Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
08 листопада 2021 р. Справа № 520/11914/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021, по справі № 520/11914/21
за позовом Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність"
до Харківської міської ради
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та вчинити певні дії,
Харківська територіальна організація Політична партія "Європейська солідарність" звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Харківської міської ради щодо прийняття рішень про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова, зобов'язати Харківську міську раду утриматися від прийняття рішень про перейменування проспекту Петра Грнгоренка на проспект Маршала Жукова;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо нездійснення демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме зображення серпа та молота на фасаді будівлі Харківської міської ради за адресою: площа Конституції, буд, 7, м. Харків, зобов'язати Харківську міську раду здійснити демонтаж символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме зображення серпа та молота на фасаді будівлі Харківської міської ради за вказаною адресою;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо нездійснення демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме макету ордена із зображенням В.І. Леніна у ході будівлі Харківської міської ради за адресою: площа Конституції, буд. 7, м. Харків, зобов'язати Харківську міську раду здійснити демонтаж символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме макету ордена із зображенням В.1. Леніна у холі будівлі Харківської міської ради за вказаною адресою.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем своєчасно усунуто недоліки апеляційної скарги. Також апелянт звертав увагу, що судом першої інстанції зазначено, що лише одна з трьох позовних вимог суперечить вимогам КАС України. У той час, як стосовно інших двох судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 06.07.2021 не вказано. Отже, на думку позивача, такі висновки суду першої інстанції порушують гарантоване право позивача на доступ до правосуддя.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.
Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху.
У свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову.
Судовим розглядом встановлено, що підставою повернення адміністративного позову Харківської територіальної організації Політична партія "Європейська солідарність" стали висновки суду першої інстанції щодо неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків адміністративного позову.
Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 позивачу запропоновано протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали суду усунути недоліки адміністративного позову, шляхом подання до суду уточненого адміністративного позову з належним чином сформульованими позовними вимогами та доказами, на яких ґрунтуються такі вимоги.
На виконання вимог зазначеної ухвали Харківською територіальною організацією Політична партія "Європейська солідарність" у встановлений судом строк подано уточнений адміністративний позов, у якому позовні вимоги сформульовані наступним чином:
- визнати протиправними дії Харківської міської ради щодо прийняття рішення № 1667/19 від 19.06.2019 «Про розгляд електронної петиції», рішення № 2075/20 від 26.02.2020 «Про розгляд подання та зміну назви (перейменування) об'єкта топоніміки», пункту 1 рішення «Про вшанування історичної пам'яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» від № 42/21 від 24.02.2021, зобов'язати Харківську міську раду утриматися від подальшого прийняття рішень, якими здійснюється перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо нездійснення демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме зображення серпа та молота на фасаді будівлі Харківської міської ради за адресою: площа Конституції, буд. 7, м. Харків, зобов'язати Харківську міську раду здійснити демонтаж символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме зображення серпа та молота на фасаді будівлі Харківської міської ради за вказаною адресою;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо нездійснення демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме макету ордена із зображенням В.І. Леніна у холі будівлі Харківської міської ради за адресою: площа Конституції, буд. 7, м. Харків, зобов'язати Харківську міську раду здійснити демонтаж символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме макету ордена із зображенням В.І. Леніна у холі будівлі Харківської міської ради за вказаною адресою.
Також, до уточненого адміністративного позову додано докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив про неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків, указаних в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Так, вимоги до позовної заяви встановлені ст. 160 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Стосовно висновків суду першої інстанції щодо невиконання позивачем вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 про залишення позовної заяви без руху в частині вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішень про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова, зобов'язання відповідача утриматися від прийняття рішень про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова колегія суддів зазначає наступне.
Так, на думку суду першої інстанції, недоліки позовної заяви в частині зазначеної вимоги полягають у не зазначенні дій щодо прийняття яких конкретно рішень суду слід визнати протиправними, не зазначено обов'язкові реквізити цих рішень, не додано копій таких рішень, з яких вбачається порушення прав позивача, а також не обґрунтовано які саме рішення та чим саме порушують права та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 5 КАС України визначені відповідні способи захисту порушених прав при зверненні до суду. Водночас, наведений перелік не є вичерпним, оскільки це прямо випливає з положень частини другої статті 5 КАС України, яка вказує на те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У той же час, ч. 3 ст. 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Так, системний аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
При цьому, закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, у який спосіб може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Позивач, уточнюючи позовні вимоги на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 про залишення позовної заяви без руху, зазначив про протиправність дій відповідача, яка полягала у прийнятті рішення № 1667/19 від 19.06.2019 «Про розгляд електронної петиції», рішення № 2075/20 від 26.02.2020 «Про розгляд подання та зміну назви (перейменування) об'єкта топоніміки», пункту 1 рішення «Про вшанування історичної пам'яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» від № 42/21 від 24.02.2021.
Зі змісту уточненого адміністративного позову встановлено, що позивач виклав зміст рішень відповідача, які вважає протиправними, описав, у чому полягало порушення прав такими рішеннями, сформулював наслідки, які, на його думку, настали внаслідок таких рішень, виклав обґрунтування наявності права звернення до суду із даним позовом.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що зміст позовної заяви викладений в обсязі, з якого можна визначити характер спірних правовідносин, спосіб, у який може бути відновлено порушене право, передбачений ст. 5 КАС України, шляхом прийняття одного з рішень, визначеного ст. 245 КАС України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту ч. 4 ст. 160 КАС України вбачається право позивача викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, з метою чого позивач в даному питанні користується певною свободою. При цьому, суд має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях.
Отже, оцінюючи поданий позивачем адміністративний позов, колегія суддів доходить висновку, що викладені у ньому вимоги та обставини є зрозумілими і дають можливість їх розглянути та вирішити справу по суті.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що будь-яких висновків щодо недоліків адміністративного позову в частині інших позовних вимог, а саме щодо визнання протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо нездійснення демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме зображення серпа та молота на фасаді будівлі Харківської міської ради за адресою: площа Конституції, буд. 7, м. Харків, зобов'язання Харківської міської ради здійснити демонтаж символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме зображення серпа та молота на фасаді будівлі Харківської міської ради за вказаною адресою; визнання протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо нездійснення демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме макету ордена із зображенням В.І. Леніна у холі будівлі Харківської міської ради за адресою: площа Конституції, буд. 7, м. Харків, зобов'язання Харківської міської ради здійснити демонтаж символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме макету ордена із зображенням В.І. Леніна у холі будівлі Харківської міської ради за вказаною адресою, судом першої інстанції не сформовано.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, з огляду на що ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У той же час, колегія суддів звертає увагу, що ЄСПЛ неодноразово висловлював у своїх рішеннях позицію щодо необхідності уникнення судами зайвого формалізму.
Зокрема, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення про повернення позовної заяви позивачу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такого рішення.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 по справі № 520/11914/21 скасувати.
Адміністративну справу № 520/11914/21 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов