2/130/413/2021
130/137/21
"28" жовтня 2021 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Порощука П.П.,
за участі секретаря Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Лайм Кепітал» про захист прав споживачів, визнання правовідносин за кредитним договором припиненим у зв'язку з його виконанням,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Лайм Кепітал» про захист прав споживачів, визнання правовідносин за кредитним договором припиненим у зв'язку з його виконанням та просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 31.10.2020 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №ЛЛ-00810571, за умовами якого позивач отримав кредитні кошти в розмірі 3000 грн., які зобов'язався повернути зі сплатою відсотків у розмірі 620,5 % або 912,5 % річних, в залежності від кількості днів користування кредитом. Відповідно до додатку №1 до договору загальна вартість кредиту становить 3816 грн. Позивач вважає правовідносини між ним та відповідачем за договором №ЛЛ-00810571 від 31.10.2020 припиненими у зв'язку з його повним виконанням, про що свідчить квитанція про сплату кредитних коштів, однак відповідач надалі вимагає від нього кошти. Крім того, позивач вважає неправомірно нарахованими: проценти за кредитом після закінчення строку його дії, штрафні санкції у період дії карантину та відсотки відповідно до цього договору, а також умови договору, укладеного між ним і відповідачем є явно несправедливими по відношенню до боржника.
Ухвалою від 15.02.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
27.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, попередньо надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача ТОВ «Лайм Кепітал» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про свідчить довідка про доставку електронного листа на його електронну адресу, причини його неявки суду.
В судовому засіданні встановлено, що 31.10.2020 між ТОВ «Лайм Кепітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ЛЛ-00810571, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кошти в сумі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, оплатності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах цього кредитного договору (а.с.10-13).
Згідно із п.1.2 строк дії кредитного договору складає 365 календарних днів. Кредитний договір набирає чинності у день надання кредиту (безготівкового перерахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок, вказаний позичальником або надання готівкових коштів позичальникові). Закінчення строку дії кредитного договору не припиняє зобов'язання, яке не було виконане належним чином однією зі сторін.
За п.1.3 строк користування кредитом складає 16 днів, а у випадках передбачених цим кредитним договором може бути продовжений до 96 днів включно.
Згідно п.1.4 сторони визнають, що зазначені нижче процентні ставки є їх двосторонньою взаємною домовленістю, узгодженою умовами даного пункту кредитного договору. Проценти за користування кредитом нараховуються протягом 96 календарних днів з дня надання кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом згідно п.1.4.1 у розмірі 1,7 % від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом протягом 16 календарних днів з дня надання кредиту та згідно п.1.4.2 у розмірі 2,5 % від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом з дня, наступного за днем закінчення строку передбаченого п.1.4.1 договору, якщо зобов'язання не виконані позичальником належним чином, наступні 80 календарних днів до 96 календарного дня включно з дати надання кредиту.
Відповідно по п.1.4.5 з урахуванням положень п.1.4 зазначеного кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за фактичну кількість днів користування кредитом з розрахунку: за строк зазначений у п.1.4.1 кредитного договору -620,5% річних, за строк зазначений у п.1.4.2 кредитного договору - 912,5 річних (а.с.10)
Згдно копії детального розпису сукупної вартості кредиту від 31.10.2020 року станом 15.11.2020 року, загальна сукупна вартість кредиту складає 3816 грн. (а.с.16). Позичальником було здійснено платеж в рахунок погашення заборгованості, а саме 23.12.2020 року в розмірі 3816 грн. (а.с.16). Отже, позивачем не було повернуто позику у встановлений договором строк, тобто до 15.11.2020, натомість прострочено виконання зобов'язання.
Враховуючи прострочення позивачем зобов'язання за укладеним договором, тому з 16.11.2020 відбувся перерахунок процентів за користування позикою за базовою процентною ставкою (2,5 % на день) або 912,5 % річних відповідно до п.1.4.2 та 1.5 кредитного договору.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, згідно з ч.1 ст.509, ст.526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.1 та 2 ст.598 ЦК України).
Так, правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України), переданням відступного (ст.600 ЦК України), зарахуванням (ст.601 ЦК України), за домовленістю сторін (ст.604 ЦК України), прощенням боргу (ст.605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст.606 ЦК України), неможливістю виконання (ст.607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (ст.608 та 609 ЦК України).
Таким чином, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття виконання кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За загальним принципом доказування та подання доказів відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, проаналізувавши всі обставини, на які сторона посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені з врахуванням предмету позову (визнання договору припиненим у зв'язку з його виконання), суд приходить до висновку, що позивач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, а підвищені проценти, які ним були погоджені при укладенні кредитним договором, були йому нараховані у зв'язку із простроченням позивачем зобов'язання щодо граничного строку повернення позикодавцю коштів згідно погодженого розрахунку.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.
Водночас, у п.23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов'язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилаються учасники справи, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, враховуючи, що позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати слід віднести за рахунок держави. Розглядаючи вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, так як відповідно до ст.141 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правову допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Так як у задоволенні позову відмовлено, то відшкодування понесених витрат на правову допомогу, також, не підлягають задоволенню, крім того позивачем не було надано розрахунку та підтверджуючих відомостей понесених ним зазначених витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3-13,19,76-81,89,141,259,263-265,274 ЦПК України, ст.ст.509,525-526,530,599,600,604-609,699,1048 ЦК України, суд,
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.