04.11.2021 Справа № 756/14655/21
Унікальний номер 756/14655/21
Номер провадження 2/756/6505/21
28 жовтня 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Михнюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2021 року представник позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» (надалі - АТ «Універсал Банк») - адвокат Мешнік К.І. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22 жовтня 2018 року, станом на 24 травня 2021 року в розмірі 15936,55 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 22 жовтня 2018 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Мonobank», за умовами якого банк видав відповідачу платіжну картку, відкрив картковий рахунок та надав кредит у сумі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача станом на 24 травня 2021 року становить 15936,55 грн., яку просить суд стягнути позивач на свою користь.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2021 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду від 01 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи на 28 жовтня 2021 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином. В позовній заяві представник позивача зазначив, що просить проводити розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином. Позовна заява з додатками, копія ухвали суду про відкриття провадження по справі та судова повістка надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Оболонського районного суду м. Києва.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Між сторонами виникли правовідносини, щодо належного виконання позичальником умов кредитного договору.
Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг «Мonobank», за умовами якого банк видав відповідачеві платіжну картку, відкрив картковий рахунок та надав кредит у сумі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
З анкети - заяви вбачається, що відповідач погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.
Отже, між сторонами укладено договір про надання банківських послуг «Мonobank» від 22 жовтня 2018 року, який є змішаним договором та містить елементи різних договорів, зокрема договорів банківського рахунку та договору про споживчий кредит.
За умовами укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг «Мonobank» від 22 жовтня 2018 року, банк емітував та видав відповідачеві платіжну картку, відкрив картковий рахунок та надав позичальнику кредит у сумі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже позивач так само несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Саме на позивача покладено обов'язок доведеності заявлених позовних вимог.
Проте, судом досліджений наданий позивачем розрахунок заборгованості, але погодитися із ним суд не може, з огляду на наступне.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за Кредитним договором від 22 жовтня 2018 року визначена в сумі 15936,55 грн.
Проте, наданий позивачем розрахунок не містить урахувань сплачених позичальником коштів, а саме: в 13 стовбчику розрахунку містяться суми погашення за наданим кредитом з якого вбачається, що 16 лютого 2021 року відповідачем внесено в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в сумі 6600,00 грн. Проте дані суми не було враховано в рахунок погашення заборгованості, та залишок поточної заборгованості, який на дату погашення становив 6730,94 грн. - залишився незмінним (стовпчик 3 та 4).
Аналогічним чином наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить відомості про зарахування сплачених позичальником коштів в рахунок погашеної заборгованості в загальному обсязі 21320 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не доведений розмір заборгованості за наданим кредитом, в якому не враховано суми погашення за кредитом. Так як з наведеного позивачем розрахунку сума комісії та пені, сума відсотків на залишок поточної заборгованості, залишок простроченої заборгованості до березня 2020 року становив нулі (5, 9, 10, 11, 12 стовбчики), тому спрямування сплачених коштів могло відбуватися виключно на погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи те, що в розрахунку заборгованості не відображено розмір сплачених відповідачем коштів в загальному обсязі 21320 грн., позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості в розмірі 15936,55 грн. приходжу до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 .
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 610, 611, 625 ,627, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 листопада 2021 року.
Суддя І.С. Шролик