Справа № 484/1446/21
Провадження № 2/484/846/21
02 листопада 2021 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Мельничука О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Голубковій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
23.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»), в якому просить визнати виконавчий напис №3938 від 22.09.2020 року, який вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №457-0041009/ФК-08 від 11.08.2008 року у розмірі 230 164 грн 18 коп - таким, що не підлягає виконанню. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.08.2008 року між позивачем та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» (правонаступники: ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», а потім ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») був кладений кредитний договір № 457-0041009/ФК-08. 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. було вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі за № 3938, про стягнення з позивача ( ОСОБА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №457-0041009/ФК-08 від 11.08.2008 року у розмірі 230 164 грн 18 коп, яка виникла за вищевказаним кредитним договором. 01.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. на підставі зазначеного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №65020901 про стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача. Позивач вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. є безпідставним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки його було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки зобов'язання за кредитним договором № 457-0041009/ФК-08 від 11.08.2008 року, який було укладено між позивачем та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» (правонаступники: ПАТ «Дельта», а потім ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»), позивачем виконано у повному обсязі задовго до вчинення виконавчого напису від 22.09.2020 року №3938. Таким чином, на момент вчинення приватним нотаріусом Личуком Т.В. виконавчого напису боржник (позивач) не мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, не перевірив чи не пройшло більше ніж три роки з дня виникнення права вимоги у стягувача, не витребував іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису. Крім цього зазначає, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Разом з позовною заявою позивач надав суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 65020901, яке перебуває у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д.
Ухвалою судді від 23.04.2021 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено та зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 65020901, відкритого 01.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. з примусового виконання виконавчого напису №3938 від 22.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №457-0041009/ФК-08 від 11.08.2008 року у розмірі 230 164 грн 18 коп.
Ухвалою судді від 26.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити розгляд справи в порядку позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.07.2021 року у вказаній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, 28.09.2021 року надав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, вказав, що позов підтримує та просить його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини його неявки суду не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзив із запереченнями на позов не надав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. та приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д. у судове засідання не з'явилися, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Причини їх неявки суду не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Письмових пояснень щодо позову не надали.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази та проаналізувавши їх в сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 11.08.2008 року між позивачем та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» було укладено кредитний договір № 457-0041009/ФК-08.
25.09.2019 року рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області (справа №484/5359/18), яке було залишено без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 10.02.2020 року) було задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та визнано виконаними в повному обсязі його зобов'язання перед банком за кредитним договором №457-0041009/ФК-08 від 11.08.2008 року.
Згідно Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2273/К від 02.07.2020 року, правонаступником ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» є відповідач - ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».
22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. було вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі за № 3938, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №457-0041009/ФК-08 від 11.08.2008 року у розмірі 230 164 грн 18 коп., яка виникла за вищевказаним кредитним договором.
Як убачається із вказано виконавчого напису, приватний нотаріус, на підставі статті 262 ЦК, статей 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, пропонує стягнути на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість, що виникла за кредитним договором № 457-0041009/ФК-08 від 11.08.2008 року, з усіма додатковими угодами, який укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» (правонаступником якого є ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК») та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2273/К від 02.07.2020 року. Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів.
У виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості здійснюється за період з 02 липня 2020 року по 01 вересня 2020 року. Сума заборгованості складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 97821 грн 73 коп; суми заборгованості за відсотками - 132042 грн 75 коп; суми заборгованості за комісіями - 0,00 грн; суми заборгованості за штрафними санкціями - 0,00 грн; суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення нотаріального напису 300 грн. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню - 230164 грн 18 коп.
01.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. на підставі зазначеного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №65020901 про стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача, а також накладено арешт на майно боржника.
Проте, з довідки Первомайського відділення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» №11-61140 від 21.06.2010 року, яку суду надав позивач, вбачається, що кредитний договір №457-0041009/ФКВ-08 від 11.08.2008 року - припинив свою дію з 16.06.2010 року у зв'язку з повним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) зобов'язання за вказаним кредитним договором перед кредитором (ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК»).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій також містить правила та умови вчинення виконавчого напису (Глава 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно із підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Так, пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року за № 662, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Тобто, саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.
Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною в частині з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року за № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносилися до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29 листопада 2001 року, в якій у пункті 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. При цьому, пункт 2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2012 року за № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Як встановлено судом, оспорюваний виконавчий напис стосується стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором № 457-0041009/ФК-08, що був укладений 11.08.2008 року.
Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 22.09.2020 року, тобто на момент, коли заборгованість була повністю погашена позичальником, що підтверджено рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.09.2019 року (справа №484/5359/18).
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 5 липня 2017 року у справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18 від 16 травня 2018 року.
Отже, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна бути безспірною.
Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався щодо існування безспірної заборгованості за кредитним договором № 457-0041009/ФК-08 від 11.08.2008 року, чим порушив норми статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки, у суму заборгованості входить тіло кредиту та відсотки.
Крім цього, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов'язання.
В свою чергу, боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та мати змогу усунути допущені порушення чи оскаржити вимогу у судовому порядку. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Приватним нотаріусом не було надіслано суду будь-яких пояснень з приводу вчиненого виконавчого напису, не надано заперечень (спростувань) заявлених позовних вимог.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ЦПК України, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин щодо безспірності вимог суду не надав.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом допущено порушення порядку його вчинення, не було перевірено безспірність наявної суми заборгованості, крім того не повідомлено боржника щодо вчинення такого напису та надання можливості останньому висловити свої заперечення щодо заборгованості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 82, 263, 265, 272-273, 280-281, 289, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис №3938 від 22.09.2020 року, який вчинений нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 боргу на загальну суму 230 164 грн 18 коп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Первомайська Миколаївської області, РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 40340222, адреса: пл. Солом'янська, 2, м. Київ, 03035.
Третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, адреса: вул. Грушевського, 19, с. Івано-Франківськ, 76000.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, адреса: вул. Садова, 1, офіс 307, м. Миколаїв, 54001.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. На заочне рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Повний текст рішення виготовлено 08.11.2021 року.
Суддя О.В.Мельничук