08 листопада 2021 р.Справа № 520/22376/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 04.11.21 року по справі № 520/22376/21
за позовом ОСОБА_1
до Київської районної у місті Харкові територіальної виборчої комісії Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської районної у місті Харкові територіальної виборчої комісії Харківської області (далі за текстом також - відповідач, Київська ТВК), в якому просив суд:
- зобов'язати Київську районну у місті Харкові територіальну виборчу комісію Харківської області провести повторний перерахунок голосів виборців з виборів Харківського міського голови Харківського району Харківської області на позачергових виборах Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року на виборчих дільницях №631287, №631691, №631265, №63127, №631244, №631298, №631289, №631284, №631296, №631292, №631279, №631276, №631257, №631297, №631294, №631240, №631274, №631299, №631271, №631270, №631245, №631263, №631301, №631249, №631264, №631295, №631291, №631290 з виборів Харківського міського голови Харківського району Харківської області від 31.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що від довіреної особи позивача позивачу стало відомо, що транспортування документів, зазначених у частині десятій статті 251 Виборчого кодексу України, було здійснено з порушенням ч. 1 ст. 253 Виборчого кодексу України, а саме, не у складі трьох членів комісії, у тому числі голови та заступника, та поліцейського, а меншої кількості, також довіреною особою позивача було виявлено при візуальному огляді наявність ознак розпечатування пакетів із запакованими документами, зазначеними у частині десятій статті 251 цього Кодексу, про що довіреною особою позивача було складено відповідний акт, який додатково підписано двома виборцями. Між тим, відповідач не перевірив відповідність транспортування документів, зазначених у частині десятій статті 251 цього Кодексу, що було здійснено з порушенням ч. 1 ст. 253 Виборчого кодексу України, та не вжив дій, передбачених ч. 10 ст. 254 Виборчого кодексу України.
Також позивач вважає, що під час перерахунку голосів, відданих за інших кандидатів, ці голоси замість цих кандидатів зарахувалися за кандидата ОСОБА_2 , що ставить під сумнів результати підрахунку голосів на цих виборчих дільницях.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 року по справі № 520/22376/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської районної у місті Харкові територіальної виборчої комісії Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 по справі № 520/22376/21 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що Актом про виявлення порушень Виборчого кодексу України були встановлені порушення відповідачем порядку транспортування виборчої документації. Відповідач доказів, які б спростовували зазначені порушення, суду не надав.
В свою чергу, позивач зауважує, що територіальна виборча комісія в принципі не може спростувати твердження та докази про порушення з боку дільничної виборчої комісії, оскільки ці порушення було скоєно поза межами приміщення територіальної виборчої комісії, на етапі транспортування виборчої документації, а не на етапі її прийняття територіальною виборчою комісією. Отже, наявність трьох членів дільничної комісії при прийнятті виборчої документації територіальною виборчою комісією не може бути доказом того, що під час транспортування, а саме поза межами територіальної виборчої комісії виборча документація супроводжувалася трьома членами виборчої комісії та поліцейським. Та навіть у разі подання територіальною виборчою комісією витягу з протоколу безперервного засідання, там не зазначені прізвища та ініціали членів дільничної виборчої комісії, які мали здійснювати транспортування виборчої документації, а отже відсутні допустимі докази, що передання виборчої документації дільничної виборчої комісії до територіальної виборчої комісії було здійснено саме тими членами дільничної виборчої комісії, які було визначено цієї комісією для здійснення транспортування виборчої документації.
Позивач просить апеляційний суд звернути увагу, що порушення порядку транспортування виборчої документації було зафіксовано перед входом до територіальної виборчої комісії, про що було складено Акт про виявлення порушень Виборчого кодексу України, який завірено двома виборцями, та який є належним доказом вчинення цього порушення дільничною виборчою комісією, в якому вказано конкретне порушення з боку дільничної виборчої комісії, а саме: кількість членів комісії разом з поліцейським, які супроводжували виборчі документи від дільничної до територіальної комісії було менше ніж чотири особи. Це ж саме порушення зазначено у Акті про виявлення порушень Виборчого кодексу України, яким позивач обґрунтовував свої вимоги.
При цьому, позивач зауважує, що велика кількість складених актів про виявлення порушень Виборчого кодексу України та, як наслідок, позовів до суду не може мати наслідком ставлення під сумнів цих актів, а свідчить лише про те, що зафіксовані у цих актах порушення мали масовий характер. Маючи попередньо інформацію про можливе вчинення порушень під час транспортування виборчої документації, відповідні суб'єкти виборчого процесу склали проекти актів щодо всіх дільничних комісій відповідного району, виїхали під територіальні виборчі дільниці та у разі виявлення ними порушень порядку транспортування виборчої документації фіксували ці порушення, використовуючи підготовлені ними проекти актів, підписуючи їх разом з виборцями. Якщо такі порушення дільничних виборчих комісії зафіксувати не вдалося, то такі акти не складалися.
Також, позивач вважає, що територіальною виборчою комісією було фактично позбавлено його права звернутися зі скаргою на дільничну виборчу комісію щодо порядку транспортування нею виборчої документації, оскільки відповідно до приписів Виборчого кодексу України він має право звернутися з такою скаргою протягом двох днів з моменту вчинення дільничною виборчою комісією такого порушення. Проте, дільничною виборчою комісією було складено 01.11.2021 протокол про підрахунок голосів на виборчій дільниці, а протокол районною територіальною виборчою комісією про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови було складено також 01.11.2021, тобто через декілька годин після складення дільничною виборчою комісією протоколу про підрахунок голосів на виборчій дільниці. Таким чином, позивач фізично не міг встигнути за такий короткий термін підготувати та подати скарги до територіальної виборчої комісії на дії дільничної виборчої комісії, тим більше, що строк на подання скарг спливав тільки 03.11.2021 о 23.59, тобто через два дні після того, як районна територіальна виборча комісія склала протокол про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови та унеможливила подання апелянтом таких скарг, та ефективно захисти його порушені права.
В свою чергу, позивач вважає, що під час перерахунку голосів, відданих за інших кандидатів, ці голоси замість цих кандидатів зарахувалися відповідачем за кандидата ОСОБА_2 , що ставить під сумнів результати підрахунку голосів на цій виборчій дільниці. Ці обставини підтверджені відповідними публікаціями у пресі, у тому числі ГО “ОПОРА”, спостерігачі якої спостерігали за цими виборами, та наявними у апелянта протоколами.
Також позивач просить суд звернути увагу, що його вимога щодо проведення перерахунку голосів не порушує прав та інтересів відповідача, а навпаки, збільшує авторитет міської влади та довіру до неї у суспільстві.
Представник відповідача, Київської ТВК, своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи, що справа належить до окремих категорій термінових адміністративних справ, відповідно до ст. 273 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 25.09.2021 № 153 ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на позачергових виборах Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року, що підтверджується посвідченням № 2 від 25.09.2021.
Київською районною у місті Харкові територіальною виборчою комісією Харківської області складено протокол про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Київського територіального виборчого округу від 01.11.2021, на підставі протоколів дільничних виборчих комісій №631287, №631691, №631265, №63127, №631244, №631298, №631289, №631284, №631296, №631292, №631279, №631276, №631257, №631297, №631294, №631240, №631274, №631299, №631271, №631270, №631245, №631263, №631301, №631249, №631264, №631295, №631291, №631290 з виборів Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року.
Стверджуючи про порушення вимог ч. 1 ст. 253 Виборчого кодексу України в частині здійснення транспортування виборчих документів в меншій кількості відповідальних осіб, як це передбачено Виборчим кодексом України, та з ознаками розпечатування пакетів з виборчими документами, невжиття відповідних заходів Київською ТВК, передбачених ч. 10 ст. 254 Виборчого кодексу України, щодо вказаних подій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки на підтвердження доводів позовної заяви з приводу того, що транспортування документів, зазначених у ч.10 ст. 251 Виборчого кодексу України, здійснено з порушенням ч.1 ст. 253 Виборчого кодексу України, а також наявності ознак розпечатування пакетів із вказаними документами, позивачем не було надано до суду жодного доказу. Посилаючись на приписи ч.ч. 9, 10 ст. 254, ч. 7 ст. 239 Виборчого кодексу України, суд також вказав, що позивачем не було надано до матеріалів справи доказів на підтвердження звернення офіційного спостерігача із заявою чи скаргою до виборчої комісії у межах відповідного виборчого округу щодо усунення порушень, зазначених у актах від 01.11.2021.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Конституція України гарантує громадянам України право вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування (стаття 38); народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69).
Гарантії права громадян на участь у виборах, регулювання підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів визначено Виборчим кодексом України № 396-ІХ від 19.12.2019 (далі по тексту - ВК України).
Статтею 2 ВК України регламентовано, що підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, цим Кодексом, Законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.
Згідно з частиною 1 статті 19 ВК України виборчі права громадян України захищаються законом. Громадяни мають право на захист своїх виборчих прав та інших прав на участь у виборчому процесі шляхом оскарження порушень до відповідних виборчих комісій або у судовому порядку. За порушення виборчих прав громадян винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
Частинами 1-3 статті 32 Виборчого кодексу України встановлено, що в Україні утворюються і діють передбачені Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.
До виборчих комісій належать: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) територіальні виборчі комісії; 4) дільничні виборчі комісії.
За приписами частин першої, четвертої, п'ятої статті 33 ВК України виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства.
Територіальні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів.
Територіальні виборчі комісії є комісіями вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій з відповідних місцевих виборів.
Дільничні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення загальнодержавних і місцевих виборів у межах відповідних виборчих дільниць.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ВК України дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з кожних місцевих виборів по кожному виборчому округу, в яких проводилося голосування на виборчій дільниці.
Пакети з протоколами дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, виборчими бюлетенями, контрольними талонами і предметами, списками виборців, а також (за наявності) окремими думками членів виборчої комісії, викладеними у письмовій формі, актами, заявами, скаргами та рішеннями, прийнятими комісією, після закінчення засідання комісії транспортуються до відповідної територіальної виборчої комісії у порядку, визначеному статтею 253 цього Кодексу (ч.10 ст. 251 ВК України).
Статтею 253 ВК України визначено порядок транспортування і передачі виборчих документів до територіальної виборчої комісії.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 253 ВК України транспортування документів, зазначених у частині десятій статті 251 цього Кодексу, здійснюється головою або заступником голови дільничної виборчої комісії та іншими двома членами цієї комісії - представниками різних суб'єктів подання кандидатур до складу відповідної дільничної виборчої комісії. Під час транспортування виборчих документів членами дільничної виборчої комісії їх супроводжують поліцейські, а у разі необхідності, за зверненням територіальної виборчої комісії, - співробітники Служби безпеки України, які повинні забезпечити охорону під час транспортування. Інші члени дільничної виборчої комісії, не зайняті у транспортуванні виборчих документів, кандидати, їх довірені особи, уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі за їхнім бажанням можуть також супроводжувати транспортування таких документів. Супроводження таких документів іншими особами забороняється. Під час транспортування документів забороняється розпечатувати пакети з виборчими бюлетенями та іншою документацією.
Транспортування виборчої документації до відповідних територіальних виборчих комісій здійснюється відразу після складання протоколів про підрахунок голосів виборців з усіх місцевих виборів по всіх виборчих округах, голосування на яких організовувалося дільничною виборчою комісією.
Згідно з ч. 5 ст. 253 ВК України протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інші документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній територіальній виборчій комісії на її засіданні членами дільничної виборчої комісії, які здійснювали транспортування виборчої документації відповідно до частини першої цієї статті.
Статтею 254 Виборчого кодексу України визначено порядок прийняття та розгляду документів дільничних виборчих комісій територіальною виборчою комісією, за змістом частин першої, третьої та п'ятої яких, з моменту закінчення голосування територіальна виборча комісія розпочинає безперервне засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування та результатів відповідних місцевих виборів у виборчому окрузі.
На вказаному засіданні територіальної виборчої комісії голова територіальної виборчої комісії або визначений ним член комісії приймає запечатані пакети з протоколами дільничних виборчих комісій, розпечатує їх та оголошує зміст протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях, а також приймає запечатані пакети з іншими виборчими документами, передбаченими частиною десятою статті 251 Кодексу. Час прийняття територіальною виборчою комісією протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, перелік прийнятих виборчих документів і занесені до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці відомості фіксуються у протоколі засідання територіальної виборчої комісії.
За результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що надійшли до територіальної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, територіальна виборча комісія приймає одне з передбачених частиною п'ятою статті 254 Кодексу рішень, а саме: врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці; зобов'язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки шляхом складання протоколу з позначкою “Уточнений”; провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому Кодексом.
Обставини, які обумовлюють проведення ТВК повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, регламентовано положеннями цієї ж статті.
Передусім, частиною дев'ятою статті 254 Виборчого кодексу України встановлено, за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами в депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами місцевих організацій політичних партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.
Правовими положеннями частини десятої статті 254 Виборчого кодексу України визначено, що у разі наявності акта або письмової заяви осіб, зазначених у частині першій статті 253 Кодексу, про порушення вимог Кодексу під час транспортування протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інших документів до територіальної виборчої комісії територіальна виборча комісія може, а в разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами, а також неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії - зобов'язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів виборців на цій дільниці.
Прийняття територіальною виборчою комісією рішення про проведення повторного підрахунку голосів, у разі виявлення порушення цілісності пакетів із запакованими документами, а також неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії після прийняття виборчих документів від дільничної виборчої комісії не допускається.
Отже, вищенаведеними правовими нормами закріплено, що вирішення ТВК питання про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці за заявами або скаргами, підтвердженими, відповідно, оформленими актами про порушення вимог Кодексу під час проведення голосування, здійснюється під час прийняття виборчих документів від дільничної виборчої комісії, тобто в ході їх прийому.
Водночас, після завершення прийняття документів дільничної виборчої комісії та без достатніх правових підстав прийняття територіальною виборчою комісією рішення про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці не допускається.
Указані положення Виборчого кодексу України забезпечують встановлення територіальною виборчою комісією результатів голосування в умовах швидкоплинності виборчого процесу та незворотності його етапів.
Виборчий процес є незворотнім та безперервним, усі виборчі процедури тісно взаємопов'язані та здійснюються в чіткій послідовності та регламентовані строки, які не підлягають поновленню. Тобто виборчому процесу притаманний темпоральний аспект, сутність якого полягає у тому, що цілеспрямована діяльність суб'єктів виборчого процесу неминуче розгортається у часі.
Темпоральний вимір виборчого процесу порівняно з іншими юридичними процесами особливо важливий у зв'язку з винятковою роллю виборів як форми здійснення волевиявлення народу, адже проміжок часу, в межах якого відбувається виборчий процес, характеризується специфічним станом суспільства і держави.
Стверджуючи про допущення у спірних відносинах порушень ч. 1 ст. 253 ВК України та недотримання відповідачем ч. 10 ст. 254 ВК України, позивач посилається на акти про виявлення порушень ВК України від 01.11.2021 (а.с. 4 - 30), які, як він зазначає, не надавалися із заявами або скаргами до ТВК через обмаль часу, який минув між подіями, що зумовили звернення до суду, та прийняттям рішення про підрахунок голосів.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши зміст 28 вказаних актів, колегією суддів встановлено, що вони складені 01.11.2021 у м. Харків офіційним спостерігачем від Громадської організації "ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ПЕРЕДВИБОРЧИХ ПРОГРАМ" на позачергових виборах Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року ОСОБА_3 , посвідчення № 14 від 22.10.2021 року, та підписані двома виборцями - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тотожні за змістом, окрім номерів дільничних виборчих комісій.
В свою чергу, позивачем по даній справі є кандидат на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області ОСОБА_1 , який в позові вказує, що вищенаведені акти складено його довіреною особою.
При цьому, необхідно зауважити, що вказані акти мають лише загальні формулювання щодо суті вказаних порушень. Такі твердження не ґрунтуються на конкретних фактах, щодо транспортування яких саме документів йде мова (назва, дата, ким складено), що враховуючи зміст частини 10 ст. 251 ВК України, яка містить досить широкий перелік таких документів (протоколи дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, виборчі бюлетені, контрольні талони і предмети, списки виборців, а також (за наявності) окремі думки членів виборчої комісії, викладені у письмовій формі, акти, заяви, скарги та рішення), позбавляє можливості чітко визначити, щодо яких виборчих документів при візуальному огляді було виявлено ознаки розпечатування.
Щодо виявленого порушення в частині здійснення транспортування виборчих документів в меншій кількості відповідальних осіб, як це передбачено Виборчим кодексом України, то з огляду на зміст актів, з яких не вбачається прізвищ осіб, які повинні були здійснити транспортування, однак не вчинили певних дій, та, враховуючи посилання в апеляційній скарзі на наявність трьох членів дільничої комісії при прийнятті виборчої документації ТВК, слід дійти висновку про довільний та необґрунтований характер такого підтвердження.
Складення актів офіційним спостерігачем від Громадської організації "ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ПЕРЕДВИБОРЧИХ ПРОГРАМ", а не довіреною особою ОСОБА_1 , а також незрозумілість суті порушень ВК України, які ними засвідчено, свідчать про неналежність актів, як доказу.
Згідно з ч. 16 ст. 36 ВК України заяви, скарги та інші документи, що надійшли до виборчої комісії, мають право приймати члени відповідної виборчої комісії, уповноважені на це її рішенням. Усі заяви, скарги та інші документи приймаються та реєструються у виборчій комісії у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.
Положеннями ч. 4 ст. 250 ВК України встановлено, що у разі якщо під час проведення голосування до дільничної виборчої комісії надходили заяви, скарги щодо порушень, що мали місце під час проведення голосування на виборчій дільниці, дільнична виборча комісія розглядає їх на початку засідання, до початку підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.
Виходячи зі змісту апеляційної скарги, позивач підтверджує, що із заявами або скаргами до відповідної виборчої комісії з додаванням актів від 01.11.2021 про порушення вимог ч. 10 ст. 251, ч. 1 ст. 253, ч. 10 ст. 254 ВК України не звертався.
Будь-яких доказів щодо звернення із заявами або скаргами на дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій з вищезазначеного приводу до суду апеляційної інстанції позивачем не надано.
Колегія суддів зауважує, що відсутність звернення з заявою або скаргою з додаванням актів від 01.11.2021 до ТВК свідчить про не доведення до відома останньої щодо змісту подій, які відображені у вказаних актах, що, в свою чергу, унеможливлює вважати такі документи прийнятними суду в якості доказу на підтвердження порушення ч. 10 ст. 251, ч. 1 ст. 253, ч. 10 ст. 254 ВК України.
Посилання апелянта на відсутність можливості подати у встановлений законодавством строк скарги на порушення дільничною виборчою комісією вимог ВК України, з огляду на складення ТВК протоколу про результати голосування з виборів через декілька годин після прийняття протоколу дільчної виборчої комісії, спростовуються змістом самої апеляційної скарги, в якій зазначено, що акти про виявлення порушень ВК України були складені довіреними особами позивача завчасно. Отже, їх складання, з урахуванням обсягу інформації, яку містять акти, викладеної на одному аркуші, не потребувало додаткового часу на їх підготовку для подання до ТВК разом з відповідними скаргами.
Доводи апеляційної скарги про те, що на подання скарги до ТВК законодавством передбачено строк тривалістю два дні є такими, що суперечать приписам ч. 3 ст. 66 ВК України, за якою скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.
Окрім того, необхідно зауважити, що, як зазначає сам позивач у позовній заяві, порушення ВК України, вчиненням яких обґрунтовано позовні вимоги, а саме, транспортування документів, зазначених у ч. 10 ст. 251 ВК України з порушенням ч.1 ст. 253 ВК України, у меншому складі ніж трьох членів комісії та поліцейського та виявлення ознак розпечатування пакетів із запакованими документами, мали місце поза межами приміщення ТВК, зокрема, що з огляду на неподання позивачем до останньої жодної скарги з приводу вказаних обставин, свідчить про відсутність у ТВК, з об'єктивних причин, будь-яких відомостей щодо вчинення дільничною виборчою комісією таких порушень, та відповідно, законних підстав для вжиття заходів, передбачених ч. 10 ст. 254 ВК України.
Посилання апелянта на те, що під час перерахунку голосів, відданих за інших кандидатів, ці голоси замість цих кандидатів зарахувалися за кандидата ОСОБА_2 , суд вважає документально не доведеними та не підтвердженими належними та допустимими доказами. Окрім того, наявний в матеріалах справи Протокол про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови в Єдиному одномандатному міському виборчому окрузі в межах Київського територіального виборчого округу підписаний всіма членами комісії за відсутності окремих думок.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є правомірним.
Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (№ 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (№ 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміну розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 250, 272, 273, 278, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 по справі № 520/22376/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк