Справа № 242/5293/21
Провадження 2-н/242/861/21
08 листопада 2021 року м.Селидове
Суддя Селидівського міського суду Донецької області Черков В.Г., розглянувши заяву Комунального підприємства «Комунальник м.Селидове» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг по вивозу твердих побутових відходів у порядку п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, -
18.10.2021 р. до суду надійшла дана заява. Зазначено місце проживання боржника - АДРЕСА_1 .
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
19.10.2021 р. судом направлено запит щодо уточнення місця проживання фізичної особи-боржника.
08.11.2021 р. суду надійшла відповідь, за результатами якої вбачається, що відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відсутні.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
Відповідно до ст..162 ЦПК України, заяви про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування (ч.1 ст..27 ЦПК України).
Відповідно до ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік документів, що додаються до заяви.
Стягувач у заяві зазначив останнє відоме місце проживання боржника, однак приписи п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є спеціальною нормою, якою встановлена окрема імперативна підстава для відмови у видачі судового наказу, що не суперечить положенням ст.162 ЦПК України, оскільки йдеться не про порушення правил підсудності (п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України), а про неможливість отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника (фізичної особи). Отже, зважаючи на визначений процесуальним законом порядок розгляду та звернення до виконання судового наказу, обов'язковою умовою для його видачі є встановлення зареєстрованого місця проживання фізичної особи - боржника.
Таким чином, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в порядку наказного провадження.
Згідно ч.9 ст.165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 162, 163, 165, 167, 353 ЦПК України суд,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Комунальник м.Селидове» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг по вивозу твердих побутових відходів.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя