Справа № 760/18611/20
2-3660/21
29 жовтня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Зв'язківець», третя особа Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ЖБК «Зв'язківець», третя особа Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги мотивує тим, що 21 лютого 1975 року її було зараховано до ЖБК «Зв'язківець» на посаду двірника, де вона пропрацювала до 24 жовтня 1986 року.
15 серпня 1975 року їй було видано ордер № 411 на право проживання в службовому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Ордер видано на підставі рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради від 24 березня 1975 року № 677.
З 15 серпня 1975 року та по теперішній час вона зареєстрована та проживає за цією адресою, добросовісно виконує обов'язки наймача службового житлового приміщення, своєчасно сплачує плату за житлово-комунальні послуги. Крім того, за власні кошти проводить поточні ремонти в квартирі.
У зв'язку з довготривалим проживанням та добросовісним ставлення до службового житлового приміщення, вона має намір його приватизувати.
15 серпня 2019 року нею було направлено до ЖБК «Зв'язківець» заяву з проханням надати дозвіл на звернення до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації з клопотанням про виключення житлового приміщення з числа службових.
Відповіді їй надано не було.
27 листопада 2019 року нею повторно було направлено аналогічну заяву до відповідача, яка останнім була отримана 03 грудня 2019 року. Разом з тим, відповідь їй знову надана не була.
Просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача звернутись до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації з клопотанням про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових приміщень.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що він просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що у позивача відсутнє порушене право, оскільки продовження проживання у службовому приміщенні не породжує правових наслідків для позивача у вигляді приватизації. Позивач після звільнення з роботи у ЖБК «Зв'язківець» продовжує незаконно проживати у наданому їй службовому приміщенні. Зазначено, що потреба у використанні службового приміщення у відповідача не відпала. Відсутність службового житла створює перешкоди при пошуку людини на посаду двірника. Службове приміщення є спільною власністю учасників ЖБК «Зв'язківець», тому на нього не поширюються норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Будинок АДРЕСА_3 не відноситься до державного житлового фонду, а рішення щодо діяльності кооперативу приймають яс самим кооперативом. Рішення щодо виключення жилого приміщення з числа службових може прийматись виключно на загальних зборах членів ЖБК «Зв'язківець», а орган місцевого самоврядування лише затверджує таке рішення.
Зазначено, що на заяву позивача від 15 серпня 2019 року голова правління ЖБК «Зв'язківець» в усній формі повідомив ОСОБА_1 про те, що добросовісне утримання квартири є обов'язком, а не бажанням мешканця. А також, повідомлено, що будинок АДРЕСА_3 є колективною власністю членів ЖБК «Зв'язківець» та не належить до державного житлового фонду. В ордері на зайняття службового приміщення вказано, що у випадку припинення роботи в даній організації зазначене службове жиле приміщення повинно бути звільнене в місячний строк, з усіма проживаючими (а.с. 38-42).
З пояснень представника третьої особи вбачається, що виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Питання виключення зі складу службових приміщень може розглядатися адміністрацією при наявності надходження відповідних документів від ЖБК «Зв'язківець» у порядку, встановленому законом.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21 лютого 1975 року позивача було зараховано до ЖБК «Зв'язківець» на посаду двірника, де вона пропрацювала до 24 жовтня 1986 року (а.с. 9-10).
15 серпня 1975 року позивачу було видано ордер № 411 на право проживання в службовому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Ордер видано на підставі рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради від 24 березня 1975 року № 677 (а.с. 7).
З позову вбачається, що з 15 серпня 1975 року та по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за цією адресою, добросовісно виконує обов'язки наймача службового житлового приміщення, своєчасно сплачує плату за житлово-комунальні послуги. Крім того, за власні кошти проводить поточні ремонти в квартирі. У зв'язку з довготривалим проживанням та добросовісним ставлення до службового житлового приміщення, вона має намір його приватизувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.
Частинами 4, 6 ст. 37 Закону України «Про кооперацію» визначено, що власність кооперативних організацій є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом. Забороняється використання майна кооперативних організацій на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю.
Забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, крім випадків, прямо передбачених законом.
Статтею 4 ЖК УРСР визначено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Житловий фонд включає:
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);
жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);
жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
Будинок АДРЕСА_3 є спільною власністю учасників ЖБК «Зв'язківець».
Постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 затверджено Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР.
Абзацом 1 п. 6 цього Положення визначено, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
З трудової книжки позивача встановлено, що позивач була звільнена з посади у ЖБК «Зв'язківець» з 24 жовтня 1986 року.
Ордер № 411 від 15 серпня 1975 року містить примітку про те, що у випадку припинення роботи в даній організації зазначене службове жиле приміщення повинно бути звільнено в місячний строк, з усіма проживаючими (а.с. 7).
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що потреба у використанні службового приміщення у відповідача не відпала. Відсутність службового житла створює перешкоди при пошуку людини на посаду двірника.
За таких обставин, враховуючи, що факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників, які припинили трудові відносини з підприємством, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових, вимога позивача про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових приміщень не відповідає закону.
З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 384 ЦК України, ст. 4 ЖК УРСР, Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 137, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ЖБК «Зв'язківець» (м. Київ, вул. Волгоградська, 27, код ЄДРПОУ 22906379), третя особа Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41) про зобов'язання вчинити дії.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: