печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27000/16-к
23 серпня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.ст. 170, 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт грошових коштів, що належать ОСОБА_4 , які були вилучені 30.01.2016 за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016 в рамках кримінального провадженні №42015110340000082.
В судове засідання адвокат не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
В прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд провадження у його відсутність не надходило, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без його участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши клопотання, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016 в рамках кримінального провадження №42015110340000082, накладено арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 , які були вилучені 30.01.2016 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заперечення прокурора, надходить до висновку, що в судовому засіданні не було доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба та, що арешт накладено необґрунтовано.
Доводи, викладені в клопотанні про скасування арешту не містять, і слідчим суддею при його розгляді, не встановлено належних та допустимих доказів для протилежного висновку.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-
задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1