02 листопада 2021 р.Справа № 520/14398/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 11.06.21 року по справі № 520/14398/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.08.2020 №00601/5806-2038 у сумі 25000,00 грн. за 2016 рік;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.08.2020 №00602/5806-2038 у сумі 25000,00 грн. за 2017 рік;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.08.2020 №00603/5806-2038 у сумі 12 500,00 грн. за 2018 рік;
- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області повернути надмірно сплачені до Державного бюджету України грошові кошти за податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2016 №111/1304, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2017 №2038-121/1303, яким визнано суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2019 №0000418-5806-2038, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 12500,00 грн.;
- зобов'язати ГУ ДПС у Харківській області підготувати і передати для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом протиправно, з огляду на встановлені судом обставини у справі №520/5882/19, відтак підлягають скасуванню, а надмірно сплачені кошти - поверненню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2021р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.08.2020 №00601/5806-2038 у сумі 25000,00 грн. за 2016 рік. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.08.2020 №00602/5806-2038 у сумі 25000,00 грн. за 2017 рік. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.08.2020 №00603/5806-2038 у сумі 12 500,00 грн. за 2018 рік. Визнано протиправним відмову Головного управління ДПС у Харківській області повернути надмірно сплачені до Державного бюджету України грошові кошти за податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2016 №111/1304, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2017 №2038-121/1303, яким визнано суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2019 №0000418-5806-2038, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 12500,00 грн. Зобов'язано ГУ ДПС у Харківській області підготувати і передати для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум за податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2016 №111/1304, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2017 №2038-121/1303, яким визнано суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2019 №0000418-5806-2038, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 12500,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст. 67 Конституції України та пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та порушенням норм процесуального права, саме: ст. 242 КАС України що в силу положень ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового судового рішення.
Зазначає, що на підставі даних органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 належить автомобіль марки «PORSCHE» модель «CAYENNE» ріку випуску - 2013р., об'єм двигуна 4806 куб. см., бензин. Отже відповідачем враховуючи ст. 267 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями сформовано податкові повідомлення-рішення від 10.08.2020 №0060-5806-2038 у сумі 25 000,00 грн, № 00602-5806- 2038 у сумі 25 000,00 грн, та №00603-5806-2038 у сумі 12 500,00 гривень.
Вказує, що з дослідженого розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на 2016 рік - вбачається, що автомобіль «марки «Porsche» модель «Сауепе», рік випуску - 2013р., дата реєстрації - 20.06.2013 p., номерний знак НОМЕР_1 є об'єктом оподаткування у 2016 р. так як строк експлуатації даного авто до 5 років експлуатації (включно), тобто до 2018 року (включно) він є об'єктом оподаткування відповідно до норми ст.. 267 ПКУ.
Зазначає, що обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.
Посилається на рішення Верховного Суду від 23.10.2018 № 826/14499/16, від 06.11.2018 по справі № 808/144/18, від 28.03.2019 року у справі № 825/1474/16.
Зазначає, що наявність автомобіля в переліку Мінекономрозвитку вже свідчить про те, що вказаний автомобіль є об'єктом оподаткування.
Крім того, зазначає, що контролюючий орган не здійснює округлення показника об'єму двигуна, а виключно Мінекономрозвитку у наданому Переліку легкових автомобілів (додається до матеріалів справи), що є об'єктами оподаткування.
Враховуючи вищенаведене просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 у справі № 520/14398/2020, ухваливши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Від представника позивача, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення не містять жодних нових підстав прийняття порівняно з податковими повідомленнями - рішеннями, прийнятими щодо того ж самого автомобіля позивача за той самий період і скасованими судовим рішенням у справі № 520/5882/19 від 25.09.2019р.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 ГУ ДФС у Харківській області були нараховані грошові зобов'язання зі сплати транспортного податку, які визначені наступними податковими повідомленнями-рішеннями від 03.06.2019 №0000418-5806-2038, №111/1304 від 16.05.2016, № 2038-121/1303 від 14.03.2017.
Підставою сплати транспортного податку є належність позивачу транспортного засобу марки PORSCHE CAYENNE 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , об'ємом циліндрів двигуна 4806 куб. см. тип пального бензин.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/5882/19 від 25.09.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, вказані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020, апеляційну скаргу Головного управління залишено без задоволення, рішення від 25.09.2019 у справі №520/5882/19 залишено без змін.
З метою повернення надмірно сплачених коштів за скасованими у судовому порядку податковими повідомленнями рішеннями ОСОБА_1 подано до контролюючого органу відповідну заяву.
Листом від 11.08.2020 про розгляд заяви ОСОБА_1 Головне управління ДПС у Харківській області відмовило у підготовці висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та у поданні його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Крім того, контролюючий орган у листі вказав, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 у справі №520/5882/19 громадянину ОСОБА_1 скасовані податкові повідомлення-рішення від 16.05.2016 №111-1304 у сумі 25000,00 грн., від 14.03.2017 №2038-121-1303 у сумі 25000,00 грн., від 03.06.2019 №0000418-5806-2038 у сумі 12 500,00грн. зі сплати транспортного податку з фізичних осіб за легковий автомобіль PORSCHE CAYENNE 2013 року випуску, об'єм двигуна 4806 куб.см., номерний знак НОМЕР_1 .
Водночас, у вказаному листі Головне управління ДПС у Харківській області зазначило, що ним були сформовані наступні податкові повідомлення-рішення від 10.08.2020 № 00601/5806-2038 у сумі 25000,00 грн. за 2016 рік; від 10.08.2020 №00602/5806-2038 у сумі 25000,00 грн. за 2017 рік; від 10.08.2020 №00603/5806-2038 у сумі 12 500,00 грн. за 2018 рік зі сплати транспортного податку з фізичних осіб за легковий автомобіль PORSCHE CAYENNE 2013 року випуску, об'єм двигуна 4806 куб. см., номерний знак НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з вказаними рішеннями контролюючого органу та безпідставною відмовою у поверненні надмірно сплачених коштів позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа № 1- 26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В силу наведеної норми, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України (заява №7321/05 та 107 інших заяв), Робота та інші проти України (заява №7158/04 та 88 інших заяв), Варава та інші проти України (заява №12405/06 та 118 інших заяв), ПМП Фея та інші проти України (заява №27617/06 та 126 інших заяв), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що рішення суду має бути виконано в обов'язковому порядку.
При цьому, трактування рішення суду на власний розсуд податковим органом не допускається.
Таким чином, прийняття нових податкових повідомлень-рішень зі сплати транспортного податку з фізичних осіб за легковий автомобіль, стосовно якого у судовому порядку було встановлено незаконність нарахування відповідного податку, фактично свідчить про невиконання податковим органом судового рішення у справі №520/5882/19 від 25.09.2019.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, факт того, що зареєстрований за ОСОБА_1 автомобіль PORSCHE CAYENNE 2013 року випуску, об'єм двигуна 4806 куб.см., номерний знак НОМЕР_1 , не може вважатися об'єктом оподаткування транспортним податком у розумінні пп. 267.2.1. п.267.2 ст. 267 ПК України, не підлягає доказуванню, оскільки встановлений у судовому рішенні у справі №520/5882/19 від 25.09.2019 року, яке набрало законної сили.
Приймаючи рішення про задоволення позову по справі №520/5882/19 суд першої та апеляційної інстанції зазначив, що автомобіль позивача не входить до переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 - 2018 звітного року.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.08.2020 №00601/5806-2038, від 10.08.2020 №00602/5806-2038, від 10.08.2020 №00603/5806-2038 прийняті відповідачем необґрунтовано, відтак підлягають скасуванню.
Враховуючи вищенаведене, наявність рішення у справі №520/5882/19, яким встановлено факт того, що зареєстрований за ОСОБА_1 автомобіль PORSCHE CAYENNE 2013 року випуску, об'єм двигуна 4806 куб.см., номерний знак НОМЕР_1 , не може вважатися об'єктом оподаткування транспортним податком у розумінні пп. 267.2.1. п.267.2 ст. 267 ПК України, доводи відповідача про правомірність оскаржуваних рішень не впливають на вирішення справи по суті.
Щодо частини позовних вимог про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум, судом встановлено наступне.
Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до пп. 14.1.115. п. 14.1. ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань регулюється також наказом Мінфіну від 11.02.2019 №60 "Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені" (далі - Порядок №60).
Указаним Порядком установлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 1 розділу II Порядку №60).
Заява може бути подана платником в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Згідно п. 2 розділу II Порядку у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати І реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Відповідно до п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Отже, повернути помилково та надміру сплачені грошові зобов'язання можливо лише у двох випадках, або протягом 1095 днів від їх сплати або з моменту отримання права на таке відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Відповідно до положень п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
В силу положень ч. 2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
За правилами підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу, у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, податкові повідомлення-рішення від 16.05.2016 №111/1304, від 14.03.2017 №2038-121/1303, від 03.06.2019 №0000418-5806-2038 скасовані, сплачені за такими рішеннями позивачем кошти у розмірі 62500,00 грн. підлягають поверненню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 по справі № 520/14398/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 08.11.2021 року