Справа № 462/5432/21
провадження 1-кс/462/2010/21
08 листопада 2021 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву про самовідвід судді Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_3 ,
встановив:
у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №42021140000000090 від 22.04.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369 КК України.
05.11.2021 року суддею-головуючою у справі подано заяву про самовідвід, у зв'язку із тим, що свідком у даному кримінальному провадженні є суддя цього ж суду ОСОБА_5 . Відтак з метою недопущення сумніву в об'єктивності та неупередженості суду, а також запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі просить самовідвід задоволити.
Дослідивши заяву суд дійшов висновку, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. 75-81 КПК України.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити суб'єктивний та об'єктивний критерії, та їх розмежовувати. При цьому суб'єктивною складовою, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії», є докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Отже, за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Водночас об'єктивний критерій, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Разом з тим, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно ч. 1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створений на підставі закону.
На думку суду, відсутні будь-які конкретні обставини, які б давали підстави для сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду, недовірі з боку осіб, що приймають участь у справі.
Суд звертає увагу, що завданням інституту відводу є усунення від участі в справі передбаченої законом особи, щодо якої об'єктивно існують фактичні підстави, що виключають її участь в цій справі.
Інших підстав, передбачених ст.75 КПК України, що виключають участь судді ОСОБА_3 у розгляді вищевказаного кримінального провадження, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви про самовідвід судді відсутні
постановив:
в задоволенні заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1