08 листопада 2021 року справа №200/9137/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 200/9137/21 (головуючий І інстанції Кониченко О.М., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дій, скасування постанови та вимоги державного виконавця,-
Державна екологічна інспекція у Донецькій області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про:
- визнання протиправними дій щодо винесення в межах виконавчого провадження № 65857110 постанови про накладення штрафу від 08.07.2021 року; вимоги виконавця від 08.07.2021 року; акту державного виконавця від 08.07.2020 року;
- визнання протиправними та скасування постанови від 08.07.2021 року ВП № 65857110 про накладення штрафу на користь держави в сумі 5100 грн.; вимоги від 08.07.2021 року про виконання рішення суду по виконавчому листу № 200/545/21-а від 24.05.2021 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2021 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 109-115).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про задоволення позову. Акт державного виконавця датовано 08.07.2020 року, виконавче провадження відкрито у 2021 році, в акті зазначено, що позивачем рішення суду не виконано станом на 08.08.2021 року, на дату, яка не настала. Акт державного виконавця не підтверджує факт невиконання рішення суду, оскільки державний виконавець не була у відповідача разом з понятими. Позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зокрема, про визнання протиправними дій щодо прийняття виконавчого листа № 200/542/21-а, який повернуто ухвалою суду, яку оскаржено в апеляційному порядку. Отже, станом на 07.08.2021 року були відсутні підстави для прийняття 08.07.2021 року відповідачем постанови про накладення штрафу. Відповідачем спірна постанова прийнята до закінчення строку виконання рішення суду, встановленого державним виконавцем; містила вимогу виконати виконавчий лист № 200/542/21-а відносно іншої юридичної особи (а.с. 120-133).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі № 200/542/21-а визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24.12.2020 року № 322-0 про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 25.12.2020 року; стягнуто з Державної екологічної інспекції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.12.2020 року по 12.04.2021 року в сумі 34345,04 грн. (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів); в частині позовних вимог про поновлення на рівнозначній посаді відмовлено. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 9880 грн. (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів) звернуто до негайного виконання (а.с. 88-89).
10 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 200/542/21-а, виданого на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 25.12.2020 року (а.с. 85).
Постановою державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18 червня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 65857110. Копії вказаної постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Державний виконавець зазначив про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 84).
18 червня 2021 року державним виконавцем направлено позивачу вимогу виконавця, якою останнього зобов'язано виконати вимоги виконавчого листа №200/545/21-а, виданого на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 25.12.2020 року, протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили на підставі ст. 382 Кримінального Кодексу України (а.с. 92).
Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про: визнання протиправними дій щодо прийняття виконавчого листа №200/542/21-а, виданого 12.04.2021 Донецьким окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 25 грудня 2020 року; відкриття виконавчого провадження №65857110; визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору з боржника під час примусового виконання виконавчого листа №200/545/21-а в межах виконавчого провадження №65857110; стягнення виконавчого збору з боржника під час примусового виконання виконавчого листа №200/545/21-а про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону - державного інспектора з охорони навколишнього середовища Донецької області з 25 грудня 2020 року, в межах виконавчого провадження №65857110; визнання протиправними та скасування постанов, прийнятих в межах виконавчого провадження № 65857110: про відкриття виконавчого провадження; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору; зобов'язання повернути стягувачу по виконавчому провадженню №65857110, виконавчий лист №200/542/21-а, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 12.04.2021, без прийняття до виконання як такий, що не відповідає вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 29 липня 2021 року у справі № 200/8606/21 позовну заяву Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Вказану ухвалу суду оскаржено в апеляційному порядку, станом на дату розгляду справи судом апеляційної інстанції апеляційне провадження у справі №200/8606/21 триває.
8 липня 2021 року складено акт державного виконавця, який датовано 08.07.2020 року, щодо виконання виконавчого листа № 200/545/21-а, виданого 24.05.2021 року, про те, що станом на 08.08.2021 року рішення суду не виконано. Акт складено в приміщенні позивача в присутності понятих: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності працівника , який назватися та від піддпису відмовився. Акт підписаний державним виконавцем Нагорською Н.В та понятими (а.с. 95).
08.07.2021 року державним виконавцем направлено позивачу вимогу виконавця, якою останнього зобов'язано виконати вимоги виконавчого листа № 200/545/21-а, виданого на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю Південного регіону Донецької області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області з 25.12.2020 року, протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили на підставі ст. 382 Кримінального Кодексу України (а.с. 96).
Постановою відповідача від 08.07.2021 року на позивача накладено штраф в сумі 5100 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду у справі № 200/545/21 (а.с. 97).
2 серпня 2021 року постановою державного виконавця про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 65857110 встановлено помилку виконавця в номері виконавчого листа та винесено зміни (доповнення) автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме вважати правильним номер виконавчого листа № 200/542/21-а. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження (а.с. 98).
Рішення суду станом на момент розгляду даної справи не виконано.
За ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон 1404-VIII) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
За ст. 65 Закону 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За ст. 63 Закону 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За ч. 1 ст. 13 Закону 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п.п. 9, 12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.
