Справа № 752/25287/18
Провадження № 2/752/698/21
іменем України
09 вересня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та стягнення суми депозиту, -
у грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів та стягнення суми депозиту, який мотивував тим, що 11.05.2012 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір № 26350010470043 банківського вкладу, згідно умов якого він поклав на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 2 758,07 доларів США на строк з 11.05.2012 року по 11.05.2014 року.
Згідно п. 1.3. зазначеного договору, процентна ставка за депозитом з 11.05.2012 року по 11..11.2012 року складає 7,5 % річних, а відповідно до п. 2.1.2 процентна ставка за депозитом встановлюється сторонами кожні 6 місяців після укладання цього договору шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Підписанням даного договору вкладник погоджується, що у випадку не з'явлення та не підписання відповідної додаткової угоди до цього договору про встановлення процентної ставки до дня, що передує дню встановлення процентної ставки за депозитом, процентна ставка на наступні 6 місяців вважається встановленою за погодженням сторін на рівні процентної ставки , що діє в банку для відповідного банківського продукту на дату встановлення процентної ставки за цим договором.
Також, вказав, що 20.03.2013 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір № 26350010870814 банківського вкладу, валюта вкладу -долар США, згідно умов якого він поклав на депозитний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 1 070,00 доларів США. Згідно п. 1.2. зазначеного договору депозит залучається на строк з 20.03.2013 року по 20.03.2015 року. Згідно п. 1.3 процентна ставка за депозитом з 20.03.2013 року по 20.09.2013 року складає 6,5 % річних. Відповідно до п. 2.1.2 процентна ставка за депозитом встановлюється сторонами кожні 6 місяців після укладання цього договору шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Підписанням даного договору вкладник погоджується, що у випадку не з'явлення та не підписання відповідної додаткової угоди до цього договору про встановлення процентної ставки до дня, що передує дню встановлення процентної ставки за депозитом, процентна ставка на наступні 6 місяців вважається встановленою за погодженням сторін на рівні процентної ставки, що діє в банку для відповідного банківського продукту на дату встановлення процентної ставки за цим договором.
На виконання умов за двома депозитними договорами ним було розміщено в ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в загальній сумі 3 828,07 доларів США.
Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 банком 12.05.2014 року у зв'язку з закінченням терміну дії договору № 26350010470043 від 11.05.2012 року грошові кошти в сумі 3 150,74 доларів США було перераховано на його особистий рахунок № НОМЕР_3 .
20.03.2015 року банком у зв'язку з закінченням терміну дії договору № 26350010870814 від 20.03.2013 року грошові кошти в сумі 1 188,98 доларів США було перераховано на його особистий рахунок № НОМЕР_3 , після чого загальний вихідний залишок на вказаному рахунку склав 4 339,72 доларів США
Щомісяця, починаючи з жовтня 2015 року, банком з зазначеного рахунку утримувалася комісія за обслуговування неактивного поточного рахунку в сумі 5,00 доларів США щомісяця, внаслідок чого станом на квітень 2017 року на його рахунку залишилось 4 244,00 доларів США.
Зазначив, що 24.04.2017 року він звернувся до банку з проханням повернути йому кошти з рахунку, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що грошові кошти з його рахунку вже зняті. Після чого він повідомив банк про те, що не знімав кошти зі свого рахунку.
Однак, листом від 24.05.2017 року йому було роз'яснено, що банком розглянута його заява щодо несанкціонованого зняття коштів з рахунку та за даним фактом проведена службова перевірка, матеріали якої направлені до Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області.
Заначив, що грошові кошти банк так не виплатив, про причини невиплати грошових коштів за депозитним вкладом не повідомив, документів, які підтверджують факт видачі йому грошових коштів за його рахунком не пред'явив.
Вважав, що банком неправомірно не виплачена йому сума депозитного вкладу із нарахованими відсотками в розмірі 4 244,72 доларів США.
Тому, виходячи з положень ст. ст. 525, 526, 629, 1058, 1060, 1066, 1074 ЦК України провив стягнути на його користь з ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти у розмірі 4 244,72 доларів США.
Ухвалою від 07.12.2018 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін на 11.02.2019 року (а.с. 21-22).
Ухвалою від 11.02.2019 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та з проведенням підготовчого судового засідання 01.04.2019 року (а.с. 38-39).
01.04.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 15.05.2019 року (а.с. 44-45).
15.05.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 05.09.2019 року (а.с. 52-53).
Ухвалою від 15.05.2019 року витребувано у ПАТ «Укрсоцбанк» належним чином завірену копію матеріалів службової перевірки за фактом несанкціонованого зняття коштів рахунку ОСОБА_1 та у ГУ НП в Житомирській області відомості щодо наслідків розгляду кримінального провадження № 12017060060000851 за ч. 3 ст. 185 КК України, порушеного за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с. 52-53, 55-56).
Ухвалою від 15.05.2019 року зобов'язано позивача ОСОБА_1 надати копію закордонного паспорту громадянина України та оригінал для огляду в судовому засіданні й витребувано з ДПС України інформацію про перетин ОСОБА_1 державного кордону за період з 19.04.2017 року по 25.04.2017 року (а.с. 57-58).
05.09.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 14.12.2019 року (а.с. 81-82).
14.12.2019 року справа не розглядалась, розгляд призначено на 25.03.2020 року (а.с. 86).
25.03.2020 року справа не розглядалась, розгляд призначено на 23.06.2020 року (а.с. 94).
Ухвалою від 23.06.2020 року до участі у справі залучено у якості відповідача правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк»- АТ «Альфа-Банк» (а.с. 122-123). Розгляд справи відкладено на 18.11.2020 року (а.с. 121).
18.11.2020 рок у розгляд справи відкладено на 12.04.2021 року (а.с. 166, 167).
Ухвалою від 12.04.2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд на 09.09.2021 року.
05.09.2019 року АТ «Укрсоцбанк» подав відзив на позов, в якому проти пред'явлених вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність вини банку (а.с. 73-74).
АТ «Альфа-Банк» відзив на позов не подав.
Відповідь на відзив не надходила.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, виходячи з обставин, викладених у позовній заяві та посилаючись на те, що банк прийняв на зберігання грошові кошти від позивача на розміщення на депозитному рахунку, які згодом було переведено на поточний рахунок, однак, доказів видачі йому цих грошових коштів, зокрема, заяви про видачу готівкових коштів, підписану ОСОБА_1 , касового ордеру, не надав, а тому, оскільки грошові кошти було викрадено в банку, а не в ОСОБА_1 , то саме банк зобов'язаний виконати зобов'язання перед вкладником щодо повернення коштів. Також, вказала, що ОСОБА_1 на час видачі грошових коштів готівкою у касі відділення банку з його рахунку не перебував на території України, а тому, приймаючи до уваги правову позицію ВСУ від 06.04.2016 року, викладену у справі № 6-352цс16, просила позов задовольнити.
Представник відповідача - Кузовлев Р.В. в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що АТ «Альфа-Банк» взагалі не є належним відповідачем у справі з огляду на те, що АТ «Укрсоцбанк» припинився шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» за процедурою, передбаченою Законом України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків». Так, АТ «Альфа-Банк» в порядку правонаступництва за передавальним актом, затвердженим протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів та рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року набув усі існуючі станом на 11.10.2019 року майно, майнові права та обов'язки АТ «Укрсоцбанк» з 15.10.2019 року. Проте, поточний рахунок позивача, зазначений ним в позовній заяві, закрито у березні 2019 року, тобто до моменту приєднання до АТ «Альфа-Банк», тому АТ «Укрсоцбанк» припинено відносини з позивачем, отже, у АТ «Альфа-Банк» не могло виникнути жодних обов'язків по відношенню до позивача. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що 09.11.2011 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 26201010241354 банківського рахунку, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 в доларах США та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, Правил обслуговування банківських поточних рахунків фізичних осіб, відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк», затверджених рішенням Правління банку (протокол № 23 від 24.07.2007 року) зі змінами та доповненнями, опублікованих в газеті «Урядовий кур'єр» № 134 від 28.07.2007 року, а також розміщених на інформаційних стендах, що розташовані у приміщенні банку та на сайті www.usb.com.ua (а.с. 10).
Відповідно до п. 2.6. вказаного договору за умови наявності коштів на рахунку клієнт має право отримувати готівкові кошти у сумі, що не перевищує 10 000,00 грн. або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за курсом Національного банку України на день здійснення операції, в день звернення до банку, а у сумі, що перевищує зазначений ліміт, - не пізніше наступного робочого дня після надання банку відповідного замовлення на отримання готівки.
Також, судом встановлено, що 11.05.2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 26350010470043 банківського вкладу, валюта вкладу - долар США, згідно умов якого останній поклав на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 2 758,07 доларів США на строк з 11.05.2012 року по 11.05.2014 року.
Згідно п. 1.3. зазначеного договору, процентна ставка за депозитом з 11.05.2012 року по 11..11.2012 року складає 7,5 % річних.
Відповідно до п. 2.1.2 процентна ставка за депозитом встановлюється сторонами кожні 6 місяців після укладання цього договору шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Підписанням даного договору вкладник погоджується, що у випадку не з'явлення та не підписання відповідної додаткової угоди до цього договору про встановлення процентної ставки до дня, що передує дню встановлення процентної ставки за депозитом, процентна ставка на наступні 6 місяців вважається встановленою за погодженням сторін на рівні процентної ставки, що діє в банку для відповідного банківського продукту на дату встановлення процентної ставки за цим договором.
Згідно п. 2.3. договору 11.05.2014 року банк перераховує суму депозиту та нарахованих процентів на рахунок вкладника № НОМЕР_3 , відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», код банку 300023 (а.с. 8).
Також, встановлено, що 20.03.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 26350010870814 банківського вкладу, валюта вкладу -долар США, згідно умов якого останній поклав на депозитний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 1 070,00 доларів США.
Згідно п. 1.2. зазначеного договору депозит залучається на строк з 20.03.2013 року по 20.03.2015 року.
Згідно п. 1.3 процентна ставка за депозитом з 20.03.2013 року по 20.09.2013 року складає 6,5 % річних.
Відповідно до п. 2.1.2 процентна ставка за депозитом встановлюється сторонами кожні 6 місяців після укладання цього договору шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Підписанням даного договору вкладник погоджується, що у випадку не з'явлення та не підписання відповідної додаткової угоди до цього договору про встановлення процентної ставки до дня, що передує дню встановлення процентної ставки за депозитом, процентна ставка на наступні 6 місяців вважається встановленою за погодженням сторін на рівні процентної ставки, що діє в банку для відповідного банківського продукту на дату встановлення процентної ставки за цим договором.
Згідно п. 2.3. договору 20.03.2015 року банк перераховує суму депозиту та нарахованих процентів на рахунок вкладника № НОМЕР_3 , відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», код банку 300023 (а.с. 9).
Згідно виписок по особовому рахунку № НОМЕР_3 вбачається, що після закінчення дії договору № 26350010470043 від 11.05.2012 року та договору № 26350010870814 від 20.03.2013 року грошові кошти були перераховані на особистий рахунок позивача № НОМЕР_3 (а.с. 11-16).
За даними виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 07.02.2012 року по 20.04.2017 року, власником якого зазначений ОСОБА_1 , в цей період здійснювалися операції по рахунку, зокрема, й щомісячні списання за обслуговування неактивного поточного рахунку в розмірі 5,00 доларів США.
Також, з цієї ж виписки під час розгляду справи встановлено, що 20.04.2017 року відбулася видача коштів з карткового рахунку № НОМЕР_3 в сумі 4 244,00 доларів США (а.с. 16).
Згідно наявної в матеріалах справи копії заяви позивача від 24.04.2017 року вбачається, що останній вказаного числа звернувся до банку із заявою про зняття депозитних коштів у розмірі 2 758,07 грн. та 1 070,00 грн., однак, отримав відмову і у відділені банк дізнався проте, що грошові кошти зняті з його рахунку 20.04.2017 року (а.с. 17).
ПАТ «Укрсоцбанк» листом від 24.05.2017 року № 09.701-86/96-8655 повідомило ОСОБА_1 про те, що заява про несанкціоноване зняття коштів з його рахунку розглянута та за даним фактом проведена службова перевірка, матеріали якої направлені до Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, слідчим відділом якого 18.05.2017 року відкрито кримінальне провадження № 12017060060000851 за ознаками ст. 185 ч. 3 КК України (а.с. 18).
Як вбачається з матеріалів справи, на даний час рішення по даному кримінальному провадженню не прийнято, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії, направленні на встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності (а.с. 68).
Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з'являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 ЦК України).
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року № 516 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Главою 3 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої 01.06.2011 року № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видавати з каси банку клієнтам тільки придатні до обігу банкноти (монети).
Банк (філія, відділення) здійснює видачу з операційної каси готівки іноземної валюти за такими видатковими касовими документами, зокрема, за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, - фізичним особам (п. 3.4.).
Згідно п. 3.5. банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє таке:
повноту заповнення реквізитів на документі;
наявність підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам;
належність пред'явленого паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів) отримувачу, відповідність даних паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів) тим даним, що зазначені в касовому документі (для нерезидентів - номер (та за наявності - серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство);
у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вимогам законодавства України;
наявність підпису отримувача.
Операції з виплати готівки іноземної валюти з поточних, вкладних (депозитних) рахунків або фізичним особам за переказами без відкриття поточних рахунків здійснюються через операційну касу за наявності цієї валюти в повній сумі (п. 3.11.).
Залишок іноземної валюти менший, ніж номінальна вартість мінімальної банкноти, що перебуває в обігу, купується у фізичної особи та продається фізичній особі за гривню за курсом, установленим банком на час здійснення касової операції.
Банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення видачі готівки один примірник видаткового касового документа (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, інше). Видатковий касовий документ, крім реквізитів, передбачених пунктом 1.3 глави 1 цього розділу, має містити відбиток печатки (штампа) банку (філії, відділення) (п. 3.13.).
Банк (філія, відділення) після закінчення касового обслуговування клієнтів підраховує суми за касовими документами, за якими проведені касові операції, і звіряє їх та залишок готівки в операційній касі з даними бухгалтерського обліку (п. 3.19).
Відповідно до п. 2.6. договору № 26201010241354 банківського рахунку від 09.11.2011 року за умови наявності коштів на рахунку клієнт має право отримувати готівкові кошти у сумі, що не перевищує 10 000,00 грн. або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за курсом Національного банку України на день здійснення операції, в день звернення до банку, а у сумі, що перевищує зазначений ліміт, - не пізніше наступного робочого дня після надання банку відповідного замовлення на отримання готівки.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 замовлення на отримання готівки не здійснював, 20.04.2017 року перебував за межами України, про на виконання ухвали суду від 15.05.2019 року надана відповідна інформація Адміністрацією Держприкордонслужби (а.с. 66).
Вказане відповідачем доказами в розрізі положень ст. ст. 76-80 ЦПК України не спростовано, при цьому, відповідачем не виконана ухвала від 15.05.209 року, якою витребувано у відповідача завірену копію матеріалів службової перевірки за фактом несанкціонованого зняття коштів рахунку ОСОБА_1 , відповідні матеріали не надані.
Отже, суд вважає, що банк безпідставно, без розпорядження позивача 20.04.2017 року видав з його банківського рахунку № НОМЕР_3 готівкою грошові кошти в сумі 4 244,00 доларів США.
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.
Відтак, оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського рахунку, ідентифікувати клієнта, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, а з моменту передачі грошових коштів уповноваженій особі банку саме банк є їх власником (правова позиція у справі № 6-352цс16 від 06.04.2016 року), то суд надходить до висновку про те, що саме банком спричинена шкода позивачу.
Статтею 1073 ЦК України встановлено, що в разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
За п. 4.1. ст. 4 договору № 26201010241354 банківського рахунку від 09.11.2011 року відповідальність сторін визначаються Правилами, Тарифами, а також нормами чинного законодавства України.
Правовою позицією Верховного Суду України по справі № 6-2128цс16 від 13.03.2017 року закріплено, що аналіз норм матеріального права свідчить про те, що вкладник за договором банківського вкладу (депозиту) є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем і несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Справедливість, добросовісність та розумність, згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України, є одними із засад цивільного законодавства.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).
З огляду на викладене та на наявність зобов'язальних відносин між ОСОБА_1 та банком, суд вважає, що відмова банком виконати розпорядження позивача з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань, а тому, зважаючи, що ОСОБА_1 як споживач, є слабшою стороною у договірних правовідносинах із банком, а відтак підлягає особливому правовому захисту, враховуючи розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та відмову останнього від добровільного його виконання, надходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з відповідача АТ «Альфа-Банк» на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4 244,72 доларів США.
При цьому, посилання сторони відповідача на те, що АТ «Альфа-Банк» не є належним відповідачем, оскільки у АТ «Укрсоцбанк» припинено відносини з позивачем, отже, у АТ «Альфа-Банк» не могло виникнути жодних обов'язків по відношенню до позивача, судом оцінюються критично та не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Укрсоцбанк» було припинено, про що в реєстрі зроблено запис від 03.12.2019 року № 10681120104002827. Правонаступником є АТ «Альфа-Банк» (а.с. 100-103, 115-117).
Згідно з передавальним актом станом на 11.10.2019 року, затвердженим рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» та рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол № 4/2019) від 15.10.2019 року внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво у АТ «Альфа-Банк» виникає з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» - з 15.10.2019 року (а.с. 104-110).
Таким чином, 15.10.2019 року відповідно до підп. «г» п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедури реорганізації та капіталізації банків», п. п. 3.1, 5.3 Постанови правління НБУ від 27.06.2008 року № 189 «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішення його власників», було затверджено передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).
Отже, правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк».
Крім того, закриття рахунку не позбавляє позивача права на звернення до суду за захистом своїх прав, як споживача, до АТ «Укрсоцбанк», яке припинено шляхом реорганізації, майно, права та обов'язки якого перейшли до правонаступника.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1 197,98 грн., який мав би бути сплачений позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 141, 258, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та стягнення суми депозиту - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4 244,72 доларів США (чотири тисячі двісті сорок чотири долари 72 центи).
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 197,98 грн. (одна тисяча сто дев'яносто сім гривень 98 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко