Дата документу 05.11.2021 Справа № 554/10614/21
Провадження №2/554/3816/2021
Іменем України
05 листопада 2021 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з нерухомого майна і припинення неправомірного обмеження прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з нерухомого майна і припинення неправомірного обмеження прав, в якому просив скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №10792598, внесений 04.02.2011 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр».
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 04.02.2011 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстратором Полтавської філії державного підприємства «Інформаційний центр» внесено обтяження про арешт нерухомого майна реєстраційний номер обтяження №10792598. Зазначений арешт було накладено старшим слідчим СУ УМВС України в Полтавській області Квітуою В.М. постановою від 01.11.2011 року, яка відсутня у позивача та в матеріалах кримінальної справи №554/2850/16-к. При цьому, ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 30.05.2016 року позивача було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, а провадження у справі закрито.
Вивчивши матеріали позовної заяви разом з додатками, суд, з урахуванням підстав та предмету позову, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Порядок скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, передбачений ст. 174 КПК України. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Крім того, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення за кримінальним провадженням, яким закінчується судовий розгляд, вирішує й питання про скасування арешту майна.
Зважаючи на викладене, питання про накладення та зняття арешту за кримінальним провадженням має вирішуватися саме в рамках такого провадження, а оцінка відповідності дій слідчого при проведенні слідчих дій, зокрема законності накладення арешту в рамках кримінальної справи (провадження), або наявність чи відсутність підстав для зняття такого арешту, не відноситься до компетенції суду в порядку цивільного судочинства. Суд при розгляді цивільної справи не може приймати з цього приводу рішення по суті питання (навіть й про відмову у задоволенні позову), оскільки таке рішення передбачає оцінку питань поза межами компетенції суду в рамках цивільного судочинства.
Позиція, що питання про зняття накладеного за кримінальним провадженням арешту не має вирішуватися в рамках цивільного судочинства, викладена у п. 1 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».
Якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя при вирішенні питання про відкриття провадження по справі відмовляє у такому відкритті (п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України), а якщо провадження по такій справі було відкрите, суд на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України закриває провадження.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року по справі №727/2878/19 ( провадження № 14-516цс19) зазначено, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Разом з тим, підстави, які надавали б можливість провести розгляд порушеного спору у порядку цивільного судочинства відповідно до вищенаведеної позиції Верховного суду відсутні, оскільки інформація про рух кримінальної справи, в рамках якої накладено арешт, відсутня.
З урахуванням зазначеного вище, підстави для відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з нерухомого майна і припинення неправомірного обмеження прав, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186, 259-261 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з нерухомого майна і припинення неправомірного обмеження прав.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Суддя: А.М.Чуванова