Єдиний унікальний номер 341/1952/21
Номер провадження 3/341/897/21
08 листопада 2021 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю ОСОБА_1 , розглянув у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 14.10.2021 серії АББ № 244875 ОСОБА_1 вчинив порушення ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за наступних викладених у протоколі обставин.
13.10.2021 о 12 годин 30 хвилин на трасі Н-09 Мукачево-Львів, Галицька ТГ, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки NISSAN X-TRAIL, н. з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі на кільцевій розв'язці двохколісному MOTORS TGB (скутер) під керуванням ОСОБА_2 та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.
При цьому працівник поліції кваліфікував дії ОСОБА_1 як порушення п. 10.2 ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав подію, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. Підтвердив, що зіткнувся зі скутером потерпілої на кільцевій розв'язці. У судовому засіданні просив долучити до матеріалів справи копію розписки потерпілої ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої остання отримала від ОСОБА_1 грошову компенсацію і ніяких претензій до нього не має. Для огляду судді надано копію розписки.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП полягає в порушені учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті адміністративного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретної норми нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Таким чином, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 10.2 ПДР України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Окрім пояснення особи в судовому засіданні факт зіткнення транспортних засобів на автомобільній дорозі Н-09 Мукачево-Львів, а саме на кільцевій розв'язці, підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення та схемою місця ДТП.
Таким чином, під час розгляду справи суддя установив, що під час виїзду на кільцеву розв'язку ОСОБА_1 не здійснював виїзд з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій чи іншої прилеглої території, що виключає кваліфікацію діянь особи як порушення вимог п. 10.2 ПДР України.
Своєю чергою суддя звертає увагу на те, що, наприклад, відповідно до змісту пункту 16.12 ПДР України перевага в русі на нерегульованих перехрестях, де організовано круговий рух і які позначені дорожнім знаком 4.10, надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу.
Отже, ОСОБА_1 не порушував вимоги саме п. 10.2 ПДР України.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які також повинні бути відносними і допустимими.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з приписами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, протокол є основним і єдиним доказом, який складає уповноважена на те посадова особа з обов'язковим відображенням у ньому суті адміністративного правопорушення та визначенням кваліфікації діяння особи.
Всупереч вимогам статті 251 КУпАП посадова особа під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 14.10.2021 серії АББ № 244875 у цій справі вимог статті 256 КУпАП не дотрималась, а саме здійснила кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за пунктом ПДР України, якого особа не порушила і не могла порушити.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, під час розгляду справи суддя з'ясував, що ОСОБА_1 у порушенні пункту 10.2 ПДР України не винуватий, а кваліфікація дій особи щодо порушення вказаних положень ПДР України працівником поліції здійснена неправильно.
Отже, в цій частині протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
ЄСПЛ наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладену практику ЄСПЛ суддя під час розгляду справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості самостійно уточнювати (здійснювати) кваліфікацію діяння особи, стосовно якої розглядається справа.
Так само, надсилання протоколу про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), який його склав, для забезпечення дооформлення цього джерела доказів, усунення виявлених недоліків, які перешкоджають притягнути особу до адміністративної відповідальності, однозначно становитиме порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у цьому випадку суддя буде діяти не як безсторонній і незалежний суб'єкт розгляду справи, а неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі.
При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, факт порушення ОСОБА_1 п. 10.2 ПДР України не доведено у встановленому законодавством порядку, а суддя позбавлений можливості визначати конкретний пункт ПДР України, який порушила особа.
Ураховуючи, що працівник поліції як сторона обвинувачення не довела наявність у діях ОСОБА_1 порушення п. 10.2 ПДР України, як кваліфіковано у протоколі про адміністративне правопорушення, суд не вбачає в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 124, 247, 251, 256, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Галицький районний суд Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