01 листопада 2021 р.Справа № 520/9923/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної академії аграрних наук України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.06.21 по справі № 520/9923/21
за позовом Національної академії аграрних наук України
до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича
про визнання протиправним, недостовірним та скасування реєстраційного запису,
У червні 2021 року Національна академія аграрних наук України ( далі - НААН України позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича ( далі - приватний нотаріус Клопотов С.Д., відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на сторні позивача - ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , третя особа -1), Державне підприємство «Дослідне господарство «АГРАРНЕ» Інституту рослинництва ім.В.Я. Юр'єва Національної академії аграних наук України ( далі - ДП «АГРАРНЕ» Інституту рослинництва ім.В.Я. Юр'єва НААН України, третя особа - 2), в якому просила:
- визнати протиправним і недостовірним з моменту його вчинення реєстраційний запис № 1004471070032000425 від 30.04.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ( далі - ЄДР) приватним нотаріусом Клопотовим С. Д. стосовно ДП «АГРАРНЕ» Інституту рослинництва ім.В.Я. Юр'єва НААН України щодо «Відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи»;
- скасувати з моменту його вчинення реєстраційний запис № 1004471070032000425 від 30.04.2021, внесений до ЄДР приватним нотаріусом Клопотовим С.Д. стосовно ДП «АГРАРНЕ» Інституту рослинництва ім.В.Я. Юр'єва НААН України шодо «Відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі № 520/9923/21.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції НААН України подало апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням вимог уточненої апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи просило скасувати оскаржувану ухвалу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2021 у справі № 629/1637/21 створила певну передумову для внесення змін до ЄДР, проте не була безпосередньою підставою вчинення відповідачем реєстраційного запису від 30.04.2021 № 1004471070032000425, оскільки не передбачала обов'язку державного реєстратора вчинити реєстраційну дію (внести або скасувати запис), тобто оспорюваний запис внесений не на виконання ухвали суду, внаслідок чого правовідносини між сторонами не є такими, що виникли з приводу неналежного виконання судового рішення місцевого загального суду, ухваленого в порядку ЦПК України, а тому суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказав, що вказаною ухвалою запис про ОСОБА_1 як директора та підписанта скасований не був, а шляхом внесення нового реєстраційного запису на підставі поданих ОСОБА_2 документів відповідачем фактично самостійно, за відсутності будь-яких підстав була анульована чинність попереднього запису від 10.12.2020 № № 1004471070032000425, яким до ЄДР були включені відомості про ОСОБА_1 як керівника та підписанта ДП «АГРАРНЕ» Інституту рослинництва ім.В.Я. Юр'єва НААН України. Заважив, що між сторонами наявний спір виключно з приводу законності дій суб'єкта владних повноважень щодо вчинення реєстраційних дій, а тому в даному випадку відсутні вимоги, що підлягають в розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.
20.08.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у справі № 520/9923/21.
16.09.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
23.04.2021 ухвалою Лозівського Харківської обл. заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії реєстраційного запису від 10.12.2020 №1004471070031000425 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» щодо виключення з ЄДР відомостей про ОСОБА_3 в якості керівника та підписанта ДП «АГРАРНЕ» Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва НААН України та включення відомостей про ОСОБА_2 в якості керівника та підписанта Державного підприємства ДП «АГРАРНЕ» Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва НААН України.
30.04.2021 о 20:59 до ЄДР приватним нотаріусом Клопотовим С.Д. стосовно ДП "ДГ "АГРАРНЕ" ІНСТИТУТУ РОСЛИННИЦТВА НААН" України були внесені зміни у частині «Відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи», а саме - внесено реєстраційний запис наступного змісту: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 30.04.202120:59:18,1004471070032000425. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. ОСОБА_4 Приватний нотаріус Клопотов С.Д.».
Вважаючи, що державний реєстратор не мав передбачених законом підстав для проведення реєстраційної дії шляхом внесення нового реєстраційного запису від 30.04.2021 №1004471070032000425 звернувся до суду із позовом.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням нотаріусом ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2021 у справі № 629/1637/21, ухваленого в порядку ЦПК України, а відтак заявлений до вирішення спір, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 446 ЦПК України, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням, наведеним в п. 1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ч.1 ст. 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб'єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду сформувала раніше в постановах від 29 травня 2019 у справі №824/998/16-а та від 03.11.2020 у справі №815/6832/16.
Колегія суддів зауважує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу, що згідно з п. 1 ч. 1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Юрисдикція цивільних справ визначена ст. 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням нотаріусом ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2021 у справі № 629/1637/21 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ДП «АГРАРНЕ» Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва НААН України, НААН України, третя особа - Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН України про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яка розглядається в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що НААН України є відповідачем у справі 629/1637/21, а спірні правовідносини пов'язані з виконанням судового рішення у вказаній справі, ухваленого в порядку ЦПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений до вирішення спір, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 446 ЦПК України, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Посилання апелянта на те, що оспорюваний запис внесений не на виконання ухвали суду, внаслідок чого правовідносини між сторонами не є такими, що виникли з приводу неналежного виконання судового рішення місцевого загального суду, ухваленого в порядку ЦПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки реєстраційні дії відповідача пов'язані з виконання ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2021 у справі № 629/1637/21, а питання щодо неточності її виконання є предметом розгляду у справі, в межах якої винесено дане судове рішення.
Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року по справі № 520/9923/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді Я.В. П'янова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 08.11.2021