08.11.2021 Справа № 756/12073/21
Унікальний №756/12073/21
Провадження №2/756/5812/21
( заочне)
08 листопада 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Луценко О.М.,
за участі секретаря Гриненко Л.О.,
розглянув у підготовчому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
11.08.2021 позивач звернувся до суду з позовом та просить усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням ОСОБА_2 .
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 03.09.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. було посвідчено договір купівлі- продажу квартири та зареєстровано за № 5384, яким посвідчується, що ОСОБА_1 належить на праві власності нерухоме майно, яке складається з трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 174,20кв.м.,житловою 59,10кв.м.
Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 03.09.2008р. № 6459602, зареєстровано право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 . За даною адресою зареєстровано чотири особи: позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - чин, ОСОБА_4 - мати позивача та відповідач ОСОБА_2 , який не є членом сім'ї власника. Відповідач ОСОБА_2 , не проживає за адресою зареєстрованого місця проживання, не веде з позивачем спільного господарства та не бере участі в сплаті рахунків за комунальні послуги. Не зважаючи на те, що відповідач не проживає в спірній квартирі, останній створює позивачу певні труднощі в користуванні житлом. З огляду на викладене, позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач до судового засідання надала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надав, явку представника не забезпечив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов знайшов своє підтвердження представленими доказами і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 03.09.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. було посвідчено договір купівлі- продажу квартири та зареєстровано за № 5384, яким посвідчується, що ОСОБА_1 належить на праві власності нерухоме майно, яке складається з трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 174,20кв.м.,житловою 59,10кв.м.( а.с. 7).
Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 03.09.2008р. № 6459602, зареєстровано право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 ( а.с.8).
За даною адресою зареєстровано чотири особи: позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - чин, ОСОБА_4 - мати позивача та відповідач ОСОБА_2 ( а.с.9).
Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які не суперечать закону.
Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Норми статтей 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.
Відповідно до положень цих норм, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на викладене вище та приймаючи до уваги те, що власником квартири є позивач, відповідач не є особою у розумінні вимог чинного законодавства, який набув право користування спірною квартирою в силу закону чи правочину, оцінюючи зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 16, 317, 319, 321, 346, 391, 406 ЦК України, ст.ст. 3, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір 908,00 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко