Справа № 760/16883/20
2-3281/21
29 жовтня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У липні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивує тим, що 22 травня 2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 7300439-02-10-01, предметом якого є страхування автомобіля марки «Hundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
18 червня 2019 року о 09 годин 10 хвилин у м. Києві по вул. Радищева, 10/14 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки «Hundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Hundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді.
Згідно з рахунком № ЕС0000480 від 19 червня 2019 року загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Hundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 8051 гривню 40 копійок.
ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на підставі страхового акту № 07308-02 від 01 липня 2019 року виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 8051 гривню 40 копійок.
10 березня 2020 року між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 10/03/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» відступило, а позивач отримав право вимоги щодо відшкодування у порядку регресу збитків, завданих ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» по договорам страхування. У тому числі, позивач отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за договором № 7300439-02-10-01 від 22 травня 2019 року.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 8051 гривні 40 копійок, 4000 витрат на правову допомогу та сплачений судовий збір.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22 травня 2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 7300439-02-10-01, предметом якого є страхування автомобіля марки «Hundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 11-17).
18 червня 2019 року о 09 годин 10 хвилин у м. Києві по вул. Радищева, 10/14 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки «Hundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Hundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 (а.с. 18-19).
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді (а.с. 31).
Постанова є чинною.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з рахунком № ЕС0000480 від 19 червня 2019 року загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Hundai i30» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 8051 гривню 40 копійок (а.с. 34).
ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на підставі страхового акту № 07308-02 від 01 липня 2019 року (а.с. 35) виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 8051 гривню 40 копійок, що підтверджується копією платіжного доручення № 17133 від 02 липня 2019 року (а.с. 36).
10 березня 2020 року між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 10/03/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» відступило, а позивач отримав право вимоги щодо відшкодування у порядку регресу збитків, завданих ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» по договорам страхування (а.с. 37-42).
За цим договором позивач отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за договором № 7300439-02-10-01 від 22 травня 2019 року, що підтверджується Додатком № 1 до договору № 10/03/2020 від 10 березня 2020 року (а.с. 43-47).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З довідки про дорожньо-транспортну пригоду, виданої Національною поліцією України, вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була (а.с. 27-30).
Вбачається, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність на день дорожньо-транспортної пригоди у відповідача чинного страхового полісу.
Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, враховуючи відсутність у відповідача чинного страхового полісу, стягненню з останнього на користь позивача підлягає на відшкодування майнової шкоди в сумі 8051 гривні 40 копійок.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
У матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Самойленка П.М., довіреність від ОСОБА_1 на ім'я Самойленка П.М. , договір про надання правової допомоги № 30/01/19 від 30 січня 2019 року, додаткова угода № 90 до договору від 15 липня 2020 року з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 липня 2020 року, платіжне доручення № Р24А788723032А63834 від 16 липня 2020 року на суму 4000 гривень (призначення платежу - оплата послуг за надання правової допомоги ОСОБА_1 ) (а.с. 6-8, 48-52).
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 гривні з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Керуючись статтями 12, 14, 23, 512, 1166, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) кошти в сумі 8051 гривні 40 копійок, 4000 гривень витрат на правничу допомогу та 840 гривень 80 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: