Миколаївської області
Справа №477/1117/21
Провадження №3/477/1027/21
27 жовтня 2021 року місто Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого бригадиром мотофілюги ТОВ -«, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №117976 від 23 травня 2021 року, о 19.30 того дня, ОСОБА_1 керував річковою морською мотофілюгою номер ЯМК0037 поблизу причалу № 433 по вул. Набережній в с. Лимани Вітовського району Миколаївської області в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння був здійснений зі згоди водія на місці зупинки за допомогою алкотестера «Alcotest Drager 6810», тест якого показав 1.35 проміле алкоголю, чим порушив підпункт а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав та вказав, що 23 травня 2021 року вони прибули до причалу в с. Лимани Вітовського району Миколаївської області, де зупинилися і відпочивали, але на вечір піднявся шторм і їх плавучий транспортний засіб - мотофілюгу почало бити об інші плавзасоби, пришвартовані біля причалу. Він намагався відійти на мотофілюзі далі від них, але через шторм відійшла вода і філюга стала на мілину. Потім йому все ж вдалося це зробити, але приїхали багато поліцейських, яких викликав власник причалу, і звинуватили його в керуванні морським транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Він був незгоден у такому звинуваченні, оскільки перед тим алкоголь не вживав. Згодився на продуття алкотестера, який показав, що він стані алкогольного сп'яніння. Був незгоден з цим, але поліцейські на це ніяк не відреагували.
Суд, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши докази в справі, прийшов до наступних висновків.
В протоколі записано, що ОСОБА_1 порушив підпункт а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
В той же час, згідно положень Правила дорожнього руху України їх дія розповсюджується на учасників дорожнього руху України і не регулюють діяльність річкового або морського транспортних засобів.
Так, відповідно до п. 1.2.6. Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 91 від 16 лютого 2004 року, при керуванні судном судноводію забороняється
перебувати в стані втоми чи сп'яніння.
За порушення цього пункту Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В п. 3 розділу І цієї Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, у тому разі, якщо водій відмовився від огляду на місці чи був незгоден з його результатами (п.п. 6 та 7 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 9, розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 22, розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Статтею 266 КУпАП визначений порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та проведення огляду таких осіб на стан сп'яніння.
Так, згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Це неодноразово визначено правовими позиціями ЄСПЛ, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
ЄСПЛ в своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» відмітив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» ЄСПЛ, окрім того, що визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачено санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом, також підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
В рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
З дослідженого відеозаписів відеореєстратора поліцейських встановлено, що дійсно, ОСОБА_1 керував плавучим транспортним засобом, а потім на пропозицію поліцейських продув газоаналізатор, який видав показник 1,35 проміле алкоголю.
В той же час, після завершення продуття відеозапис далі відсутній. Тобто невідомо достовірно чи був ОСОБА_1 згоден з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного на місці, чи ні.
В письмових поясненнях присутніх при цьому двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які долучені до протоколу також записано факт продуття алкотестеру, але не записано чи був він з ним згоден.
В судовому засіданні він вказав, що сумнівався в них, і був незгоден. си ні
Крім того, до протоколу не було додано будь-яких дозвільних, сертифікаційних та реєстраційних документів на відеозаписуючий пристрій, яким здійснено відеозапис, а при його дослідженні вбачається, що він здійснений не нагрудним відеореєстратором, оскільки в записі відсутні необхідні дані щодо часу його вчинення.
Таким чином слід зробити висновок, що поліцейські порушили порядок огляду на місці зупинки, оскільки після продуття алкотетстра не встановили чи згоден водій з його результатами, не роз'яснили, що він може бути незгоден з ним і пройти на протязі двох годин огляд у найближчому медичному закладі.
Поліцейськими не було належним чином виконані вимоги законодавства щодо огляду особи на визначення стану сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що законність складання протоколу про адміністративне правопорушення з врахуванням усіх наведених обставин, викликають розумні сумніви, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких встановлених обставин, слід дійти висновку про необхідність закриття провадження у даній справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 256, 266, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за
ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд.
Суддя Р.В. Козаченко