27.10.2021 Справа № 756/10634/21
Унікальний № 756/10634/21
Провадження № 2/756/5396/21
(заочне)
27 жовтня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Белоконної І.В.,
за участю секретаря Мушкетик І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», третя особа ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач ОСОБА_1 через свого представника у липні 2021 року звернувся до суду з позовною заявою до ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про стягнення страхового відшкодування та просив суд стягнути страхове відшкодування в розмірі 68 788,94 грн та пеню в розмірі 2 732,67 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 11 вересня 2020 року по вул. Сортувальна-Клеманська у м. Києві водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Nissan», р/н НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав переваги в русі, внаслідок чого допустив зіткнення та пошкодив автомобіль «Volkswagen», р/н НОМЕР_2 .
27 листопада 2020 року постановою Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «Volkswagen», р/н НОМЕР_2 .
Власником транспортного засобу «Volkswagen», р/н НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 . Вартість матеріального збитку становить 68 788,94 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» з лімітом майнової відповідальності 130 000,00 грн.
За вказаним позовом ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року судом відкрито спрощене позовне провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Третя особа у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
11 вересня 2020 року по вул. Сортувальна-Клеманська у м. Києві водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Nissan», р/н НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав переваги в русі, внаслідок чого допустив зіткнення та пошкодив автомобіль «Volkswagen», р/н НОМЕР_2 .
27 листопада 2020 року постановою Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «Volkswagen», р/н НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу «Volkswagen», р/н НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент вказаної ДТП була застрахована відповідачем ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 130 000 грн та франшизою 0,00 грн.
04 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen», р/н НОМЕР_2 .
На підставі зазначеної заяви відповідачем прийнято рішення про виплату на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 68 788,94 грн.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На виконання вимог зазначеної норми процесуального законодавства відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що вимога потерпілого ОСОБА_1 про страхове відшкодування була задоволена.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2,5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 34.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до пункту 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Постановою від 04 липня 2018 року, справа №755/18006/15-ц, провадження №14-176 цс 18, Верховний Суд зазначив:
Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи вартість матеріального збитку, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну, що становить 130 000,00 грн, а також прийняте рішення останнім про виплату страхового відшкодування у розмірі 68 788,94 грн, суд вважає необхідним стягнути з відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності особи, винної у заподіянні збитків, страхове відшкодування в розмірі 68 788,94 грн.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним додатково стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 2 732,67 грн.
Відповідно до ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 908,00 грн судового збору.
На підставі вищевикладеного та ст. 625, 1166, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. Г. Сталінграду, 4, корп. 6А; код ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) страхове відшкодування в розмірі 68 788 (шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 94 копійки, пеню в розмірі 2 732 (дві тисячі сімсот тридцять дві) гривні 67 копійок та 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І.В. Белоконна