У вимозі виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.
За ст. 8 Закону 1404-VIII реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Згідно ч. 5 ст. 74 Закону 1404-VIII начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно п. 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 року № 2432/5, внесення змін, видалення реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, не допускаються, крім випадків виправлення технічних помилок, описок чи доповнення реєстраційних даних відомостями, отриманими під час проведення виконавчих дій, про що виноситься відповідна постанова.
Зміни та видалення реєстраційних даних фіксуються та зберігаються Системою автоматично.
Виконавчий документ, що реєструється в Системі, підлягає обов'язковому скануванню (крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів).
За матеріалами справи при реєстрації виконавчого документа в Автоматизованій системі виконавчого провадження відповідальною особою допущено технічну помилку в номері виконавчого листа та замість «200/542/21-а» зазначено «200/545/21-а», при цьому резолютивна частина виконавчого листа в іншій частині даних повністю відповідає резолютивній частині рішення суду у справі 200/542/21-а від 12.04.2021 року, відомості щодо сторін по справі відповідають зазначеним в рішенні суду.
В подальшому вказана технічна помилка була виправлена постановою державного виконавця про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 65857110 від 02.08.2021 року, однак дата винесення виконавчого документа залишилась невиправленою до тепер.
Поряд з цим, допущена при внесенні до АСВП технічна помилка в номері виконавчого документа та даті не є такою, що не дозволяє ідентифікувати рішення суду, яке підлягає примусовому виконанню.
Щодо оскарженого акта державного виконавця.
За п. 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.
Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.
У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.
У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.
У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).
Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.
До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Спірний Акт державного виконавця складено з численними недоліками, проте оскарженню в порядку адміністративного судочинства не підлягає, оскільки в контексті приписів ст. 4 КАС України не має ознак індивідуального акту, оскільки дія не вичерпується його виконанням (акт державного виконавця взагалі не підлягає виконанню) та не має визначеного строку дії.
Щодо посилання позивача на протиправність постанови про накладення штрафу, винесеною на підставі акту, складеного з порушеннями.
За ч. 4 ст. 19 Закону 1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Таким чином, на боржника покладений обов'язок самостійно та невідкладно повідомляти державного виконавця про виконання рішення суду, невиконання якого покладає на боржника визначену законом відповідальність та ризики, пов'язані з застосуванням заходів примусового виконання рішення.
Вказана норма в системному зв'язку з приписами ст. 63 Закону 1404-VIII надає державному виконавцю право застосувати засоби виконавчого примусу шляхом винесення про накладення штрафу, оскільки сама тільки відсутність відповідного повідомлення боржника про виконання рішення суду у встановлений виконавцем строк без поважних причин може бути самостійною підставою для накладення штрафу на боржника.
Крім того, при виконанні рішень вказаної категорії складання акту є обов'язковим тільки у випадку визначеному ч.2 ст. 76 Закону 1404-VIII, а саме за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, тоді виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Щодо доводів позивача відносно передчасності винесення спірної постанови про накладення штрафу від 08.07.2021 року та вимоги державного виконавця від 08.07.2021 року.
За ч. 6 ст. 26 Закону 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
В системному взаємозв'язку ч. 6 ст. 26 Закону 1404-VIII з приписами ст.ст. 63, 65 цього ж закону, суд дійшов висновку, що при примусовому виконанні рішення зобов'язального характеру, яке підлягає негайному виконанню застосовуються скорочені процесуальні строки виконання такого рішення, тому при відкритті виконавчого провадження державний виконавець повинен був встановити строк виконання рішення суду 3 робочі дні, і на третій робочий день перевірити його виконання боржником.
За ч. 5 ст. 13 Закону № 1404-VIII порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
У процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia (суд знає закони), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (damihifactum, dabotibijus). Активна роль суду в при вирішенні правового спору проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тож, самостійно проаналізував вищенаведені норми Закону № 1404-VIII суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець не застосував скорочені строки вчинення виконавчих дій, які підлягають застосуванню при виконанні рішень, що підлягають негайному виконанню, проте, такі дії не призвели до погіршення становища позивача та не порушили його прав, оскільки неправильне застосування строків виразилось їх безпідставному продовженні.
Щодо доводів позивача відносно протиправного покладення відповідачем на нього обов'язку виконання рішення суду у справі 200/545/21-а.
Відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
В рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)) Конституційний Суд України зазначив, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України (абзац 15 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац 8 п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого ст. 55 Конституції України права кожного на судовий захист.
В Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
За змістом рішення суду у справі № 200/542/21-а, його вступну та резолютивну частини проголошено в присутності представника відповідача (боржника), тобто Державна екологічна інспекція у Донецькій області була обізнана про наслідки розгляду адміністративного спору щодо поновлення на посаді стягувача, а також про те, що рішення підлягає негайному виконанню.
Попри це рішення суду станом на дату прийняття спірної постанови про накладення штрафу позивачем не виконано.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позову.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 272, 287, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 200/9137/21 за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дій, скасування постанови та вимоги державного виконавця - залишити без змін.
Повний текст постанови складений та проголошений 8 листопада 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко