, що на земельній ділянці розташовані самочинно збудовані будівлі, оскільки згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №852/855/856/20-22 від 17.12.2020 експертом вирішене питання щодо виділу частки житлового будинку та надвірних будівель, які зазначені у правовстановлюючих документах, наданих позивачем, а відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів, що до складу нерухомого майна, яке підлягає поділу, входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна.
Крім того, суд відкидає як необгрунтовані заперечення відповідачів щодо неможливості здійснення виділу у зв'язку з тим, що земельна ділянка не оформлена належним чином та не вирішене питання щодо порядку користування земельною ділянкою, оскільки законом передбачене право на виділ частки із спільного нерухомого майна незалежно від наявності чи відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться дане нерухоме майно.
Позивачем не було заявлено вимог про поділ чи встановлення порядку користування земельною ділянкою, такі вимоги не є предметом спору, тому такі обставини не є предметом з'ясування під час розгляду даної справи.
Таким чином, суд бере до уваги даний висновок експерта як доказ під час визначення виділу частки у спірному майні, вважає висновок судової будівельно-технічної експертизи №852/855/856/20-22 від 17.12.2020 належним та допустимим доказом, оскільки він є повним, не викликає у суду сумніву в його правильності, узгоджується із іншими матеріалами справи.
Відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування даного висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Суд дійшов висновку, що у зв'язку із тим, що в результаті виділу ОСОБА_1 передається частина жилого будинку, яка є меншою від її частки, з інших співвласників в її користь слід стягнути компенсацію в загальному розмірі 61615,00 грн., зокрема, з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по 15403 грн. 75 коп., що відповідає розмірам належних їм часток у спільному нерухомому майні - по 1/6 та з ОСОБА_7 - 30807 грн. 50 коп., що відповідає розміру належної йому частки у спільному нерухомому майні, а саме - 1/3.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України). Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові ВСУ у справі № 6-2962цс16 від 12 квітня 2017р.
Тому, незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_6 не оформив спадкових прав після смерті ОСОБА_10 , однак прийняв спадщину оскільки вступив в управління спадковим майном, на даний час користується майном, а тому зобов'язаний нести обов'язки, повязані із здійсненням права власності.
Суд враховує і інші заперечення відповідачів, викладені у відзивах, проте вони не спростовують вищенаведених висновків суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 79 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Тому, проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованити та підлягають задоволенню шляхом виділу у власність ОСОБА_1 за рахунок належної їй на праві спільної часткової власності 1/3 частки у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , а саме: приміщення кухні 3-1 площею 6,5 кв.м., житлової кімнати №3-2 площею 9-5 кв.м., житлової кімнати 3-3 площею 16,5 кв.м., вхідні сходи, 1/3 огорожі, вартістю 139519 грн., згідно варіанту № 1 поділу житлового будинку з надвірним будівлями та спорудами висновку судової будівельно-технічної експертизи №852/855/856/20-22 від 17.12.2020; припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 ; стягнення із ОСОБА_6 , ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 з кожного по 15403 грн. 75 коп. компенсації зменшення її частки; стягнення із ОСОБА_7 в користь ОСОБА_1 30807 грн. 50 коп. компенсації зменшення її частки.
Окрім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача підлягають стягненню 2378,80 грн. понесених позивачем судових витрат із сплати судового збору.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 183, 317, 321, 355, 356, 358, 364, 370, 379, 380, 382, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. 12, 77-82, 141, 258, 259, 264, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільська міська рада про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.
Виділити у власність ОСОБА_1 за рахунок належної їй на праві спільної часткової власності 1/3 частки у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , а саме: приміщення кухні 3-1 площею 6,5 кв.м., житлової кімнати №3-2 площею 9-5 кв.м., житлової кімнати 3-3 площею 16,5 кв.м., вхідні сходи, 1/3 огорожі, вартістю 139519 грн., згідно варіанту № 1 поділу житлового будинку з надвірним будівлями та спорудами висновку судової будівельно-технічної експертизи №852/855/856/20-22 від 17.12.2020.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_6 , ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 з кожного по 15403 (п'ятнадцять тисяч чотириста три) грн. 75 коп. компенсації зменшення її частки.
Стягнути із ОСОБА_7 в користь ОСОБА_1 30807 грн. 50 коп. (тридцять тисяч вісімсот сім) грн. 50 коп. компенсації зменшення її частки.
Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 в користь ОСОБА_1 з кожного по 792 (сімсот дев'яносто дві) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 - місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа - Тернопільська міська рада, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, код ЄДРПОУ 34334305.
Повний текст судового рішення складений 20 жовтня 2021 року.
Головуючий суддяК. М. Грицай