Справа № 760/27598/20
2-4181/21
29 жовтня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ «Перший Київський машинобудівний завод» про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що 03 серпня 2015 року він був прийнятий на посаду старшого юрисконсульта юридичного управління АТ «Перший Київський машинобудівний завод».
Після запровадження всеукраїнського карантину з приводу пандемії коронавірусу він перебував вдома на самоізоляції.
26 листопада 2020 року він зателефонував начальнику відділу кадрів АТ «Перший Київський машинобудівний завод» з метою отримання інформації щодо змін у роботі підприємства, проте його повідомили про те, що його було звільнено з роботи.
Вважає таке звільнення його з роботи незаконним.
Зазначає, що з наказом про звільнення його ознайомлено не було, копію наказу він не отримував, що є порушенням вимог ст. 47 КЗпП України.
Він є членом профспілкового комітету АТ «Перший Київський машинобудівний завод» та погодження на його звільнення має давати профспілковий комітет відповідача за його безпосередньої участі.
Просить суд ухвалити рішення, яким:
- поновити його на посаді старшого юрисконсульта АТ «Перший Київський машинобудівний завод» з моменту звільнення;
- стягнути з АТ «Перший Київський машинобудівний завод» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з АТ «Перший Київський машинобудівний завод» на його користь моральну шкоду в розмірі 25312 гривень 50 копійок.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 23 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 23 грудня 2020 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
З відзиву на позовну заяву представника АТ «Перший Київський машинобудівний завод» вбачається, що вона просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що через введення у м. Києві заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширення коронавірусної хвороби, які введені постановою КМУ від 11 березня 2020 року на АТ «Перший Київський машинобудівний завод» було оголошено протій і призупинено роботу до моменту закінчення карантинних заходів. Працівники під час простою звільнялися від обов'язку бути присутніми на робочих місцях з установленням оплати праці у розмірі 2/3 тарифу окладу відповідно до наказу № 43 від 23 квітня 2020 року та № 108 від 28 жовтня 2020 року. У зв'язку з виробничою необхідністю позивачу листом від 10 липня 2020 року № 11/к-95 було повідомлено про необхідність повернутися до обов'язків старшого юрисконсульта відділу правової роботи. Лист було направлено на адресу: АДРЕСА_1 , проте повернувся з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Зазначена адреса була вказана позивачем у особистому листку та автобіографії при прийомі на роботу.
Наказом № 96/к від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 було відкликано з вимушеного простою з 03 серпня 2020 року у зв'язку з виробничою необхідністю. Позивача було повідомлено в телефонному режимі, у зв'язку з чим було складено акт, а копія наказу № 96/к була відправлена ОСОБА_1 через мобільний додаток скріншотом.
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 на роботу не з'явився, на дзвінки не відповідав. 04 серпня 2020 року позивачу листом № 11/к-112 було запропоновано найближчим часом з'явитись на роботі та надати документи, на підтвердження поважності причин відсутності на роботі. Лист направлено поштою та за допомогою мобільного додатку. На телефонний дзвінок адміністрації ОСОБА_1 не відповів. 04 серпня 2020 року було складено акт про повідомлення працівника про необхідність надання пояснень його відсутності на роботі 03 серпня 2020 року. з цього часу на підприємстві складалися акти про відсутність позивача на роботі. 31 серпня 2020 року адміністрація АТ «Перший Київський машинобудівний завод» додатково направила за місцем проживання позивача працівника підприємства ОСОБА_2 з наказом № 96/к від 31 липня 2020 року для ознайомлення ОСОБА_1 . Згідно доповідної записки за адресою позивача останній або члени його сім'ї були відсутні. 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку було направлено лист з пропозицією виконувати певний об'єм роботи у дистанційному режимі.
28 серпня 2020 року дирекція відповідача звернулась до профспілкового комітету з поданням на дачу згоди на звільнення з роботи ОСОБА_1 24 вересня 2020 року профспілковим комітетом відповідача була надана згода на звільнення ОСОБА_1 за прогули. У рішенні № 14-20 профспілковий комітет зазначив, що з рекомендацією адміністрації АТ «Перший Київський машинобудівний завод» виконувати роботу в дистанційному режимі ОСОБА_1 не погодився, письмової відповіді про причину прогулів та невиконання наказів не надавав, прийняти участь у засіданні профспілкового комітету відмовився. Профспілковий комітет при прийнятті рішення на дачу згоди на звільнення позивача з роботи прийняв до уваги, що раніше 27 березня 2020 року адміністрація відповідача вже зверталась до комітету з поданням на дачу згоди на звільнення останнього з роботи за прогули.
29 вересня 2020 року адміністрація відповідача видала наказ № 116/к про звільнення ОСОБА_1 з роботи 03 серпня 2020 року за прогул без поважних причин. У той же день позивачу була надіслана копія наказу та лист з повідомленням про необхідність отримати трудову книжку або відправлення її поштою на підставі заяви робітника. Разом з тим, лист повернувся з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». 29 вересня 2020 року позивачу була сплачена заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 17749 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 5976211 від 29 вересня 2020 року.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 03 серпня 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду старшого юрисконсульта юридичного управління АТ «Перший Київський машинобудівний завод» згідно наказу № 143/к від 13 серпня 2015 року.
Наказом № 43 від 23 квітня 2020 року оголошено простій та призупинена робота АТ «Перший Київський машинобудівний завод» на період з 27 квітня 2020 року до моменту закінчення карантинних заходів, введених урядом та Київською міською радою та спрямованих на запобігання виникнення і поширення корона вірусної хвороби (Covid-19).
Відповідно до наказу № 116/к від 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади старшого юрисконсульта відділу правової роботи управління правової роботи та дебіторської заборгованості 03 серпня 2020 року за прогул без поважних причин, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.
З позову вбачається, що після запровадження всеукраїнського карантину з приводу пандемії коронавірусу позивач перебував вдома на самоізоляції. 26 листопада 2020 року він зателефонував начальнику відділу кадрів АТ «Перший Київський машинобудівний завод» з метою отримання інформації щодо змін у роботі підприємства, проте його повідомили про те, що його було звільнено з роботи. Зазначає, що з наказом про звільнення його ознайомлено не було, копію наказу він не отримував. Крім того, він є членом профспілкового комітету АТ «Перший Київський машинобудівний завод» та погодження на його звільнення має давати профспілковий комітет відповідача за його безпосередньої участі.
У матеріалах справи мітиться лист від 10 липня 2020 року № 11/к-95, адресований позивачу, яким останнього було повідомлено про необхідність повернутися до обов'язків старшого юрисконсульта відділу правової роботи у зв'язку з виробничою необхідністю.
Лист було направлено на адресу: АДРЕСА_1 , проте він повернувся з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Зазначена адреса була вказана позивачем у особистому листку та автобіографії при прийомі на роботу.
Наказом № 96/к від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 було відкликано з вимушеного простою з 03 серпня 2020 року у зв'язку з виробничою необхідністю.
Позивача було повідомлено в телефонному режимі, у зв'язку з чим було складено акт від 31 липня 2020 року, а копія наказу № 96/к була відправлена ОСОБА_1 через мобільний додаток скріншотом.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 на роботу не з'явився, на дзвінки не відповідав.
04 серпня 2020 року позивачу листом № 11/к-112 було запропоновано найближчим часом з'явитись на роботі та надати документи, на підтвердження поважності причин відсутності на роботі.
Лист направлено поштою та за допомогою мобільного додатку. На телефонний дзвінок адміністрації ОСОБА_1 не відповів.
04 серпня 2020 року було складено акт про повідомлення працівника про необхідність надання пояснень його відсутності на роботі з 03 серпня 2020 року.
31 серпня 2020 року адміністрація АТ «Перший Київський машинобудівний завод» додатково направила за місцем проживання позивача працівника підприємства ОСОБА_2 з наказом № 96/к від 31 липня 2020 року для ознайомлення ОСОБА_1 . Згідно доповідної записки від 31 серпня 2020 року за адресою позивача останній або члени його сім'ї були відсутні.
16 вересня 2020 року ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку було направлено лист з пропозицією виконувати певний об'єм роботи у дистанційному режимі.
28 серпня 2020 року дирекція АТ «Перший Київський машинобудівний завод» звернулась до профспілкового комітету з поданням на дачу згоди на звільнення з роботи ОСОБА_1
24 вересня 2020 року профспілковим комітетом АТ «Перший Київський машинобудівний завод» була надана згода на звільнення ОСОБА_1 за прогули. У протоколі № 14-20 профспілковий комітет зазначив, що з рекомендацією адміністрації АТ «Перший Київський машинобудівний завод» виконувати роботу в дистанційному режимі ОСОБА_1 не погодився, письмової відповіді про причину прогулів та невиконання наказів не надавав, прийняти участь у засіданні профспілкового комітету відмовився. Профспілковий комітет при прийнятті рішення на дачу згоди на звільнення позивача з роботи прийняв до уваги, що раніше 27 березня 2020 року адміністрація відповідача вже зверталась до комітету з поданням на дачу згоди на звільнення останнього з роботи за прогули.
29 вересня 2020 року адміністрація АТ «Перший Київський машинобудівний завод» видала наказ № 116/к про звільнення ОСОБА_1 з роботи 03 серпня 2020 року за прогул без поважних причин.
З відзиву представника відповідача вбачається, що у той же день позивачу була надіслана копія наказу та лист з повідомленням про необхідність отримати трудову книжку або відправлення її поштою на підставі заяви робітника. Разом з тим, лист повернувся з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
29 вересня 2020 року позивачу була сплачена заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 17749 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 5976211 від 29 вересня 2020 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Частинами 1, 2, 3 ст. 43 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що позивач кореспонденцію за адресою, вказаною ним у документах при прийнятті на роботу, не отримує, на зазначений ним телефон не відповідає.
ОСОБА_1 або його уповноважений представник на засідання профспілкового комітету не з'явились.
Відповідно до протоколу № 14-20 засідання профспілкового комітету АТ «Перший Київський машинобудівний завод» від 24 вересня 2020 року надано згоду Профкому на звільнення ОСОБА_1 за прогули.
За таких обставин, судом встановлено, що в діях відповідача щодо винесення наказу № 116/к від 29 вересня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 відсутні ознаки неправомірності, а тому вимога позивача про визнання рішення про його звільнення протиправним та поновлення та посаді задоволенню не підлягає.
У такому випадку не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки такі вимоги є похідними від первинної вимоги.
З огляду на наведене, в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись статтями 40, 43, 105 КЗпП України, статтями 3, 4, 12, 13, 76-81, 178, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» (м. Київ, просп. Перемоги, 49/2, код ЄДРПОУ 14308569) про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: