Справа № 755/4378/20
"05" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
Представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» та здійснює постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. Відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості, внаслідок чого заборгованість станом на 01 березня 2019 року на контрольних показниках 1972 кВт за спожиту електричну енергію складає 7 668,01 грн. Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача, крім суми боргу, інфляційні нарахування в розмірі 1 816,86 грн та 3% річних - 584,20 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 27-28).
08 травня 2020 року позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 18 травня 2020 року, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.54).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 32-33)
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
27 травня 2020 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що квартира АДРЕСА_1 є неприватизованою та належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва. У вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 , неповнолітня ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , малолітній ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та неповнолітній ОСОБА_6 . Отже в квартирі мешкають окремі сім?ї. На думку відповідача власником особового рахунку і уповноваженою особою, яка уклала договір з експлуатуючим підприємством про надання комунальних послуг по вказаному житловому приміщенні, в тому числі й на надання послуг з електричної енергії, є ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02 червня 2017 року рішенням Дніпровського районного суду м.Києва у цивільній справі №755/14769/16-ц встановлено порядок користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , яким виділено житлову кімнату площею 13,8 кв.м. ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - житлову кімнату площею 10,5 кв.м., ОСОБА_5 - житлову кімнату 15,5 кв.м. Відповідач зазначає, що не укладала договорів про надання комунальних послуг, зокрема електричної енергії. Крім того, зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом, пропустивши строк позовної давності за березень 2017 року, та заперечує проти нарахування інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на розбіжності обґрунтування в позовній заяві та в розрахунку долученому до неї. Вказує, що позивачем було відключено квартиру АДРЕСА_2 від електропостачання, у зв'язку з чим нарахування позивача за надані послуги з вересня 2019 року, на думку відповідача, є незаконними, а посилання позивача щодо споживання відповідачем 1972 кВТ на суму 7 668,01 грн не підтверджені жодним документом. Крім того, судовим наказом Дніпровського районного суду м.Києва від 19 березня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київські енергетичні послуги» 7 806,54 грн заборгованості за електричну енергію, 3% річних та інфляційну складову у розмірі 333,17 грн, а всього 8 139,71 грн, за період з лютого 2017 року по лютий 2020 року (а.с.35-38).
10 червня 2020 року на адресу суду позивачем ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» направлено відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що за адресою: АДРЕСА_3 відкрито один особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за споживчу електричну енергію на відповідача. Спожиту електричну енергію обліковує загальний прилад обліку типу НАК 2102-01.Е2Т (6) №7347303) відповідно до показань якого проводяться нарахування за спожиту електричну енергію. На звернення відповідача від 07 лютого 2018 року та 11 червня 2018 року товариством було надано відповідь, в якій містилась інформація щодо сплати заборгованості та подальшої процедури розділення особових рахунків. Відповідачем не ініціювались наміри розподілу особистих рахунків. Відповідно до п. 19 ПКЕЕН розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. За результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості. Свої зобов'язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого заборгованість станом на 01 березня 2020 року за спожиту електричну енергію 7 668,01 грн, на контрольних показниках 017094/006513 кВТ. Представник позивача вважає хибними посилання відповідача на те, що в провадженні суду вже перебуває цивільна справа №755/4388/20 за заявою ТОВ «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з тими самими вимогами, що і в даній справі, оскільки позивачем зазначено заборгованість станом на 01 березня 2020 року за період нарахування до 01 січня 2019 року, оскільки ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» здійснює діяльність виключно з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж з 01 січня 2019 року. Заборгованість за спожиту електроенергію до 01 січня 2019 року не переходила від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до нового постачальника електричної енергії. Посилаючись на ч.1
ст. 543 ЦК України, представник позивача зазначив, що оскільки кожен із співвласників споживав електроенергію без розділення особових рахунків та встановлення індивідуальних приладів обліку неможливо визначити споживання електроенергії кожним (а.с. 55-56).
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 18 червня 2020 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 (а.с. 70-71).
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Треті особи не скористались своїм правом та не направили до суду письмові пояснення по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадженням, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», затвердженого 22 грудня 2017 року, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов'язків пов'язаних із провадження діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (а.с. 8-11).
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, якими врегульовано відносини між громадянами та енергопостачальниками та питання, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з надання електричної енергії, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до п.2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року
№ 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою.
Відповідно до п.п. 1.1.1 п. 1.1 Правил, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно п.п. 1.1.2 п. 1.1 Правил, споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 Правил, результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 26), що здійснює ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Між позивачем та відповідачем діють зобов'язальні правовідносини про постачання та користування електричною енергією, згідно яких енергопостачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві електричну енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично спожиту електричну енергію у терміни, передбачені договором.
З листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 07 березня 2018 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 відкрито один особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за спожиту електричну енергію. Спожиту електричну енергію обліковує загальний прилад обліку типу НІК 2102-01.Е2Т (6) №7347303, відповідно до показань якого проводиться нарахування за спожиту електричну енергію. Станом на 27 січня 2018 року за показаннями лічильника 015879/006166к ВТГ (день/ніч) з урахуванням зміни тарифів і всіх оплат, що надійшли на особовий рахунок № НОМЕР_1 за наведеною адресою (у тому числі квитанція від 31 січня 2018 року сумою 435,16 грн), існує заборгованість за спожиту електричну енергію сумою
6 590,19 грн (а.с. 48-49, 64-65).
За положеннями п. 4.12. Правил, роздрібного ринку електричної енергії, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 02 червня 2017 року у справі №755/14769/16-ц визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши в користування: ОСОБА_2 , разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , жилу кімнату площею 13,8 кв.м. під №2 на технічному плані; ОСОБА_1 та ОСОБА_4 жилу кімнату площею 10,5 кв.м. під №4 на технічному плані; ОСОБА_5 , разом з неповнолітнім сином ОСОБА_6 , жилу кімнату площею 15,5 кв.м. під №3 на технічному плані. Місця загального користування: коридор площею 9,2 кв.м., кухня площею 6,2 кв.м., вбиральня площею 1,2 кв.м., ванна кімната площею
2,3 кв.м., комору площею 1,1 кв.м., залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
(а.с. 40-42)
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вищезазначеним рішенням суду встановлено, що 23 грудня 1981 року Виконавчим комітетом Подільської районної Ради народних депутатів м. Києва на ім'я ОСОБА_11 , сім'я якого складається з чотирьох осіб ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_13 ), ОСОБА_14 (в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_15 )), на підставі рішення виконкому Подільської районної Ради народних депутатів м. Києва № 486 від 26 жовтня 1981 року, було видано ордер № 93225 серії Б на право зайняття трикімнатної квартири
АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Відповідно до довідки форми № 3 від 06 квітня 2016 року, виданої Комунальним концерном « Центр комунального сервісу», у квартирі
АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 - з 19 березня 1991 року, ОСОБА_3 - з 01 грудня 2009 року, ОСОБА_1 - з 28 травня 1991 року,
ОСОБА_4 з 26 березня 1996 року, ОСОБА_5 - з 29 вересня 1992 року, ОСОБА_6 - з 01 березня 2005 року.
19 березня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» заборгованість за спожити електричну енергію - 7 806,54 грн; 3% річнихта інфляційну складову боргу - 333,17 грн, а всього стягнути 8 139,71 грн, також стягнуто 210,20 грн судового збору(а.с. 47).
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 20 травня 2020 року скасовано судовий наказ, виданий Дніпровським районним судом міста Києва 19 березня 2020 року у цивільній справі № 755/4388/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 69).
Згідно наряду-допуску №24619, Цехом центрального обліку ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , о/р НОМЕР_1 відключали від клемника лічильника фазний провід
23 вересня 2019 року у зв'язку із заборгованістю (а.с. 21).
Як убачається з виписки по особовій картці споживача послуг ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), станом на січень 2020 року за вказаним особовим рахунком наявна заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 7 668,01 грн, яка утворилась з квітня 2016 року по квітень 2018 року, що свідчить про порушення відповідачем умов договору про користування електричною енергією в частині своєчасності сплати коштів за електричну енергію. (а.с. 12-16).
Як убачається з матеріалів справи, станом на 20 травня 2020 року за адресою АДРЕСА_3 зареєстровано сім осіб (а.с. 45).
Разом з тим, з листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 12 червня 2018 року вбачається, що товариство вважає за можливе розділення особових рахунків за адресою: АДРЕСА_3 , з урахуванням рішення Дніпровського районного суду м.Києва у справі №755/14769/16-ц від 02 червня 2017 року, за умови надання згоди на таке розділення балансоутримувачем будинку (органом, що здійснює управління об'єктом комунальної власності) та проведення такого розділення у порядку, визначеному чинним законодавством (розробка документації, погодження її з балансоутримувачем (органом управління), оплата робіт з розділенням обліку, виконання проектної документації та облаштування необхідних засобів обліку, укладання окремих договорів про користування електричною енергією тощо). Однією з умов можливості розділення особового рахунку є відсутність заборгованості за спожиту електричну енергію за діючим особовим рахунком (а.с. 66)
Доказів розділення особових рахунків або звернення відповідача до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з відповідною заявою матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Дані норми закону регулюють відносини, що виникають при пасивній солідарності (множинності осіб на стороні боржника).
Згідно частини 4 вищевказаної статті, виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Отже після виконання солідарного зобов'язання незалежно від того, виконане воно всіма боржниками або одним із них, воно повністю припиняється.
Натомість виникає нове зобов'язання між боржником, який виконав зобов'язання, й іншими боржниками, яке визначено положеннями ст.544 ЦК України.
Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 солідарних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг з електричної енергії, по
о/р 10457018009 за адресою: АДРЕСА_3 , виникла заборгованість станом на січень 2020 року в розмірі 7 668,01 грн, яка поступово формувалась з квітня 2016 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку заборгованості за послуги з електропостачання за період з березня 2017 року по лютий 2020 року за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію 3% річних склали 584,20 грн, інфляційні втрати - 1 816,86 грн.
Отже позивачем правомірно заявлено до відповідача ОСОБА_1 вимоги про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, як це передбачено частиною ст. 625 ЦК України
Позивач звернувся з даним позовом до суду 13 березня 2020 року (а.с.23).
Відповідачем у відзиві на позовну заяву фактично викладена заява про застосування строків позовної давності до позовних вимог.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача - сплату коштів частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового місячного платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором, платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, виконавець в свою чергу має право вимагати сплату прострочених щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Правовий висновок щодо застосування строків позовної давності до щомісячних платежів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня
2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження 14-10цс18).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як убачається з виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , остання з квітня 2016 року по квітень 2018 року вносила кошти, проте не завжди в повному об'ємі. Остання сплата здійснена відповідачем у розмірі 1 046,60 грн в квітні 2018 року, що свідчить про визнання відповідачем свого боргу та обов'язку по сплаті платежів за електричну енергію.
Отже, підстави для застосування позовної давності відсутні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи наявність прострочення сплати за спожиту електричну енергію з боку відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2102,00 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 253, 257, 261, 267, 526, 610, 612, 625, 638, 642, 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про електроенергетику», 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, ЄДРПОУ 41946011) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), треті особи: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за спожиті послуги з електропостачання станом на 01 березня 2020 року в розмірі 7 668,01 грн та за період з квітня 2017 року по лютий 2020 року включно інфляційні втрати в розмірі 1 816,86 грн, 3% річних - 584,20 грн та судові витрати по сплаті судового збору - 2 102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: