Головуючий І інстанції: С.М. Глазько
08 листопада 2021 р. Справа № 480/2075/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2021, по справі № 480/2075/21
за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, складені ГУ ДПС у Сумській області Марцоню Ж.В. № 5768794-5033-1805 від 15.05.2020 та ОСОБА_3 № 37336-5033-1805 від 25.05.2020, якими визначено суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб по 27 150,57 грн кожному.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 відмовлено в задоволенні позову.
Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування зазначила про не врахування судом першої інстанції, що чинне законодавство не містить положень, які б покладали на малолітніх осіб обов'язок із сплати податків. Відтак, на думку скаржника, малолітні особи не є платниками податків і узгодження податкового зобов'язання повинне проводитись не з ними, а з батьками шляхом складання і направлення податкових повідомлень-рішень на ім'я батьків. Також апелянт зазначила, що вона звільнена від сплати земельного податку за своїх синів, оскільки є платником єдиного внеску.
Головне управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст.308, п. 3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які у зв'язку зі смертю свого батька ОСОБА_4 прийняли у спадщину земельну ділянку з кадастровим номером №5910400000:06:017:0004 в м. Конотоп, загальною площею 0,9339 га, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 39).
15.05.2020 Головне управління ДПС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення № 5768794-5033-1805, яким ОСОБА_2 визначено земельний податок з фізичних осіб за 2020 у сумі 27 150,57 грн (а.с. 40).
25.05.2020 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 37336-5033-1805, яким ОСОБА_3 визначено земельний податок з фізичних осіб за 2020 у сумі 27 150,57 грн (а.с. 40).
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач як законний представник своїх дітей, звернулася до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельний податок на земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах і сплачується законними представниками зазначених осіб (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.
Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Положеннями п. 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Приписи п. 286.1 ст. 286 ПК України визначають, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В абз. 1 п. 286.5 ст. 286 ПК України закріплено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПК України грошові зобов язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Відповідно до п. 99.5 ст. 99 ПК України батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) малолітніх/неповнолітніх, опікуни недієздатних, особи, на яких покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні представники платників податків - фізичних осіб), повинні від імені відповідних фізичних осіб: подати за наявності підстав контролюючому органу заяву для реєстрації таких фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та у випадках, передбачених цим Кодексом, іншу інформацію, необхідну для ведення зазначеного Державного реєстру; своєчасно подавати належним чином заповнені декларації про доходи та майно; у випадках, передбачених цим Кодексом, вести облік доходів і витрат; виконувати інші обов'язки, визначені цим Кодексом.
Згідно п. 99.6 ст. 99 ПК України законні представники платників податків - фізичних осіб несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами для платників податків, за невиконання обов'язків, зазначених у пункті 99.5 цієї статті.
Колегія суддів зазначає, що перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України. Проте, пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей зазначеною статтею не передбачені.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно нараховано земельний податок на земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про відсутність підстав для нарахування її синам земельного податку, оскільки останні є малолітніми особами, а на ім'я ОСОБА_1 відповідачем не складалися податкові повідомлення-рішення.
Доводи апелянта про те, що вона звільнена від сплати земельного податку за своїх синів, оскільки є платником єдиного внеску, колегія суддів вважає необгрунтованими, так як з урахуванням наведених вище правових норм, платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а у разі, якщо такі власники є малолітніми або неповнолітніми особами - їх грошові зобов'язання виконують батьки.
За таких обставин судова колегія вважає, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 5768794-5033-1805 від 15.05.2020 та № 37336-5033-1805 від 25.05.2020 є правомірними та не підлягають скасуванню.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 по справі № 480/2075/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов